- •Методична розробка курсу філософії
- •Тема 1. Філософія як своєрідний тип знання.
- •Література.
- •Розділ і. Історія філософії.
- •Тема 2. Зародження класичної філософії. Філософія індії і китаю.
- •Література.
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Література.
- •Тема 4. Середньовічна філософія. Філософія епохи відродження.
- •Література.
- •Тема 5. Європейська філософія нового часу
- •Література.
- •Тема 6.Німецька класична філософія. Діалектичний матеріалізм – філософія марксизму.
- •Література.
- •Тема 7. Сучасна філософська антропологія. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Тема 8. Українська філософська думка. Російська філософія “срібного віку”. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Тема 9. Аналітична філософія. Постмодернізм у філософії.
- •Література.
- •Розділ іі. Онтологія і гносеологія універсуму.
- •Тема 10. Категорія буття. Буття людини у світі.
- •Література.
- •Тема 11. Рух, час і простір. Система універсуму. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 12. Детермінізм і категорії обумовленості буття.
- •Тема 13. Філософія духовного буття. Концепції свідомості. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 14. Філософія пізнання.
- •Розділ ііі. Соціокультурні аспекти буття.
- •Тема 15. Суспільне буття людини. Сфери суспільного життя. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Тема 16. Людина у суспільно-історичному процесі. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 17. Культура і особа. План і основні моменти розгляду.
- •Тема 18. Цінність людського буття і стратегія майбутнього. План і основні моменти розгляду.
- •Література.
- •Філософія Нового часу (XVII ст.)
- •Філософська система і метод Гегеля
- •Система категорій детермінації
- •Поняття і структура науки
- •Структура суспільної свідомості
- •Підставами структурування суспільної свідомості покладаються:
Філософія Нового часу (XVII ст.)
● Головний аспект і проблематика філософського знання - ГНОСЕОЛОГІЯ.
● Основна методологічна засада філософствування – ЕМПІРИЗМ (досвід або почуттів, або розуму: „Aut ratio aut sensus”).
● Провідне відношення людини до світу - СУБ’ЄКТНО-ОБ’ЄКТНЕ:
~ суб’єкт мислиться як окремий індивід(„гносеологічний Робінзон”);
~ об’єкт мислиться як механічна матерія;
~ тісний зв’язок метафізики з фізикою і фізіологією.
Філософські напрями і позиції:
СЕНСУАЛІСТИ |
РАЦІОНАЛІСТИ |
Томас Гоббс – матеріаліст, механіцист |
Рене Декарт – дуаліст, апріорист, суб’єктивіст |
П’єр Гассенді – атоміст, матеріаліст |
Бенедикт Спіноза – супермоніст, апостеріорист, пантеїст |
Джон Локк – матеріаліст, гносеолог |
Готфрід Лейбніц – плюраліст (монадологія), апріорист |
„No inate prinsiples” |
„Inate prinsiples” |
Антропологічні тенденції:
Блез Паскаль(„логіка серця”),
Джамбатіста Віко („коловорот в історії”).
Політико-правові теорії: Томас Гоббс, Джон Локк, Готфрід Лейбніц.
Таблиця 3 (до теми 6.1)
Філософська система І. Канта
(філософія трансцендентального суб’єкта)
Трансцендентне |
„Річ у собі” сутність світу самого по собі, недосяжна для пізнання людиною |
Трансцендентальне |
Явище об’єкт пізнання | |
Сили суб’єкта |
РОЗУМ: - апріорні здібності до умовисновків - апріорні ідеї – антиномії
РОЗСУД: - здібність до суджень і розуміння - 12 апріорних категорій (антитетичні тріади) | |
ЧУТТЄВІСТЬ: - здібність до відчуттів - апріорні форми досвіду (простір і час)
|
- Обмеженість розуму у пізнанні сутності буття – АГНОСТИЦИЗМ.
- Визнання двох самостійних субстанцій – ДУАЛІЗМ.
- Здібність суб’єкта до синтезування зовнішніх подразників у факти
чуттєвості, розсудку і розуму – АПРІОРИЗМ.
- Предмет пізнання не адекватний „речі в собі”, він є ідеальна сутність,
а не реальне існування.
- Саме цей ідеальний предмет є мірою, критерієм класифікації
безкінечного і безперервного просторово-часового чуттєвого потоку.
- „Чистий розум” безсилий там, де діє „практичний розум”, „здібність
до суджень”: ”Я обмежив розум, щоб забезпечити місце вірі” – це
свідома позиція Канта.
Таблиця 4 (до теми 6.3)
Філософська система і метод Гегеля
Таблиця 6 (до теми 10)
Система Універсуму у сучасній науковій картині світу |
мікросистеми |
СИСТЕМИ ЗНАНЬ про буття світу |
Макросистеми неживої природи | ||||
|
речовина |
поле | ||||
|
Геобіохімія Г Е О Л О Г І Я
|
“тіла” Макротіла:
Мегатіла:
Система мегатіл:
|
“енергія”
(квнт-гравітони)
(квант-фотони)
(квант-мезони)
(квант-електрони квант-позитрони)
| |||
МЕХАНІКА квантова || макро | ||||||
Мікромеханіка
| ||||||
| ||||||
ФІЗИКА субатомна || суператомна | ||||||
мікрофізика | ||||||
| ||||||
Атомарні перетворення |
ХІМІЯ органічна хімія | |||||
Біосистеми (на Землі) | ||||||
|
біохімія |
геохімія | ||||
| ||||||
БІОЛОГІЯ ботаніка зоологія | ||||||
|
А н т р о п о л о г і я | |||||
фізіологія | ||||||
Вища нервова діяльність |
Соціоекологія (глобальна) | |||||
ПСИХОЛОГІЯ | ||||||
Соціальна психологія | ||||||
СОЦІОЛОГІЯ |
Система соціуму: | |||||
| ||||||
морфологія історія | ||||||
КУЛЬТУРОЛОГІЯ | ||||||
|
ТАБЛИЦЯ 8