Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2015. Робоча програма навчальної дисципліни Психодіагностика в спорті (Спорт) Чугуєва.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
12.03.2016
Размер:
273.41 Кб
Скачать

Питання для контрольних заходів

  1. Структура психодіагностичного обстеження

  2. Сутність психодіагностики як науки і основні завдання сучасної психодіагностики

  3. Основні діагностичні маркери темпераменту

  4. Поняття про типологічні властивості людини

  5. Класифікація психодіагностичних процедур

  6. Характеристика методики Люшера

  7. Комплекс методик для дослідження характеру людини

  8. Характеристика особистісного опитувальника Кетелла

  9. Тест Кейрсі і його використання.

  10. Робота з опитувальником Айзенка

  11. Поняття про «об'єктивний», «суб'єктивний» та «проективний» підходи у прикладній психодіагностиці

  12. Основні вимоги до застосування психодіагностичних методів

  13. Тест-опитувальник Стреляу і його використання

  14. Оцінка інтелекту у психодіагностиці

  15. Тест САН і його використання

  16. Використання теппінг-тестів в спортивній практиці

  17. Мінесотський багатопрофільний опитувальник (ММРІ)

  18. Спостереження та його застосування у роботі психолога

  19. Сутність контент-аналізу як психодіагностичної процедури

  20. Тест Равена і його використання

  21. Психодіагностика міжособистісних стосунків

  22. Тест інтелекту Айзенка

  23. Застосування комп'ютеру у психодіагностиці

  24. Тест фрустрації Розенцвейга і його використання

  25. «Проективний» підхід у психодіагностиці

  26. Тести на дослідження психомоторних процесів

  27. Загальна характеристика тестів на виявлення особливостей процесів мислення

  28. Тест Лірі і його використання

  29. Психодіагностика мотивації

  30. Тест Леонгарда-Шмішека

  31. Тест Амтхауера і його використання

  32. Поняття про локус контролю та його дослідження

  33. Методи дослідження самооцінки

  34. Опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК)

  35. Тест гумористичних фраз

  36. Психодіагностика рис особистості

  37. Тест «коректурна проба»

  38. Соціометричне дослідження міжособистісних відносин

  39. Методи діагностики особливостей пам'яті

  40. Характеристика основних методів візуальної психодіагностики

  41. Методи дослідження пам'яті

  42. Прогностична цінність методів візуальної психодіагностики

  43. Методи діагностики уваги

  44. Використання психологом-практиком даних пси­ходіагностики для нормалізації мікроклімату у колективі

  45. Застосування даних психодіагностики для підвищення особистісного статусу спортсменів

  46. Методи діагностики психологічної надійності

  47. Методи дослідження емоційних станів

  48. Психодіагностика рівня домагань

  49. Діагностика базових потреб особистості.

  50. Діагностика поведінки у конфлікті

Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю

  1. Надмірна вираженість окремих рис вдачі, що проявляється у виборчій уразливості людини по відношенню до певних ситуацій і стимулів.

А) психопатія

Б) акцентуація

В) невротичний розлад

  1. Залежність сприйняття від минулого досвіду, змісту психічної діяльності людини і його індивідуальних особливостей.

А) стереотипізація

Б) проекція

В) апперцепція

  1. Групи тестів, що вимірюють відносно незалежні особливості індивідів, в сукупності сприяючі успішному здійсненню певної діяльності.

А) батареї спеціальних здібностей

Б) батареї креативності

В) батареї розумових здібностей

  1. Метод збору первинних даних на основі вербальної комунікації.

А) анкетування

Б) бесіда

В) спостереження

  1. Виявлення відсутності зв'язку діагностичної методики з методиками, що мають іншу теоретичну основу.

А) дискримінантна валідність

Б) конвергентна валідність

В) внутрішня валідність

  1. Один з різновидів мотивації, пов'язана з потребою індивіда домагатися успіхів в діяльності і уникати невдач.

А) мотивація залучення

Б) мотивація уникнення

В) мотивація досягнення

  1. Відносно стійка структура розумових здібностей індивіда, що проявляються в різних сферах практичної і теоретичної діяльності.

А) професійна пам'ять

Б) інтелект

В) креативність

  1. Метод дослідження і пізнання людиною своїх думок, образів, почуттів, переживань і інших актів власної активності.

А) естероцептивний

Б) інтроспективний

В) пропреоцептивний

  1. Методики, які припускають збір діагностичних результатів в режимі діалогу людини з комп'ютером.

