- •Міністерство освіти і науки
- •І. Загальні положення щодо курсу "судова влада та правоохоронні органи україни"
- •Іі. Тематичний план дисципліни
- •Харківського національного університету імені в. Н. Каразіна
- •Ііі. Зміст навчальної програми „судова влада та правоохоронні органи україни”
- •Тема 1. Предмет, система та основні поняття курсу "Судова влада та правоохоронні органи України" Методичні рекомендації
- •Структурно-логічна схема навчальної дисципліни
- •Питання семінару
- •Контрольні запитання
- •Основна література
- •Тема 2. Судова влада. Судова система України Методичні рекомендації
- •Питання семінару
- •Контрольні запитання
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Основна література
- •Тема 3. Демократичні засади (принципи) здійснення правосуддя в України Методичні рекомендації
- •Питання семінару
- •Контрольні запитання
- •Основна література
- •Тема 4. Система судів загальної юрисдикції Методичні рекомендації
- •Питання семінару
- •Завдання 1
- •Завдання 3
- •Основна література
- •Тема 5. Статус суддів Методичні рекомендації
- •Питання семінару
- •Контрольні запитання
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Основна література
- •Тема 6. Вища рада юстиції Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Основна література
- •Тема7. Конституційний Суд України Методичні рекомендації
- •Питання семінару
- •Контрольні запитання
- •Основна література
- •Тема7. Прокуратура України Методичні рекомендації
- •Питання семінару
- •Основна література
- •VI.Словник основних термінів
Тема 2. Судова влада. Судова система України Методичні рекомендації
Даною темою передбачено 2 год. лекційних, 2 год. семінарських занять. Під час підготовки до семінару слід мати на увазі, що в незалежній Україні судова влада почала формуватися з прийняттям таких актів політичного характеру, як Декларація про державний суверенітет України (1990 р.) та Акт проголошення незалежності України (1991 р.). 28 квітня 1992 року було прийнято Концепцію судово-правової реформи, яка передбачала вдосконалення судової системи, зокрема, утворення Конституційного Суду України, утворення спеціалізованих судів, введення апеляційних судів, побудову органів суддівського самоврядування щодо.
В умовах сьогодення державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову. Відповідно до Конституції України (ст. 126) судові органи виконують свої функції незалежно від законодавчої, виконавчої влади в установлених Конституцією межах і згідно із законами України. Отже, судова влада відповідно до теорії та практики розподілу влади, є самостійною, незалежною сферою публічної влади яка становить сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціально вповноважених органів – судів. Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повноваження: це, насамперед, правовий статус судів як особливих органів державної влади; це й власне виконання суддівських повноважень.
Питання семінару
1. Поняття судової влади, її характерні ознаки.
2. Суд як орган судової влади. Судді як носії судової влади.
3. Роль судової влади у правовій державі. Співвідношення судової влади із законодавчою та виконавчою владами.
4. Функції судової влади. Їх поняття та ознаки.
5. Судочинство як процесуальна форма здійснення судової влади.
6. Поняття та види судочинства. Відмінність судочинства від інших процедур державної діяльності.
7. Акти судової влади.
8. Третейський суд. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торговій промисловій палаті України.
Контрольні запитання
Дайте визначення поняття судової влади.
Розкрийте історичні передумови формування теорії розподілу влади та формування судової гілки влади.
Як судова влада співвідноситься з іншими гілками влади?
Назвіть основні риси судової влади.
Охарактеризуйте суд як орган судової влади.
Визначте основні ознаки, які відрізняють суди від інших державних органів.
Дайте визначення поняття правосуддя і назвіть його ознаки.
Завдання суду.
Завдання 1
Апеляційний суд Харківський області розглянув у судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченню Х. та інших у скоєні навмисного вбивства з хуліганських спонукань. Враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійних судді та два народних заседателі.
1. Чи відповідає закону склад суду, якій розглянув справу?
2. У якому складі суддів здійснюється розгляд справ?
3. Охарактеризуйте правові форми і правову природу участи представників народу у здійснені правосуддя?