- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
Залежно від ступеня розрідження газу стан вакууму вимірюється вакуумметрами (манометрами) різних типів. Для вимірювання тиску від сотень міліметрів до десятих часток міліметра ртутного стовпчика застосовуються зразкові вакуумметри. Стрілка зразкового вакуумметра вказує на нульову відмітку при вимірюванні тиску, що дорівнює атмосферному, при зниженні тиску стрілка рухається уздовж кругової шкали, показуючи тиск у з'єднаному з вакуумметром об’ємі.
Вакуум 101103 мм рт. ст. вимірюється за допомогою термопарного манометра. Основною його частиною є манометрична лампа (ЛМ), що з'єднується з балоном, у якому вимірюється тиск газу. Функціонування ЛМ заснована на тому, що температура нитки нагрівача, поміщеного до манометричної лампи, при достатньому розрідженні газу залежить від тиску. Це обумовлено тим, що якщо довжина вільного пробігу молекул є більшою за розміри лампи, то коефіцієнт теплопровідності газу зменшується зі зниженням тиску. Температура нитки нагрівача реєструється за допомогою термопари, яку також поміщено усередину манометричної лампи та приєднано до мілівольтметра.
1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
Іонізаційно-термопарний вакуумметр ВІТ-2 являє собою комбіновану вимірювальну установку, що складається з іонізаційного манометра ЛМ-2, термопарного манометра ЛТ-2, електронної вимірювальної схеми та схеми для електроживлення нагрівача термопари і приладу, що вимірює електрорушійну силу (ЕРС) чи струм розжарення нагрівача термопари.
Загальний діапазон тисків, вимірюваних вакуумметром, становить 101107 мм рт. ст. При цьому тиск у межах 101103 мм рт. ст. вимірюють термопарним манометром (див. рис. 3.22), а у діапазоні тисків 103107 мм рт. ст. – іонізаційним манометром (але у даній роботі він не використовується, бо таких низьких тисків форвакуумний насос не забезпечує).
Термопарний манометр розрахований на роботу з термопарною лампою (ЛТ-2) без прямого відліку по шкалі приладу. Відлік термо-ЕРС виконується по шкалі, що має 100 поділків, а потім ці дані переводяться в одиниці вимірювання тиску (мм рт. ст.).
1.4.1. Підготовка приладу до роботи і вимірювання тиску
Перед увімкненням вакуумметра необхідно переконатися, що розжарення іонізаційного манометра ЛМ-2 вимкнено, а вимикач із написом «розжарення ЛМ-2» поставлений у нижнє положення.
1.4.2. Вимикання приладу ВІТ-2
Вимкнути термопарний манометр. Тумблер «струм розжарення вимірювання» поставити в положення «струм розжарення», а тумблер «термовакуум» – у нижнє положення. Тумблером «мережа 220 В» вимкнути електроживлення приладу ВІТ-2.
1.5. Вакуумметр термопарний
1. Перевірка на працездатність. Поставити реостат «Регулювання струму розжарення» у крайнє ліве положення. Увімкнути перемикач «струм розжарення». Увімкнути штепсель до мережі з напругою 220 В. Увімкнути тумблери «термо-вакуум-метр» та «мережа 220 В», при цьому ліворуч на панелі має засвітитися лампочка. Установити заданий струм розжарення, поставити тумблер «струм розжарення вимірювання» у положення «струм розжарення». Перевести тумблер у положення «вимірювання». Якщо при цьому стрілка приладу повертається у нульове положення, то і вакуумметр, і термопара є працездатними.
2. Вимірювання тиску. Тумблер «струм розжарення - вимірювання» поставити в положення «струм розжарення» і за допомогою реостата «Регулювання струму розжарення» встановити струм розжарення по нижній шкалі приладу. Струм розжарення зазначений на панелі приладу. Потім тумблер «струм розжарення вимірювання» поставити в положення «вимірювання» і по середній шкалі приладу визначити термо- ЕРС лампи ЛТ-2 у поділках шкали. Відлік у поділках перевести у відлік в одиницях вимірювання тиску за допомогою калібрувальної кривої термопари ЛТ-2, яку додано до приладу.
Рис. 3.22. Термопарний манометр. Цифрами позначено: 1 балонна рурка, 2 – нагрівач, 3 – термопара, 4 скляний балон, 5 контакт для відведення електроструму, 6 – мілівольтметр, 7 резистор змінної величини, 8 – міліамперметр, 9 джерело електроструму
|
Вакуумна установка, яку використовують у цій роботі, являє собою металевий балон (див. рис. 3.19). Розрідження у ній створюється форвакуумним насосом, який приєднано до неї гнучким вакуумним шлангом (вакуум-проводом).
Вакуум-провід має патрубок для напуску повітря до атмосферного тиску при вимиканні насосу. В установці використовується зразковий манометр, за допомогою якого контро-люється час зменшення тиску у відкачуваному об'ємі від атмосферного тиску до одиниць мм рт. ст., та термопарний вакуумметр із лампою термопарного датчика тиску для вимірювання тиску від 101 мм рт. ст. до 104 мм рт. ст.
Схему термопарного манометра приведено на рис. 3.22, де вказано також і принципову схему електричного живлення цього приладу.