А) програмовані методики

Б) автоматизовані методики

В) комп’ютерні методики

  1. Аналіз змісту різних видів мовної продукції, матеріалів і документів шляхом підрахунку частоти появи певних ключових елементів або ознак, які кодифікують та реєструють відповідно до завдань дослідження.

А) біографічний метод

Б) контент аналіз

В) соціометрія

  1. Одна з етичних норм роботи психодіагноста, зобов'язання нерозголошування інформації, отриманої від випробовуваного, або обмеження її поширення довкола осіб, про яке випробовуваний був заздалегідь обізнаний.

А) конфіденційність

Б) об’єктивність

В) неупередженість

  1. Кількісний показник тіста інтелекту, що вказує на успішність його виконання випробовуваним в порівнянні з вибіркою, на якій відбувалася стандартизація тіста.

А) коефіцієнт мислення

Б) коефіцієнт креативності

В) коефіцієнт інтелекту

  1. Методики, що не мають строго певних правил використання. Вони більшою мірою засновані на професійному досвіді, психологічній інтуїції самого психодіагноста.

А) формалізовані методики

Б) малоформалізовані методики

В) алгоритмізовані методики

  1. Навмисне і цілеспрямоване сприйняття, обумовлене завданням дослідження.

А) опитування

Б) експеримент

В) спостереження

  1. Спостереження, здійснюване на основі продуманого плану, ретельної попередньої наукової підготовки із постановкою проблеми, вибором ситуацій, визначенням об'єкту спостереження, розробленою системою фіксації і запису результатів.

А) наукове спостереження

Б) природне спостереження

В) ситуативне спостереження

  1. Більш менш стандартизована процедура отримання інформації, що полягає в пред'явленні випробовуваному питань письмово і заснована на певному способі інтерпретації його відповідей.

А) опитувальник

Б) проективний метод

В) апперцептивний метод

  1. Перевірка методики з точки зору її практичної ефективності, значущості, корисності, доказ, що вимірювана властивість проявляється в певних життєвих ситуаціях, в певних видах діяльності.

А) дискримінантна валідність

Б) прагматична валідність

В) внутрішня валідність

  1. Група методик з використанням невизначених стимулів, які випробовуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати і т. д. на основі перенесення власних психічних властивостей на матеріал завдання.

А) тест

Б) опитувальник

В) проективна методика

  1. Галузь психології про конструювання методів оцінки, виміри, класифікації психологічних і психофізіологічних особливостей людей, а також про використання цих методів в практичних цілях.

А) експериментальна психологія

Б) психодіагностика

В) диференціальна психологія

  1. Процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів.

А) рефлексія

Б) рефракція

В) референція

  1. Прагнення випробовуваного давати про себе соціально схвалювану інформацію, що призводить до помилок в постановці психологічного діагнозу.

А) індивідуальна бажаність

Б) об’єктивна бажаність

В) соціальна бажаність

  1. Індивідуально-психологічні особливості, що визначають успішність виконання діяльності або ряду деятельностей, що не зводяться до знань і навичок і обумовлюючу швидкість і легкість їх придбання.

А) знання

Б) здібності

В) вміння

  1. Здібності, що забезпечують успішність ряду основних, провідних форм людської діяльності.

А) потенційні здібності

Б) спеціальні здібності

В) загальні здібності

  1. Індивідуально-психологічні особливості, що забезпечують успішність виконання окремих конкретних видів діяльності (музичною, математичною, організаторською і т. д.).

А) спеціальні здібності

Б) потенційні здібності

В) загальні здібності

  1. Стандартизовані і зазвичай короткі і обмежені в часі випробування, призначені для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.

А) опитувальники

Б) тести

В) бесіди

  1. Тести, спрямовані на оцінку засвоєння випробовуваним конкретних знань, умінь і навичок, придбаних в результаті певного курсу навчання або тренування.

А) тести інтелекту

Б) тести креативності

В) тести досягнень

  1. Особливий клас тестів, спрямованих на вимір і оцінку загального рівня когнітивного розвитку індивідів при рішенні ними широкого кола розумових завдань.

А) тести інтелекту

Б) тести креативності

В) тести досягнень

  1. Особливий тип тестів, призначених для визначення змісту діяльності індивіда і рівня його досягнень по відношенню до об'єктивного критерію (наприклад, вимогам, що задаються учбовою програмою).

А) тести здібностей

Б) тести моторних здібностей

В) тести критерійно-орієнтовані

  1. Тести, призначені для виміру і оцінки моторних характеристик, таких, як точність і швидкість рухів, спритність рухів, координація і темп рухових реакцій, точність розподілу м'язового зусилля при рішенні рухових завдань.

