Державний заклад «дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я україни»

“Переглянуто та затверджено”

на методичному засіданні

кафедри факультетської педіатрії

та медичної генетики

Протокол № 1

«29» серпня 2014 року

Завідуючий кафедрою

д.м.н., професор

Абатуров О.Є.

Методичні рекомендації методична розробка практичного заняття

З ПЕДІАТРІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІУ КУРСУ

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №	2
Тематичний модуль	6
Тема заняття	Інфекції сечовивідних шляхів. Визначення. Класифікація інфекцій сечовивідних шляхів, диференціальна діагностика інфекцій нижніх і верхніх сечовивідних шляхів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика й прогноз циститів у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація клініка, діагностика, лікування, профілактика й прогноз пієлонефритів у дітей.
Курс	4
Факультет	Медичний

1. Актуальність теми:

Захворювання нирок і сечовивідних шляхів в останні роки привертає увагу фахівців, що в значній мірі пов'язане з поширеністю цієї патології серед дорослих і дітей, серйозністю прогнозу, інтенсивними пошуками шляхів ранньої діагностики, нових принципів лікування й профілактики важких ускладнень. Серед всіх захворювань сечової системи домінують саме мікробно-запальні ураження, поширеність яких становить 19,1 на 1000 дитячого населення (В.Г. Майданник,2002). Успіх ранньої діагностики, правильно призначеної терапії в значній мірі залежить від знань майбутніх лікарів основ дитячої нефрології.

2. Конкретні цілі

• Вибрати з анамнезу, скарг дані, що відображають наявність захворювань нирок і сечовивідних шляхів

• скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку

• аналізувати й зіставляти анамнестичні й дані об'єктивних методів обстеження, виділяючи підтверджувальні й суперечливі діагнозу синдроми;

• запропонувати оптимальний обсяг і послідовність допоміжних методів обстежень

• виключити наявність лейкоцитурії й бактеріурії нениркового походження

• провести диференціальний діагноз між пієлонефритом, гломерулонефритом, циститом, інтерстиціальним нефритом

• провести диференціальний діагноз між первинним і вторинним пієлонефритом, гострим і хронічним пієлонефритом

• визначити активність запального процесу й функціональний стан бруньок

• скласти індивідуальний план лікування

• запропонувати схему диспансерного спостереження для хворого з пієлонефритом