Захист бдожолосімей від хвороб

Основною турботою бджоляра в плані профілактики хвороб у ранньоосінній період є максимальне очищення родини від кліща. При цьому вкрай бажано, щоб все це відбулося по можливості в більше ранній термін.

Практика свідчить про те, що однієї із причин так званого осіннього зльоту бджіл, про яке дуже, докладно буде розказане "далі, є висока зараженість їхнім кліщем вароа. Щоб не допустити цього лиха, треба постійно протягом усього активного сезону стримувати розвиток кліща, виконуючи ті заходи, про які ми вже говорили вище. А зараз, після головного медозбору, перша обробка медикаментозними препаратами повинна бути проведена по можливості раніше, незважаючи на наявність розплоду в родинах.

Чому так треба надходити? По-перше, якщо чекати, коли в гнізді не залишиться розплоду й тільки після цього проводити першу обробку, то буде загублено багато часу. Адже кліщ, перебуваючи на бджолі, постійно харчується її гемолімфою й наносить їй непоправний збиток. І чим довше кліщ буде перебувати в родині, тим сума цього збитку буде більшою. Якщо при цьому провести пізню обробку, то кліщ, звичайно, обсиплеться, однак збиток, нанесений зимовим бджолам, залишиться. І якщо ці бджоли зараз не обсиплються разом із кліщем, то до весни вони навряд чи дотягнуть.

По-друге, ефективність дії акарицидних препаратів залежить від зовнішньої температури. Мінімальною температурою, при якій ці препарати ще мають задовільну ефективність, є температура 15— 16 °С. При пізноосінній обробці такі високі температури бувають украй рідко, і тому ефективність такої обробки буде істотно нижче, ніж при ранній обробці.

По-третє, установлено, що при обробці акарицидними препаратами після того, як бджоли почнуть збиратися в зимовий клуб, збільшується ймовірність загибелі матки під час зимівлі.

Що ж стосується кліща, що залишається в родині, на закритому розплоді, то при обробці відразу після медозбору цього розплоду в родині звичайно буває небагато. Та й до всього іншого, пізніше послу виходу розплоду ще буде проводитися друга контрольна обробка.

Ранню обробку біпіном, тактиком або іншими препаратами варто проводити відразу ж після проведення осінньої ревізії й попереднього складання гнізда. Звичайно по строках це відбувається в районі 15-20 серпня. Для виключення влучення препарату у відкриті осередки стільників обробку треба робити не поливанням, а розбризкуванням за допомогою «Росинки».

Після повного виходу розплоду (найчастіше це буває наприкінці вересня - початку жовтня) і остаточного складання зимового гнізда обов’язково проводиться друга (контрольна) обробка акарицидним препаратом. Пропонована схема обробки більше ефективна й більше безпечна, чим традиційна пізня обробка після виходу розплоду, коли родини обробляються лікарськими препаратами двічі з інтервалом в 7 доби.

Висока ефективність забезпечується також і в тому випадку, якщо відразу після попереднього складання гнізда будуть установлені на 25-30 доби смужки байварола, апістана, варотома або іншого подібного препарату. У цьому випадку після вилучення смужок із гнізда більше ніяких обробок від кліща робити не треба. Ця схема обробки ефективна, надійна, зручна, однак вона істотно дорожче в порівнянні з обробкою біпіном або тактиком.

Що стосується осінньої профілактики інших хвороб, то при відсутності їхніх клінічних проявів проводяться загальні профілактичні заходи: очищення й дезінфекція вуликів, що йдуть у зиму, забезпечення бджіл якісним кормом, недопущення бджолиного злодійства й ін.

Після очищення вуликів і дезінфекції їхнім гарячим повітрям або одним з дезінфікуючих розчинів бажано внутрішню частину вулика й всі дерев’яні частини рамок покрити міцним розчином прополісу в спирті. Для цього треба 30-50 г здрібненого прополісу залити 100 г спирту. Після повного розчинення прополісу отриманий розчин за допомогою розпилювача або пензлика наносять на відповідні деталі. Завдяки цьому тонкий шар прополісу, знятий у процесі дезінфекції, буде відновлений і покращиться санітарний стан гнізда. Крім того, нанесення захисного прополісного шаруючи запобігає гниття деревини й збільшує термін служби вуликів і рамок.

Для термічної обробки вуликів краще застосовувати не бензинову лампу, а газовий пальник або, ще краще, термофен (використовується при проведенні ремонтних робіт для зняття старої фарби, якому можна купити в господарському магазині). Справа в тому, що бензинова лампа залишає на стінках обробленого вулика захід бензину, а пальник і термофен ніяких заходів не залишають.

Восени, крім профілактики й боротьби із хворобами, актуальної є захист бджіл від навал ос. В окремі роки оси наносять відчутна втрата родинам, що йде в зиму. Слабкі родини або нуклеуси взагалі можуть бути розграбовані. Діючих способів захисту від ос поки ні, тому боротися із цими «піратами» доводиться по старинці. У пляшки наливають небагато, що забродив компоту, або ж кладуть підгнилі ягоди або фрукти, які заливають підсолодженою водою. Пляшки розставляють на кришки вуликів у кількості не менш 5 штук на пасіку. Дуже зручно для цих цілей використовувати розрізану пластмасову пляшку для напоїв (мал. 1.28).

Відрізану верхню частину пляшки вставляють горлечком долілиць у нижню частину пляшки, куди попередньо наливають принаду. Така пастка зручна тим, що оса, що потрапила в неї, ніколи не зможе вибратися назовні. Крім того, таку пастку дуже просто звільняти від по полеглих у неї й загиблих ос. У цю пастку попадають і шершні й мухи-сенотаінії й інші шкідники бджіл.

Восени, коли бджоли перестають охороняти льотки, треба обов’язково вжити заходів по виключенню влучення у вулик мишей. Для цього треба стежити за тим, щоб всі частини вулика були щільно без щілин зістиковані один з одним, і вчасно зменшувати величину льотка. Найкраще в цьому плані використовувати металеві легкові загороджувачі, що мають із однієї сторони вирізані в металі три окремих проходи для бджіл. Якщо загороджувач поставити цією стороною, то це захистить вулик від мишей, а бджоли будуть мати вільний вхід і вихід.