- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
3.2. Порядок виконання роботи
1. Захисним екраном щільно закрити камеру зі стріляючим пристроєм.
2. Вважати масу тягарця маятника № 2 такою, що дорівнює M2=200 г (див. рис. 2.13).
3. Виміряти довжину цього маятника, тобто відстань від точки підвісу до низу тягарця, параметр z (див. рис. 2.13).
4. Визначити плече імпульсу кульки, тобто відстань від точки підвісу до точки на пластині, в яку влучає кулька.
5. Перемістити маятник № 1 до спеціального пристрою 6, що утримує його у неробочому стані, а маятник № 2, навпаки, привести у робочий стан, почепивши його на кронштейн 5.
6. Захисний екран пересунути праворуч, закрити щільно камеру, де розташовано маятники.
8. Зарядити стріляючий пристрій та зробити постріл.
9. Одразу після пострілу виміряти відстань, на яку відхилився маятник № 2, в результаті пострілу x2.
10. Обчислити втрати кінетичної енергії кульки за формулою (2.65).
11. Повторити цей дослід не менше п’яти разів.
12. Обчислити середнє значення відносної втрати кінетичної енергії кульки.
Контрольні питання
1. Сформулюйте закон збереження імпульсу.
2. Що таке момент сили, як визначається його напрямок?
3. Дайте визначення моменту імпульсу матеріальної точки та абсолютно твердого тіла.
4. Сформулюйте закон збереження імпульсу для замкненої системи.
5. Запишіть формулу кінетичної енергії тіла, що обертається навколо нерухомої осі.
6. Які фізичні величини та в який спосіб впливають на величину відхилення маятника № 2 від положення рівноваги?
7. Як оцінити силу удару зазначеної кульки об пластину?
2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
Мета роботи: вивчити особливості руху гіроскопа під дією зовнішніх сил.
Обладнання: лабораторний пристрій для вивчення прецесії гіроскопа.
Завдання 1. Ознайомлення з теорією руху гіроскопа
Гіроскоп це симетричне механічне тіло, що швидко обертається навколо осі, яка може змінювати свою орієнтацію в просторі. Щоби вісь гіроскопа могла повертатися в будь-якому напрямку, його вставляють до карданового підвісу (рис. 2.14). Усі три вісі підвісу перетинаються в одній точці О центрі карданового підвісу. Якщо центр маси гіроскопу співпадає з центром карданового підвісу, тоді гіроскоп називають врівноваженим.
Рух гіроскопа описують рівнянням моментів:
. (2.66)
Нехай гіроскоп обертається навколо осі з кутовою швидкістю. Якщо його момент інерції відносно осідорівнюєI, тоді момент імпульсу гіроскопу є вектором, що орієнтовано вздовж осі (див. рис. 2.15).
Припустимо, що до осі гіроскопу підвішено певний вантаж на відстані a від точки О. Тоді на гіроскоп діє момент сили. Це момент сили тяжіння Mext=mga, він змінює в часі момент імпульсу як за модулем так і за напрямком.
Так, за час dt вектор L здобуде приріст dL=Mextdt, який означає, що за цей час гіроскоп повернеться навколо осі обертання на кут d. Якщо момент зовнішніх сил досить малий, тоді можна вважати, що вектор L є незмінним за модулем, а змінюється тільки його напрямок, тому:
. (2.67)
Звідси здобудемо таке рівняння:
, (2.68)
де кутова швидкість обертання гіроскопу навколо осі (швидкість прецесії).
Визначимо, що означає термін «достатньо малий момент зовнішніх сил». Якщо кутова швидкість , тоді змінавизначається здебільшого величиною, таким чином можна вважати, що ,
. (2.69)
Це означає, що має бути таким, щоб гіроскоп обертався навколо осізначно повільніше, ніж навколо осі. З рівнянь (2.68) та (2.69) знайдемо зв’язок між кутовою швидкістю прецесіїта моментом:
. (2.70)
Завдання 2. Вивчення будови гіроскопа
В даній роботі у якості гіроскопа використовують ротор асинхронного електродвигуна, частота обертання якого може сягати величини: 12000 об/хв. На вісь двигуна посаджено важкий сталевий маховик. З протилежного боку на статорі двигуна укріплено стрижень з поділками та тягарцем. Двигун стоїть на опорній виделці і може вільно обертатися в ній навколо горизонтальної вісі. В свою чергу, опорна виделка разом із гіроскопом спирається на основу.
Рис. 2.14. Схематичне зображення гіроскопа (у вигляді диска) з центром у точці О, який у кардановому підвісі здатний обертатися навколо трьох взаємно перпендикулярних осей:
Рис. 2.15. Схематичне зображення гіроскопа з позначеними векторами моменту сил, моменту імпульсу, кутової швидкості та швидкості прецесії в обраній системі відліку
Гіроскоп може обертатися навколо вертикальної (відносно поверхні приладу) осі. Для цього вісь закріплено у двох опорних підшипниках. На вертикальній осі на ізоляторах змонтовано електричні контакти у вигляді щіток для підведення живлення до трифазного електричного двигуна. Маховик та вертикальна вісь мають спеціальні диски, по периферії яких рівномірно зроблено щілини, які разом із джерелами світла та фотоприймачами створюють систему вимірювання та .
Електричні сигнали з фотоприймачів надходять до електронного секундоміра. Вимірювання сили струму в обмотці електродвигуна, яка є пропорційною до , виконується амперметром, що вмонтовано на передній панелі електронного секундоміра. Живлення електродвигуна та електронного секундоміра відбувається від внутрішньої системи, що має стабілізатор напруги.
Завдання 3. Підготовка до виконання роботи
Перевірте, чи вільно обертається гіроскоп навколо горизонтальної та вертикальної осей. Для цього, не вмикаючи двигун, покрутіть ротор рукою за маховик; потім перевірте, чи обертається гіроскоп навколо вертикальної осі. Стійку гіроскопа за допомогою регулюючих гвинтів поставте вертикально.
Потім збалансуйте гіроскоп шляхом пересування тягарця по стрижню. Коли гіроскоп збалансовано, тоді внаслідок слабкого стукання по тягарцю гіроскоп не повинен обертатися у вертикальній площині. Координату цього збалансованого положення тягарця слід записати, бо починаючи з цього значення ведеться відлік величини a.
Кутова швидкість обертання ротора вимірюється приладом, що встановлено на передній панелі пристрою. Ціна поділки цього приладу: 103 об/хв.