- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
3. Порядок виконання роботи
Увімкнути електродвигун та за допомогою секундоміра виміряти час t, упродовж якого планка на осі мотору виконує повних обертів.
Визначити період модуляції довжини підвісу маятника t/n.
Беручи до уваги умову параметричного резонансу (2.125), яку перепишемо у термінах періодів: , обчислимо значення періодів коливань математичного маятника, для яких виконуються перші дві умови параметричного резонансу. Тобто:T1=2 та T2=.
Визначити за допомогою відомої формули для періоду коливань математичного маятника три значення його довжини, для яких за умом даного експерименту можлива реалізація параметричної нестійкості:
, де .
Встановити шпиндель в одному з отворів планки, задавши велике значення амплітуди модуляції довжини підвісу маятника, наприклад 6 см. Планку розташовують перпендикулярно до стрижня. Переміщуючи подвійний хомут з блоком вздовж стрижня, виставляють довжину маятника на 4 см більшу, ніж обчислено значення.
Відхиливши тягарець математичного маятника на 5, не вмикаючи електродвигун, надають можливість маятнику виконати 10 повних коливань, вимірявши при цьому проміжок часу, упродовж якого ці коливання відбулися. Це дасть можливість знайти період T1(1) власних коливань маятника з довжиною підвісу (+ 4) см.
Маятник зупиняють, вмикають двигун Уоррена та спостерігають за розвитком параметричних коливань. За допомогою шкали, яку встановлюють паралельно площині стаціонарних параметричних коливань, визначають значення стаціонарної амплітуди коливань 1(1). Здобуті дані (1(1) та T1(1)) заносять до таблиці.
Після цього мотор вимикають, а маятник зупиняють. Довжину маятника зменшують на 1 см, наближуючи її величину до значення . Відповідно до методики, що викладено в пункті 6 визначають періоддля маятника з довжиною (+ 3) см. Далі виконуються завдання, які вказано в пункті 7, але для нової (+ 3) см довжини підвісу маятника, в результаті чого експериментально встановляють нове значення стаціонарної амплітуди параметричних коливань. Нові отримані дані заносять до таблиці.
Мотор знову вимикають, а маятник зупиняють і повторюють експерименти відповідно до змісту пунктів 6 та 7, але для все менших та менших значень амплітуди модуляції довжини підвісу, доки з кроком в 1 см довжина підвісу маятника не стане дорівнювати ( 4) см. Всі отримані данні заносять до таблиці, вказавши величину амплітуди модуляції.
Тепер шпиндель переставляють у нове гніздо, щоб амплітуда модуляції довжини підвісу була на 2 см меншою від попереднього значення, тобто a2 = 4 см. Після цього повторюють всі експериментальні процедури, які вказано в пунктах 5, 6, 7, 8 та 9. Всі здобуті експериментальні данні заносять до таблиці, вказавши значення амплітуди модуляції.
Шпиндель знову переставляють у нове гніздо, таким чином, щоб амплітуда модуляції довжини підвісу була на 2 см меншою від попереднього значення, тобто a2 =2 см. Після цього повторюють всі експериментальні процедури, які вказано в пунктах 5, 6, 7, 8 та 9. Всі здобуті експериментальні данні заносять до таблиці, вказавши значення амплітуди модуляції.
Виставляють нову довжину математичного маятника, обравши в якості першого значення (+4) см. Після цього проводять експериментальні дослідження відповідно для змісту пунктів 5÷11. Всі здобуті експериментальні даннізаносять до таблиці, вказавши значення амплітуди модуляції.
За здобутими експериментальними даними на одному графіку будують шість експериментальних кривих .
Контрольні питання
За яких умов у коливальній системі, на яку діє зовнішня сила, виникає явище резонансу?
Чим параметричний резонанс відрізняється від лінійного резонансу вимушених коливань?
Чому умова параметричного резонансу є поліваріантною, тобто записується у вигляді: , деN це натуральне число?
Намалюйте приблизну залежність амплітуди стаціонарних параметричних коливань від періоду власних коливань відповідного математичного маятника, дайте пояснення цій залежності.
Чому зменшення довжини підвісу маятника призводить до збільшення амплітуди параметричних коливань за умов параметричного резонансу?
Чому зменшення амплітуди модуляції довжини підвісу призводить до зменшення амплітуди параметричних коливань у режимі насичення параметричної нестійкості?
Чому збільшення амплітуди модуляції довжини підвісу збільшує діапазон довжин математичного маятника для яких можлива параметрична нестійкість коливань цього маятника?