- •Методична розробка курсу філософії
- •Тема 1. Філософія як своєрідний тип знання.
- •Література.
- •Розділ і. Історія філософії.
- •Тема 2. Зародження класичної філософії. Філософія індії і китаю.
- •Література.
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Література.
- •Тема 4. Середньовічна філософія. Філософія епохи відродження.
- •Література.
- •Тема 5. Європейська філософія нового часу
- •Література.
- •Тема 6.Німецька класична філософія. Діалектичний матеріалізм – філософія марксизму.
- •Література.
- •Тема 7. Сучасна філософська антропологія. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Тема 8. Українська філософська думка. Російська філософія “срібного віку”. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Тема 9. Аналітична філософія. Постмодернізм у філософії.
- •Література.
- •Розділ іі. Онтологія і гносеологія універсуму.
- •Тема 10. Категорія буття. Буття людини у світі.
- •Література.
- •Тема 11. Рух, час і простір. Система універсуму. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 12. Детермінізм і категорії обумовленості буття.
- •Тема 13. Філософія духовного буття. Концепції свідомості. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 14. Філософія пізнання.
- •Розділ ііі. Соціокультурні аспекти буття.
- •Тема 15. Суспільне буття людини. Сфери суспільного життя. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Тема 16. Людина у суспільно-історичному процесі. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 17. Культура і особа. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 18. Цінність людського буття і стратегія майбутнього. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Філософія Нового часу (XVII ст.)
- •Філософська система і метод Гегеля
- •Система категорій детермінації
- •Поняття і структура науки
- •Структура суспільної свідомості
- •Підставами структурування суспільної свідомості покладаються:
Соболь Петро Петрович
Методична розробка курсу філософії
Посібник до семінарських занять
У посібнику в розгорнутому вигляді висвітлюються всі основні теми і питання, призначені для орієнтування студентів при підготовці до семінарських занять з філософії. Особлива увага приділялась можливості інваріантного розгляду проблем, аспектів, ідей, персоналій з огляду на різноманітність підходів і завдань у підручній літературі.
До кожної теми рекомендовані саме такі підручники, які легко можна знайти у бібліотеках, які суттєво розкривають поставлені питання. У більшості випадків указуються розділи або сторінки. Рекомендуються і деякі сучасні монографічні праці, статті, тексти класичної спадщини.
Дається можливість варіювати проблеми в залежності від авторського погляду викладачів, від місткості курсу філософії, від профілю майбутньої спеціальності студентів.
Послідовність розгляду тем, основні питання для розгляду на семінарських заняттях співпадають з лекційним курсом.
Посібник розрахований на студентів денної та заочної форм навчання.
Тема 1. Філософія як своєрідний тип знання.
План і основні моменти розгляду.
Культура – світогляд – філософія.
Духовно-практичне (світоглядне) освоєння світу. Світогляд: історичні типи і структура. Філософія як теоретичне ядро світогляду, його мислений вираз.
Філософія як квінтесенція культури і як форма суспільної свідомості. Відношення філософії з іншими формами свідомості: утилітарно-буденною, релігією, мистецтвом, моральною, політичною, наукою.
Навколо яких питань обертаються філософські знання?
Людина – світ; всезагальне і часткове; (одиничне) єдине і множинне; мислення і мислиме. Людина як суб’єкт і світ як об’єкт мислення. Мислення про предмет (логіка) і предмет мислення (буття, те що є, те що мислиться). Основні напрями і позиції у філософії як її ціннісно зорієнтовані постулати.
Аспекти і функції філософії.
Онтологія, логіка, гносеологія, праксеологія і аксіологія як головні аспекти філософського знання. Функції філософії у суспільстві: світоглядна, методологічна, критично-раціоналістична, культуротворча, прогностична.
Філософія і наука.
Чи філософія є наукою? Чи обов’язкова філософія для наукового пізнання? “Ієрархія” знань і місце в ній філософії. Визначеність предмету філософії, його історична стійкість і мінливість.
Пізнавальна цінність філософії. Чи можливий науково-філософський світогляд як абсолютно панівний? Епохальне і наскрізно-історичне значення і призначення філософії.
Література.
Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 1999, введение
Бичко І.В. та ін. Філософія. – К., 1991, с. 19-37.
Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. / под ред. И.Т. Фролова. – М., 1989, ч. 1, гл. 1.
Волчек Е.З. Философия: Учебное пособие. – Мн., 1998, с. 4-16.
Горак Г.І. Філософія. – К., 1998, с. 3-26.
Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 2000, (введение).
Краткая философская энциклопедия. – М., 1994.
Лазарев Ф.В., Трифонова М.К. Философия. – Симферополь, 1999, с. 14-105.
Мир философии: Книга для чтения. В 2 ч. – М., 1991, ч. 1, р. 1.
Сілаєва Т.О. Філософія. – Тернопіль, 2000, с. 4-18.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М., 2001, вводное слово (§1, §2).
Философия / отв. ред. Кохановский В.П. – Ростов-Дон, 2000, гл. 1, с. 5-26.
Філософія /за заг. ред. Горлача М.І. та ін. – Х., 2000, с. 8-32.
Філософія /за ред. Заїченка Г.А., Сагатовського В.М. – К., 1995, с. 6-19.
Філософія /за ред. Надольного І.Ф. – К., 1997, с. 5-29.