- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
§2. Лабораторні роботи з механіки
2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
Мета роботи: Вивчити характеристики рівноприскореного руху та визначити величину прискорення вільного падіння за допомогою машини Атвуда.
Обладнання: машина Атвуда, додаткові змінні тягарці.
Завдання 1. Вивчення експериментальної установки
Експериментальну установку (рис. 2.1) зібрано на платформі 1 з вертикальною колоною 2. Вона утворена з системи тягарців 3, з’єднаних між собою ниткою, перекинутою через блок 4. Маса кожного тягарця системи 3 є однаковою і дорівнює М=60 г, але правий тягарець з цих двох є робочим оскільки саме на нього кладуть додатковий тягарець для початкового виведення системи зі стану спокою. Блок 4 для зменшення сил тертя в опорі змонтовано в підшипнику 5, а електромагнітна фрикційна муфта 6 забезпечує початкову фіксацію тягарців та їх гальмування в кінці переміщення. Блок із фрикційною муфтою 6 закріплено на верхньому кінці колонки 2, а між блоком та основою 1 є три рухомі кронштейни, що позначено цифрами 7, 8, та 9 (див. рис. 2.1). Відстань між цими кронштейнами можна визначити за допомогою міліметрової шкали 10, яку нанесено на колонку 2. Верхній кронштейн 7 оснащено рискою, яка потрібна для коректного визначення довжини шляху, що проходить тягарець 3 (разом із додатковим тягарцем 11) в режимі рівноприскореного руху. Середній кронштейн 8 оснащено стопором для зняття додаткового тягарця 11, що потрібно для врівноваження сил, які після цього діють на систему. Саме це дасть можливість реалізувати режим рівномірного руху тягарців.
Для коректної роботи з приладом слід мати на увазі наступне.
1. При вимкнутому струмі у приладі слід перевірити вільність переміщення системи тягарців і перемістити робочий (правий) тягарець у верхнє положення.
2. Увімкнути клавішу «Мережа», перевірити роботу індикаторів та лампочок фотоелектричних датчиків: індикатор електронного секундоміра має показувати «0» у всіх розрядах, а лампочки світитися. При увімкненому струмі має спрацювати електромагнітна муфта та зафіксувати положення тягарців.
3. Якщо на індикаторі відсутнє «0» у всіх розрядах, то необхідно натиснути клавішу «Скидання».
4. Змінити початкове положення системи тягарців можна наступним чином. Притримуючи рукою (балансуючий) лівий тягарець, натисніть клавішу «Пуск» і, перемістивши систему в потрібне положення, відтиснути клавішу «Пуск». Натискання клавіші «Пуск» знеструмлює електромагнітну муфту, вона вимикається і не утримує більше тягарець, надаючи таким чином можливість для руху системи тягарців.
5. Перед початком вимірювань обережно покладіть на робочий (правий) тягарець (його позначено на рис. 2.1 цифрою 3) додатковий тягарець 11 і перевірте установку початкового положення. Нижня поверхня робочого тягарця має співпадати з рискою на верхньому кронштейні 7.
6. Натиснути клавішу «Пуск» і після зупинки системи тягарців записати показання індикатора, вказуючи час рівномірного руху системи між фотоелектричними датчиками.
7. Для повернення системи тягарців у початкове положення необхідно натиснути клавішу «Скидання» та обережно опустивши униз (балансуючий) лівий тягарець, повернути систему в початкове положення. При співпадінні нижнього зрізу робочого (правого) тягарця з рискою на верхньому кронштейні 7 відтиснути клавішу «Пуск», унаслідок чого нерухоме положення тягарців буде зафіксоване електромагнітною муфтою.
8. Для зміни розташування середнього 8 кронштейну слід викрутити фіксуючий гвинт, розташований з його тильної сторони, пересунути кронштейн у потрібне положення і знову закрутити фіксуючий гвинт.
Рис. 2.1. Машина Атвуда
За відсутності додаткового тягарця 11 уся рухома система знаходиться в стані рівноваги: не рухається або рухається рівномірно. Несуттєва нерівномірність руху в цьому випадку може бути зумовлена тільки опором повітря, наявністю тертя в опорі, моментом інерції блоку та вагою нитки. Додатковий тягарець масою m, розміщений на робочому (правому) тягарцю, виводить систему зі стану рівноваги, і при знеструмленій фрикційній муфті 6 система починає рухатися. Цей рух у першому наближенні є рівноприскореним.
Таким чином, у робочому стані приладу переміщення усієї системи тягарців на ділянці між верхнім 7 і середнім 8 кронштейнами буде рівноприскореним, а на ділянці між середнім 8 та нижнім 9 кронштейнами – рівномірним. Секундомір приладу 14 фіксує час переміщення робочого (правого) тягарця між середнім та нижнім кронштейнами. При цьому його роботою (вмиканням та вимиканням) управляють фотодатчики, які позначено цифрами 12 та 13.
Позначимо довжину цієї ділянки рівномірного руху літерою S, тоді відстань між кронштейнами 7 та 8, де відбувається рівноприскорений рух, відповідно має довжину .
Завдання 2. Вивчення рівноприскореного руху
Знайдемо закон руху робочого тягарця 3 із додатковим тягарцем 11. Для цього будемо використовувати нерухому систему координат, центр якої співпадає з віссю блоку. Вісь ОХ спрямуємо вниз. Нехай маса робочого тягарця 3 дорівнює М, а маса додаткового тягарця m.
На робочий (правий) тягарець із додатковим тягарцем (див. рис. 2.1) діють сили тяжіння та сила натягу нитки. За другим законом Ньютона
, (2.1)
де a – це прискорення робочого тягарця.
Застосуємо другий закон Ньютона до опису руху (балансуючого) лівого тягарця. Внаслідок нехтовно малого розтягування нитки прискорення лівого тягарця дорівнює прискоренню правого тягарця за абсолютним значенням та спрямоване в протилежний бік. Тому воно є від’ємним і дорівнює: a. Натяг лівого кінця нитки позначимо як T2, тоді другий закон Ньютона для (балансуючого) лівого тягарця матиме вигляд:
. (2.2)
Якщо знехтувати моментом інерції блоку, що характеризує інертні властивості при обертальному русі, то натяги обох кінців нитки тадорівнюють один одному:
. (2.3)
Розв’язуючи спільно рівняння (2.1) та (2.2) з урахуванням (2.3), здобуваємо
. (2.4)
Рух робочого тягарця на ділянці довжиною S1 між кронштейнами 7 і 8 буде рівноприскореним. У момент досягнення цим тягарцем кронштейна 8 його швидкість
(2.5)
(початкова швидкість робочого тягарця дорівнює нулю).
Після зняття кронштейном 8 додаткового тягарця 11 подальший рух робочого тягарця на ділянці довжиною S між середнім 8 та нижнім 9 кронштейнами є рівномірним і здійснюється зі швидкістю, що визначено за формулою (2.5). Час проходження цієї відстані з урахуванням рівнянь (2.4) та (2.5) обчислюється в наступний спосіб:
. (2.6)
Визначивши зазначений час t секундоміром, можна з виразу (2.6) розрахувати величину прискорення вільного падіння
. (2.7)