- •Державний заклад «дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я україни»
- •Методичні рекомендації методична розробка практичного заняття з педіатрії для студентів іу курсу
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи.
- •Класифікація пієлонефриту в дітей
- •Провідні фактори ризику розвитку пієлонефриту в дітей відповідно до етапів його патогенезу
- •Основні діагностичні критерії ісс у дітей
- •Особливості клінічної картини пієлонефриту в дітей раннього й старшого віку
Класифікація пієлонефриту в дітей
|
За формою
|
За течією
|
По активності |
По функції нирок
|
|
1.Первинний
2.Вторинний:
-обструктивний
-необструктивний
-дизметаболічний
|
1.Гострий
2.Хронічний:
-рецидивуючий
- латентний
|
1.Активна стадія
2.Клініко-лабораторна ремісія:
|
1.Збережена
2.Порушена
3. ХНН
|
Епідеміологія.
У загальній структурі захворювань дитячого віку ІСШ, включаючи пієлонефрит, по поширеності (більше 5% у дівчинок і 1-2% у хлопчиків) посідає друге місце після інфекції дихальних шляхів. Частота поширення залежить від статі й віку. У період новонародженості захворювання частіше зустрічається в хлопчиків. Надалі у всіх вікових групах переважають дівчатка.
У структурі ІСШ переважає цистит. Він становить до 50-60% випадків всієї урологічної патології в дитячому віці, а в структурі ІСШ до 60-70%.
Пієлонефрит частіше зустрічається серед хворих з аномаліями верхніх і нижніх сечових шляхів, що супроводжуються порушенням уродинаміки, і частота ускладненого пієлонефриту становить 90-100%. Поширеність пієлонефриту серед дітей залишається на відносно високому рівні ( 24-32 на 1000 дітей).
В усьому світі в останнє десятиліття відзначається ріст поширеності інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) у дітей і підлітків і проглядається чітка тенденція до омолодження захворілих
Етіологія й патогенез
|
Патогенні мікроорганізми |
Пієлонефрит | |||
|
Гострий |
Хронічний | |||
|
В амбулаторних хворих |
У стаціонарних хворих |
У ВРИТ• | ||
|
Еscherichia coli |
80-90 |
75 |
42-50 |
24 |
|
Протей: Proteus vulgaris (індол +), рідше Proteus mirabilis (індол -), Morganella morganii (індол+) |
5-9 |
8 |
6 |
5 |
|
Klebsiella pneumoniae (рідше Enterobacter cloacae) |
0-5 |
6 |
15 |
16 |
|
Pseudomonas aeruginosa |
0 |
0 |
7 |
17 |
|
Enterococcus spp. (E. faecalis) |
0-4 |
<5 |
15 |
23 |
|
Staphylococcus spp. |
0-7 |
3-5 |
7 |
5 |
|
Chlamydia, Mycoplasma, анаэробы, грибки (Candida albicans) |
0-1 |
дуже рідко |
рідко |
10 |
• Відділення реанімації й інтенсивної терапії
Провідні фактори ризику розвитку пієлонефриту в дітей відповідно до етапів його патогенезу
|
Етапи патогенезу пієлонефриту |
Результат дії факторів ризику |
Групи факторів ризику розвитку пієлонефриту
| |
|
ендогенні фактори |
екзогенні фактори | ||
|
Перебування уропатогенів у вихідному біотопі (преморбідний етап) |
Зниження колонізаційної резистентності й поява джерела уропатогенів |
Дисбіоз (дисбактеріоз) кишечника
Новонародженість, недоношеність
Гостра й хронічна патологія (у тому числі ОKИ, ОРВИ, хвороби печінки й ШKТ)
Первинні й вторинні імунодефіцитні стани
|
Контакти з потенційними уропатогенами (у тому числі внутрішньоутробний контакт)
Штучне вигодовування дітей
Антибіотико- і хіміотерапія
Екополютанти з імунодепресивною дією |
|
Міграція уропатогенів у нирки (етап транслокації) |
Інтенсифікація процесу транслокації уропатогенів, розвиток бактеріємії й інфікування нирок |
Дисбіоз (дисбактеріоз) кишечника
Гостра й хронічна патологія (у тому числі ГKІ, ГРВІ, хвороби печінки й ШKТ)
Імунодефіцитні стани (у тому числі при онкопатології й ендокринопатїях) |
Гострі й хронічні стресові впливи (у тому числі переохолодження, травми)
Екополютанти з імунодепресивною дією
Антибіотико- і хіміотерапія |
|
Заселення уропатогенами нирок (етап колонізації) |
Полегшення фіксації уропатогенів у нирках |
Наявність рецепторів на уроепітелії
Імунодефіцитні стани (головним чином, пов'язані з дефіцитом sIgА)
Морфофункціональні порушення уродинаміки (АОСС, МСР, НДСП, СKХ) |
Тератогенні фактори при вагітності
Гострі й хронічні стресові впливи
Порушення дієти, що ведуть до підвищення екскреції кальцію, оксалатів і уратів |
|
Ініціація запального процесу в нирках (етап альтерації) |
Потенціювання й модифікування запального процесу в нирках |
ТИН різної этиологии
Уропатії, рефлюкс-нефропатії, дизметаболічна нефропатія, нефролітіаз
Гіпопластична дисплазія нирок
Імунодефіцитні стани |
Хронічні стресові впливи
Екополютанти з імунодепресивною і нефротоксичною дією |
|
Елімінація уропатогенів із нирок (етап санації) або переживання уропатогенів у нирках (етап персистенції) |
Зниження ефективності механізмів саногенезу й формування умов для персистенції уропатогенів у нирках |
Імунодефіцитні стани (у тому числі пов'язані з дефіцитом sIgА)
Порушення гемо- і уродинаміки в нирках (у тому числі пов'язані з нефросклерозом) |
Екополютанти з нефротоксичною і імунодепресивною дією
Антибіотико- і хіміотерапія |
|
Примітка. ГКІ - гострі кишкові інфекції; ГРВІ - гострі респіраторні вірусні інфекції; ШКТ - шлунково-кишковий тракт; АОСС - аномалії органів сечової системи; МСР - міхурово-сечовідний рефлюкс; НДСП - неврогенна дисфункція сечового міхура; СКХ - сечокам'яна хвороба; ТІН - тубуло-інтерстиціальний нефрит. | |||