6. Завдання для самоконтролю.

Тести.

1. ГН має наступні варіанти, за виключенням:

А. ГГН з ізольованим сечовим синдромом. Б. ХГН, нефритична форма.

В. ГГН з нефритичним синдромом. В. ХГН, змішана форма.

2. Період розпалу ГГН триває:

А. 2-4 дні. Б. 2-4 тижні. В. 2-4 місяці. Г. 1-2 місяці.

3. Мінімальні зміни гломерул характерні для:

А. ГПСГН. Б. НС. В. ХГН, змішаної форми. Г. ГГН з нефритичним синдромом.

4. Якому варіанту ГН притаманні стійка еритроцитурія, протеінурія (0,5-1,0 г/добу), тривало збережена функція нирок, недостатній ефект лікування:

А. ГГН з нефротичним синдромом. Б. ХГН, гематурична форма

В. Підгострий ГН Г. ХГН, нефротична форма.

5. При якому варіанті ГН зміни рівня біохімічних показників крові (протеіни, ліпіди) не виражені:

А. ГГН з нефротичним синдромом. Б. ХГН, нефротична форма.

В. ХГН, змішана форма. Г. ГГН з нефритичним синдромом.

6.Патогенетична (імуносупресивна терапія), за звичай, не використовується при:

А. ГГН з нефротичним синдромом. Б. ГГН з нефритичним синдромом..

В. ХГН, нефротичній формі. Г. ГГН з НС, гіпертензією та гематурією

7. Тактика лікування ХНН:

А. Лікування причинного захворювання, посиндромне лікування, замісна терапія при ШКФ менше 60 мл/хв.

Б. Ренопротекція, посиндромна терапія, замісна терапія при ШКФ менше 15 мл/хв.

В. Лікування причинного захворювання, посиндромне лікування, замісна терапія при ШКФ менше 50 мл/хв.

Г. Лікування причинного захворювання при ШКФ менше 20 мл/хв.

8. Біопсію нирок при ГН проводять при :

А. Типовій клінічній картині. Б. Нормалізації комплементу С3 протягом 8 тижнів

В. Постійній гематурії більше 3-х місяців.

Г.Нефротичному синдромі з гіпертензією та гематурією.

9. Базисна терапія ГН включає:

А. Режим, дієту, глюкокортикоіди. Б. Режим, дієту, діуретики.

В. Режим, дієту, антибіотики. Г. Режим, дієту, діуретики, глюкокортикоіди.

10. Найбільш оптимістичний прогноз має:

А. ГГН з ізольованим сечовим синдромом. Б. ГГН з нефритичним синдромом.

В. Хронічний ГН, нефротична форма. Г. Підгострий ГН.

Відповіді.

1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-Б, 5-Г, 6-Б,7-Б, 8-Г,9-В,10-Б.

Задачі.

1. У 5-річної дівчинки після перенесеного 2 тижні назад бронхіту погіршився стан, вранці з`явилась пастозність обличчя, слабкість, нудота, головний біль, ввечері - сеча кольору «мясних помиїв», підвищилась температура тіла до 38,4. В аналізі крові: Нв-113 г/л, Л.- 8,5 х10 /л, ШОЕ – 32мм/год. В загальному аналізі сечі – еритроцити 40-50 у п/з, білок - 0, 99 г/л. АТ – 120/70.

Попередній діагноз, необхідні обстеження, принципи лікування?

2.У 6-річного хлопчика протягом 10 місяців місяців відмічалось погане самопочуття, набряки, олігурія, АТ- 120/75, гематурія, протеінурія (2,5 г/добу), альбумін крові – 25 г/л, холестерин крові – 8,0 ммоль/л.

Діагноз, обстеження, лікування?

3. У хлопчика 10 років протягом 2-х років періодично рецидивують виражені набряки(обличчя, поперек), неселективна протеінурія (2-3 г/добу), гіпоальбумінемія (20-25 г/л), гіперальфа 2- глобулінемія, гіперліпідемія, креатинін крові – 0,171 ммоль/л, ШКФ – 80 мл/хв., Нв – 110 г/л.

Діагноз, лікування?

4. У дитини 8 років, після ангіни через 12 днів, погіршився стан, з`явилась кволість, нудота, ранкові набряки на обличчі, підвищився АТ (125/75), зменшилась кількість сечовипускань. При обстеженні: добовий білок сечі – 1- 1,5 г; в загальному аналізі сечі еритроцити – на 1/3 п/з, еритроцитарні циліндри – 3-4 п/з; в загальному аналізі крові Нв- 115 г/л, Л. –7, 8х10 /л, ШОЕ – 34 мм/год.; в біохімічному аналізі крові загальний білок – 75 г/л, альбуміни – 45 г/л, холестерін – 5,1 ммоль/л, визначаються ЦІК, збільшення титру антистрептолізіну О, зниження рівню комплементу С3.

Діагноз, лікування (режим, дієта,медикаменти)?

Відповіді.

1.ГГН з нефритичним синдромом.

Обстеження: аналізи сечі загальні та за Нечипоренком; добова протеінурія, засів сечі тричі до призначення антибіотиків; пробу Зимницького;щоденне визначення діурезу , випитої рідини , маси тіла та артеріального тиску;клінічні аналізи крові з гематокритним показником; визначення вмісту креатиніну, сечовини, електролітів, холестеріну, липідів, загального білку та білкових фракцій в біохімічному аналізі крові; коагулограму; визначення титру комплементу та антистрептококових антитіл; пробу Реберга;огляд очного дна; ЕКГ; рН сечі, екскрецію аміаку з сечею; ультразвукове дослідження нирок; визначення показників ацидо- та амоніогенезу, рівняb2-мікроглобуліну.

Лікування: режим, дієта, пеніцилін (макролід), діуретики, при стійкій гіпертензії – гіпотензивні.

2. ГГН з нефротичним синдромом, гіпертензією, гематурією.

Обстеження (див. вище) та біопсія.

Лікування: базисна терапія (режим, дієта, амоксіцилін), симптоматична (лазикс з амілорідом або гіпотіазидом, ІАПФ), імуносупресори (преднізолон, хлорбутін).

3. ХГН, нефротична форма. ХНН, І стадія.

В лікуванні, крім базисної та симптоматичної (діуретики) терапії, імунотропні препарати (преднізолон, хлорбутін), ренопротектори та лікування кардіоренальної анемії (ІАПФ, еритропоетини, препарати заліза).

4.ГПСГН.

Лікування: пост. режим на час екстраренальних проявів; в дієті – вуглеводи, обмеження рідини, солі, білку ( його поступово вводять, починаючи з білку рослинного походження, потім- молочні продукти, потім – мясо, до 2,5 г/кг); захищені пеніциліни (макроліди) на 8-10 днів, лазикс з амілорідом (5 мг)або гіпотиазідом (1 мг/кг), при стікій гіпертензії – ІАПФ.