Література.

Аналитическая философия: Становление и развитие. Антология. – М., 1998.

Бичко А.К. та ін. Історія філософії. – К., 2001, с. 295-304

Бичко І.В. та ін. Філософія. – К., 1991, с. 151-178.

Витгенштейн Л. Философские работы: В 2 т. – М., 1994, ч. 1.

Волчек Е.З. Философия: Учебн. пособие. – Мн., 1998, с. 69-72.

Деррида Ж. Позиция. – К., 1996.

Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2000, с.124-145.

Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983.

Лиотар Ж. Состояние постмодерна. – М., 1998.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Рассел Б. Человеческое познание. – М., 1987.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М., 2001, с. 167-216.

Фейерабенд П. Избр. труды по методологии науки. – М., 1986.

Філософія / за заг. ред. Горлача М.І. та ін. – Х., 2000, с. 216-231.

Філософія / за ред. Заїченка Г.А., Сагатовського В.М. – К., 1995, с. 128-185.

Філософія / за ред. Надольного І.Ф. – К., 1997, с. 119-124.

Фуко М. Воля к истине: По ту сторону знания, власти и сексуальности. – М., 1996

Фуко М. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук. – М., 1977.

Розділ іі. Онтологія і гносеологія універсуму.

Тема 10. Категорія буття. Буття людини у світі.

План і основні моменти розгляду.

1. Поняття буття у філософії.

Буття єдине і множинне. Категорії одиничне і всезагальне в характеристиці буття окремих речей і явищ. Особливе як міра висвітлення всезагального в одиничному виразі. Чуттєва невизначеність буття. Буття і небуття. Буття і становлення: “все тече”. “Буття лише мислиме”.

2. Буття людини у світі. Місце людини у структурі буття.

Особливе буття людини у світі. Людиномірна визначеність буття. Антропологія як онтологія. Самотворність людського буття. Способи і засоби людського буття у світі. Діяльність і спілкування. Способи і засоби відношення до предметного світу. Практичне і духовно-практичне осягнення буття. Абсолютне і відносне у бутті.

3. Матеріальне й ідеальне буття.

“Першопочаток” буття – категорія субстанції. Чуттєво-матеріальне предметне буття: природне і соціальне. Ідеальне буття: індивідуальне й об’єктивоване. Діалектика взаємозв’язку ідеального і матеріального буття та її суб’єктивний чинник.

4. Категорія матерії і її головні атрибути.

Матерія як особливий вираз і форма динамічного буття світу. Поняття матерії і складнощі його розуміння. Атрибути матерії: несотворимість і незнищуванність, структурна невичерпність, детермінованість всіх явищ і процесів, відображення.

Література.

Тема 11. Рух, час і простір. Система універсуму. План і основні моменти розгляду.

1. Активність Універсуму і рух матерії.

Саморухомість елементів світу. Рух як спосіб буття матерії і її головний атрибут. Категорія перетворення як динамічна характеристика взаємозв’язків матеріальних об’єктів. Рух як всяка зміна взагалі. Мінливість і збереження в рухові. Відносність спокою і абсолютність активності.

2. Форми руху матеріальних систем.

Структурні рівні самоорганізації буття і їх стійкі формоутворення. Вчення про форми руху матерії. П’ятичленний розподіл форм руху матерії: механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна. Два види рухомої матерії: речовина і поле.

Система буття універсуму і її вираз у науковій картині світу.

3. Системність. “Ціле” і “часткове” як визначеності системи.

Єдине цілісне буття і множина його частин. Категорії система, структура, елемент. Структурний підхід у мисленні. Категорії цілого і часткового в адитивних і неадитивних системах.

4. Простір і час. Конечне й безкінечне.

Протяжність, структурність і співіснування елементів у всіх системах. Довгота тривалості і послідовність розгортання змін і перетворень. Єдність матерії, руху, часу і простору. Час і простір людського буття. Континуум і хронотоп.

Безкінечність конечного і конечніст безкінечного. Що і як зберігається в перетвореннях. Категорії форма і зміст, явище і сутність. Розвиток як зміна форм. Наука як засіб осягнення сутностей.