- •Історія України Модуль 2
- •Головні прояви українського національно-культурного відродження кінця хvііі – першої половини хіх століття.
- •Причини появи москвофільського руху. Його характеристика.
- •Порівняйте народівський і громадівський рух.
- •Програмні установи усдрп, ундп, удрп.
- •Становище і розвиток української культури…
- •Головні соціальні групи (класи), що активно формувалися…
- •Головні явища в економіці українських земель…
- •Головні явища в розвитку української літератури…
- •Ііі і іv універсали Української Центральної Ради
- •Характеристика основних положень Конституції унр 1918 року
- •Порівняльна характеристика унр, уд, зунр, усрр
- •Головні напрямки політики українізації
- •Головні причини прийняття політики коренізаціі/українізації у 1923 році
- •Характеристика позицій та дій керівництва під час створення срср
- •Головін прояви політики радянізації на Західній Україні 1939-1941 рр.
- •Рух Опору на Україні в роки Другої світової війни
Історія України Модуль 2
-
Головні прояви українського національно-культурного відродження кінця хvііі – першої половини хіх століття.
-
Збирання та публікація народного фольклору;
-
Поява праць з історії України, поява публіцистики на історичну тематику «Історія Русів»;
-
Поява перших професійних істориків;
-
Поява літератури сучасною українською мовою, 1798 рік – «Енеїда» І.П.Котляревського;
-
Граматика і перші словники української мови;
-
Розвиток усіх галузей культурного життя
-
Причини появи москвофільського руху. Його характеристика.
Москвофільство – мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття у 1819-1930-х рр. Обстоювала національно-культурну, а пізніше - державно-політичну єдність з російськім народом і Російською імперією.
Причини появи:
-
в умовах ринкової конкуренції земля поступово переходила від українських селян до польських поміщиків, які були здатні заплатити за неї;
-
захист всіх слов’ян від чужоземного гніту - гасло москвофілів;
Передумови появи:
-
втрата Українським народом власної державності;
-
денаціоналізація освіченої еліті та низько рівень національної самосвідомості мас;
-
багатовікове іноземне поневолення;
-
роздрібненість і відокремленість окремих земель;
Першим пропагандистом загальноросійських ідей у Галичині був відомий ідеолог панславізму М. Погодін.
Перетворення москвофільства в окрему суспільно-політичну течію прискорила революція 1848—1849 в Австрійській імперії.
Поразка революції, відновлення союзу австрійського уряду з польською та угорською політичною верхівкою коштом обмеження національних прав інших народів, крах надій політичних лідерів галицьких українців на задоволення їх побажань сприяли переорієнтації значної частини духовної та світської інтелігенції Галичини й Закарпаття на іншого могутнього покровителя — російське самодержавство.
В умовах реставрації абсолютизму 1849—1859 москвофіли не могли вести відкриту політичну діяльність і зосередили свої зусилля в сфері освіти й культури.
У цей період під вплив москвофілів потрапили практично усі культурно-освітні установи, видання наукових праць і шкільних підручників, викладання «руської словесності» в університеті й гімназіях, та навіть публікація законів і розпоряджень державних і церковних властей.
-
Порівняйте народівський і громадівський рух.
Громадівці – представники інтелігенції. М.Драгоманов – перший в Україні політичний теоретик, соціолог, літературознавець, представник громадівського руху.
Перша українська громада була створена у Петербурзі у 1859 році представниками української інтелігенції. Це утворення стало культурно-просвітницькою організацією, яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості.
Підтримуючи національне відродження активно починають виникати громади Харкові, Києві, Одесі, Полтаві. Осередком національно-культурного відродження у 70-90-ті роки ХІХ століття стала так звана «стара громада», що утворилася на основі таємного гуртка хлопоманів, її лідерами були представники нової хвилі української інтелігенції – Антонович, Рильський, Житецький.
У 1878-1882 pp. M. Драгоманов у Журналі «Громада», Який виходе у Швейцарії, намагався Узагальнити подивись громадівців и викластись програму українського руху. У Основі запропонованої ним альтернативи були: демократизм, федералізм, європеїзм, культурництво, еволюційність.
Народовці – суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 60 -х роках 19 століття у Галичині, на Буковині та Закарпатті.
Народовський рух виник на ґрунті ідей національного відродження, започаткованих «Руською Трійцею» та Кирило-Мефодіївськім братством, і сформувався під впливом творчості Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова.
Сформувалася на противагу консервативній політичній течії - москвофільству, в основі якого лежала культурна и політична переорієнтація частини української інтелігенції, особливо духовенства, на Російську імперію.
Проводила культурно-просвітницьку роботу, організувала Товариство імені Шевченка у Львові ( 1873 ), Українські інституції «Просвіта», «Руська Бесіда» та ін.
1899 року народовці з частинами радикалів організували Українську національно-демократичну партію, яка відіграла основну роль в Уряді ЗУНР.