3.1Головна осіння ревізія пасіки

З метою визначення та детального обліку стану кожної сім'ї після закінчення медозбору комісія, призначена керівником господарства, перевіряє підготовку до зимівлі. В кожній сім'ї встановлюють наявність і якість матки, кількість розплоду в рамках і стільників у вулику, кількість та якість меду, силу сімей.

Результати заносять у відомість огляду. На їх основі комісія складає акт перевірки пасіки згідно з існуючою формою. В ньому зазначають рух бджолиних сімей протягом року, виробництво меду, воску та іншої продукції, кількість стільників, вуликів на пасіці, дають характеристику приміщень для зимівлі бджіл, вказують кількість хворих сімей різними хворобами та оздоровлених, пропонують заходи поліпшення роботи пасіки.

Формування гнізд для зимівлі бджіл розпочинають ще під час головної осінньої ревізії, а закінчують після виходу із стільників основної маси молодих бджіл з розплоду — в кінці вересня.

Протягом осінньої ревізії бджолам залишають стільки стільників у гнізді, скільки вони займуть. З вуликів забирають порожні, маломедні, безмедні з трутневими комірками та молоді стільники, в яких не виводились бджоли або вивелось 1—2 покоління, і залишають повномедні, з розплодом та 1—2 маломедні стільники для вирощування розплоду. Маломедні розпечатують і використовують для осіннього нарощування бджіл. Після його закінчення і поповнення кормових запасів при потребі знову скорочують гнізда відповідно до їхньої сили. На кожній гніздовій рамці повинно бути не менше 2 кг запечатаного меду. Не можна залишати на зиму стільники з великою кількістю незапечатаного меду, бо він може забродити і спричинити опроношення бджіл. Рамки з пергою ставлять передостанніми. Маломедні рамки, де перебував розплід, після його виведення з гнізд забирають.

У багатокорпусних вуликах бджоли краще зимують в двох корпусах. Верхній обов'язково заповнюють повномедними рамками, а нижній — маломедними. Коли сім'я займає не всі рамки, гніздо формують посередині корпусу, залишивши внизу і вгорі однакову кількість рамок та розмістивши їх на однаковій віддалі від бокових стінок вулика.

Слабкі сім'ї, а також нуклеуси із запасними матками самостійно погано зимують, а тому їх утримують по дві в одному вулику, розділеному перегородкою для взаємного обігрівання.

Нуклеуси зимують і в «карманах» вуликів-лежаків поряд з основними сім'ями. Стежать, щоб крайні гніздові рамки основних сімей біля перегородки містили по 3 кг меду, бо у вуликах поряд з перегородкою буває найбільше бджіл і вони споживають його більше, ніж на інших рамках.

Краще, коли на пасіці на зиму не залишають слабких сімей. Для цього їх об'єднують або підсилюють за рахунок найсильніших, що сприяє вирівнюванню сили сімей на зиму.

Після формування гнізда старанно утеплюють зверху і з боків. Льотки скорочують та обладнують їх льотковими загороджувачами, щоб запобігти проникненню мишей у вулики.

3.2Комфортні умови до зимівлі бджолосімей

Оптимальна температура для зимівлі бджіл - 0-2о C. У зимівнику може бути від -2 до +2 градусів. При більш низьких або високих температурах сім'ї починають турбуватися, паплюжать, залишають вулика. Новачкам-бджолярам слід запам'ятати, що зимуючі бджолосім'ї легше переносять холод, ніж надлишок тепла.

Ідеальна вологість для зимівлі бджіл - 75-85%. При тривалій сухості повітря мед кристалізується, значить, бджоли не можуть їм харчуватися. Комахи починають нервувати, вискакують з льотка в пошуках пиття і гинуть. Підвищена вологість призводить до розвитку цвілі на стінках гнізда і окисленню корму, результат - хворі бджоли.

Ще один важливий пункт - відсутність світла. Якщо в зимівнику температура низька, світло бджолам не заважає, але коли температура плюсова, світло виманює сім'ї з гнізд, комахи збуджуються і вилітають, що призводить до загибелі бджіл у великій кількості. Саме тому при відвідуванні зимівника бджолярі користуються тільки ліхтарями з червоним світлофільтром.