А) тести здібностей

Б) тести моторних здібностей

В) тести критерійно-орієнтовані

  1. Тести, призначені для виміру і оцінки особливостей відчуттів і сприйняття.

А) поза культурні тести

Б) тести сенсорних здібностей

В) тести професійних здібностей

  1. Методики, засновані на чітких стандартах, надійності та валідності, результати яких піддаються кількісному та якісному вимірюванню.

А) формалізовані методики

Б) неформалізовані методики

В) проективні методики

  1. Внутрішня відносно стійка схильність індивіда до певної поведінки в певному класі ситуацій, така, що складається через певні потреби, мотиви, інтереси, схильності, установки.

А) характер

Б) диспозиційна риса особистості

В) темпрамент

  1. Одна з операцій мислення, процес мисленого виділення, ізолювання одних ознак, властивостей, зв'язків і відношень конкретного предмета або явища з інших ознак.

А) узагальнення

Б) конкретизація

В) абстракція

  1. Внутрішня перешкода, мимовільний опір людини певному впливові, активізації думки, бажання, мотиву, викликана їхнім змістом, неприйнятним для даного індивіда.

А) психологічний бар’єр

Б) соціологічний бар’єр

В) патологічний бар’єр

  1. Метод психологічного дослідження при вивченні особистості і є способом пізнання психічних явищ у процесі мовного спілкування з даною особистістю в природних умовах життя.

А) тест

Б) бесіда

В) спотереження

  1. Власний життєпис, важливий об'єктивний документ для вивчення людини, її психічних параметрів, соціального статусу, рівня соціалізації тощо.

А) співбесіда

Б) анкета

В) автобіографія

  1. Стиль поведінки й відносин до інших людей, що характеризуються домінуванням, тиском, примусом, підпорядкуванням собі, антидемократичністю.

А) авторитарність

Б) ліберальність

В) агресивність

  1. Процес перетворення несвідомого психічного, а також емоційного, логічно не оформленого змісту свідомості у словесно-логічні форми.

А) інтроспекція

Б) вербалізація

В) перцепція

  1. Соціометрично діагностований високий статус особистості у групі, колективі.

А) авторитет

Б) аутсайдер

В) паритет

  1. Поведінкові взаємозв’язки між діагностом та випробуваним, їх вплив один на одного, що викликає взаємообумовлені вчинки й дії та призводить до погодженості; процес взаємного впливу людей один на одного у процесі спілкування; сполучення систем взаємних впливів.

А) порозуміння

Б) атракція

В) взаємодія

  1. Спостереження, при якому досліджуються не всі елементи генеральної сукупності, а тільки певним чином відібрана їхня частина.

А) включене спостереження

Б) тотальне спостереження

В) вибіркове спостереження

  1. Емоційний стан і риса характеру людини; характеризується активністю поведінки, негативними афективними переживаннями, прагненням заподіяти іншому травму фізично чи морально.

А) ворожість

Б) агресивність

В) негативізм

  1. Метод психологічної науки, за якою на основі кінцевого результату виконання роботи піддослідного робиться висновок про властивості та якості його психіки.

А) експертні оцінки

Б) вивчення продуктів діяльності

В) експеримент

  1. Пристосування організму до зовнішніх умов. В даний час розрізняють фізіологічну, психофізіологічну, психічну, соціально-психічну і соціальну.

А) адаптація

Б) агравація

В) атракція

  1. Способи або звичні форми поведінки, що дозволяють пристосуватися до нової, ризикованої або загрозливої ситуації.

А) рефлексивні механізми

Б) адаптивні механізми

В) інстинктивні механізми

  1. Психометричний вияв якісних характеристик психічних явищ, що вивчаються; встановлення відповідності між деякими властивостями чисел і деякими властивостями речей.

А) інтерпретація

Б) опис

В) вимір

  1. Психологічний механізм передбачення та оцінки можливих результатів дії людиною.

А) випереджаюче відображення

Б) ретроспективне відображення

В) інтроспективне відображення

  1. Відповідність людських відчуттів, уявлень, думок пізнаваному об’єкту: точність і повнота пізнавання психічної реальності

А) адаптивність

Б) уявність

В) адекватність

  1. Захисний механізм, що проявляється в активному неусвідомленому усуненні з несвідомої сфери особистості неприйнятних думок, переживань, спогадів.

А) витіснення

Б) проекція

В) апперцепція

  1. Психічний стан людини, при якому спостерігається високий рівень її екзальтованості, емоційного збудження, прагнення до задоволення певної потреби та зацікавленості.

А) азарт

Б) афект

В) амок

  1. Нейрофізіологічні та психічні процеси підсилення активності організму.

