Зимівля бджіл надворі.

Під час зимівлі надворі в південних районах з короткою та м'якою зимою вулики з бджолами залишають на своїх місцях без додаткового зовнішнього утеплення. В районах із сніжними зимами одностінні вулики обгортають снігом, а двостінні можна і не засипати снігом. Якщо бджоли зимують в більш суворих умовах, вулики додатково обгортають толем, руберойдом або цупким папером так, щоб між ними і вуликом залишився простір 12—15 см, який заповнюють сухим листям, дрібною стружкою, соломою та ін. Добре зимують бджоли в спеціальних кожухах, які виготовляють на один, два або чотири вулики. При цьому вулики з боків, зверху і знизу обставляють щитами, виготовленими з обаполів, дощок та інших дешевих місцевих матеріалів. Простір між кожухом і вуликом заповнюють утеплювальним матеріалом товщиною 15—20 см. Для проходу бджіл від льотків через утеплювальний матеріал і стінку кожуха влаштовують коридорчики висотою 8—10 мм і шириною 15—20 см.

Сім'ї, які залишають зимувати надворі, повинні бути з матками, вирощеними в добрих умовах, сильними, зимостійкими і стійкими проти захворювань. Такі сім'ї порівняно із зимуючими в зимівнику необхідно забезпечити більшими запасами кормів — не менше 2,5 кг на вуличку і 2—3 рамками з пергою. В гніздах залишають на 1—2 рамки більше, ніж обсиджують бджоли.

Для запобігання зволоженню вулика гніздо розміщують у центрі вулика, а по боках ставлять діафрагми і утеплювальний матеріал. Поверх гнізда теж кладуть утеплення, яке не перешкоджає обміну повітря. Скорочують верхній льоток у вуликах-лежаках до 5—7 см, у багатокорпусних вуликах не скорочують, а нижній льоток закривають повністю. Льотки закривають від мишей загороджувачами. Добре зимують бджоли на розширених до 18 мм вуличках.

Кращими для зимівлі бджіл є українські вулики на вузьковисоку рамку з подвійними передньою і задньою стінками. В багатокорпусних вуликах залишають зимувати бджіл у двох корпусах. Верхній корпус повинен мати близько 20 кг меду після закінчення вирощування розплоду. В нижньому корпусі розміщують маломедні стільники, в кожному з яких не більше 1 кг меду. Остаточне формування кормових запасів доцільно поєднувати з проведенням термічної обробки бджіл проти вароатозу. Добрі результати дає зимівля сімей в одному вулику через сітку-перегородку.

При потеплінні взимку до 8—12 °С для вильоту бджіл звільняють верх вуликів від снігу, якщо вони закидані ним, прочищають льотки, а також встановлюють потребу сімей у кормі. Для цього знімають дах вулика і оглядають зверху гніздо. Якщо клуб спокійний і чимало меду, таким сім'ям допомога не потрібна. При ранньому відкладанні яєць маткою на стільниках нижніх корпусів у цих сім'ях з верхнього корпусу виймають повномедні крайні рамки, а останні рамки від середини відсовують до стінок вулика, щоб у центрі утворився простір, куди з нижнього корпусу обережно переставляють стільники з розплодом, а на їх місце — рамки з бджолами. Крайніми розміщують медові рамки з верхнього корпусу. Корпус з розплодом ставлять верхнім. Коли цього не зробити, бджоли не залишать розплід і, витративши корм, загинуть. При відсутності корму в гніздах бджіл підгодовують, як описано вище.