А) дезактивація

Б) активація

В) екзальтація

  1. Здатність особистості до свідомої діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення нею навколишнього середовища і самої себе.

А) екзальтація

Б) ажіотація

В) активність

  1. Прийняття рішення про придатність кандидата до навчальної чи діяльності з урахуванням результатів проведених психологічних і психофізіологічних вимірів.

А) психометричний відбір

Б) психологічний відбір

В) психодіагностичних відбір

  1. Процес переводу визначених психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, якої-небудь потреби і т.д.) у структуру поточної діяльності.

А) активізація

Б) ідентифікація

В) актуалізація

  1. Надмірне підсилення, загострення окремої риси характеру, підвищена чутливість до одних психотравмуючих впливів при достатній витривалості до інших («слабке місце»).

А) акцентуація

Б) агравація

В) маніфестація

  1. Відображення у свідомості людини властивостей предметів і явиш об’єктивного світу, а також станів організму при безпосередньому впливові подразників на відповідні рецептори.

А) сприймання

Б) відчуття

В) почуття

  1. Точний, однозначний опис, розпорядження, що задане, на основі визначеної системи, послідовність конкретних дій для вирішення конкретного завдання.

А) формула

Б) алгоритм

В) механізм

  1. Вид спостереження, у процесі якого спостерігач знаходиться у спільній діяльності з тими, за ким він веде спостереження.

А) внутрішнє спостереження

Б) зовнішнє спостереження

В) включене спостереження

  1. Процес і результат зміни одним суб’єктом поведінки, психіки іншого суб’єкта.

А) вплив

Б) маніпуляція

В) взаємодія

  1. Активний нервовий процес протилежний збудженню: виявляється в припиненні або послабленні діяльності нервових центрів чи робочих органів.

А) редукція

Б) гальмування

В) активація

  1. Складний стан особистості, пов’язаний з одночасним проявом протилежних, емоцій і почуттів.

А) амбівалентність

Б) центровалентність

В) полівалентність

  1. Логічний прийом, розкладання предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати у ціле, збагачене новими знаннями.

А) аналіз

Б) синтез

В) узагальнення

  1. Механізм заміщення реально існуючої уявлюваної фізичної або психічної неповноцінності істотними, незвичайними, блискучими досягненнями в інших видах діяльності, що дозволяють домогтися більш високого особистісного статусу, престижу.

А) проекція

Б) гіперкомпенсація

В) сублімація

  1. Сукупність фіксованих запитань. кожне з яких логічно зв’язане з центральним завданням дослідження.

А) анкета

Б) тест

В) бесіда

  1. Відносна динамічна сталість складу, врівноваженість властивостей організму і стійкість основних його фізіологічних функцій.

А) адаптація

Б) гомеостаз

В) пристосування

  1. Метод конкретного соціологічного чи соціально-психологічного дослідження – письмове опитування значної кількості людей за певного схемою.

А) бесіда

Б) тестування

В) анкетування

  1. Здатність передбачати результати дій, появу предметів, прогнозувати явища, «моделювати» у свідомості майбутні події.

А) перцепція

Б) передбачливість

В) антиципація

  1. Група людей, система норм, цінностей і оцінок якої є еталоном для індивіда і на яку він орієнтується у своїй поведінці і самооцінці.

А) референтна група

Б) умовна група

В) формальна група

  1. Психічний стан, викликаний нервовим виснаженням організму, що виявляється у втраті інтересу, байдужності до навколишнього, падінні активності психіки.

А) депресія

Б) апатія

В) фрустрація

  1. Відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил, що виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації.

А) депресія

Б) апатія

В) фрустрація

  1. Хворобливий стан людини, що виявляється у підвищеній стомлюваності, нестійкому настрої, ослабленні самовладання, порушенні сну, різкому падінні дієздатності і працездатності, зниженні межі чутливості тощо.

А) астенія

Б) нейротизм

В) невроз

  1. Соціально-психічне явище формування сприйняття однієї людини іншою як привабливої; виникнення симпатії, позитивної установки на іншу людину.

А) атракція

Б) перцепція

В) афіліація

  1. Бурхливий та швидкоплинний стан, що повністю оволодіває особою й характеризується значними змінами в свідомості, порушенням вольового контролю за поведінкою.

А) стрес

Б) афект

В) криза

  1. Актуалізація потреби людини у спілкуванні, в емоційній емпатії, дружбі з іншими людьми, особливо в ситуації тривожності, стресу.

А) афіліація

Б) афектація

В) депривація

Зміст

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 1