Система категорій детермінації

Неймовірне (ніщо)

мала ймовірність

випадкове

miслабка обумовленість

абстрактна ● реалізована

М в можливість

і

Е р

о можливість май-

Ж г лінія часу

ідійсність бутнє

І д

н нова можливість

о здійснення буття з

с реальна ● небуття

т

і повнота умов

max

необхідне

велика

ймовірність

Достовірне (існування)

Дійсні (суттєві) умови

Універсальна взаємодія в

певних обставинах і на причина наслідок

визначених підставах

привід

Можливість вибору: необхідність свобода

Таблиця 9 (до теми 14.3)

Поняття і структура науки

Спеціалізована пізнавальна діяльність

• Творчість учених

• Організаторська

• Обмін інформацією

• Популяризація знань

Одна з форм суспільної свідомості

• Побутовий рівень

• Освітянський рівень

• Професійне теоретичне осягнення

Загальнонаукові методи пізнання:

• Емпіричні

• Загальнологічні

• Теоретичні

• Вербалізації знань

• Побудови наукових теорій

Форми наукового дослідження:

• “факт” науки

• наукова проблема

• ідея

• гіпотеза

• закон

• теорія

• концепція

Академічні заклади й інститути

Міжгалузеві науково-технічні комплекси

Вузівська наука

Галузеві та підприємницькі сектори науки

Творчі гурти для вирішення суміжних проблем

Експертні оцінки та контроль

Соціальне і політичне орієнтування науки

Відповідальність науки

Соціальний інститут:

Система організацій і

закладів для виробки, зберігання,розповсюдження знань

Система об’єктивних

Знань

і засобів добування нових

знань (емпіричних і теоретичних)

Таблиця 10 (до теми 15)

Предмет соціальної філософії:

всезагальні зв’язки (закони), перенесені на аналіз лише соціальної сфери буття

СФЕРИ БУТТЯ

ПРИРОДАС О Ц І У М ДУХ, мислення

Натурфілософія Соціальна філософія Філософія духу,мислення

Ж И Т Т Я
БІОЛОГІЧНЕ	СОЦІАЛЬНЕ	ДУХОВНЕ

Сфери соціального життя:

І. Матеріальне, економічне

ІІ. Політичне, правове

ІІІ. Життя соціальних спільнот

IV. Духовне життя суспільства (аспект

суспільної свідомості)

Графічний РИСУНОК 11 (до теми 15.2)

Матеріально-економічне життя і розвиток суспільства

Виробничі стосунки:

● споживання

● обміну

● розподілу

● виробництва суспільні

● власності ФОРМАЦІЇ

ноосфера

спосіб виробничівласник

виробництва стосунки

+

Лінія часу

+ ─ + ─ + ─ + ─ +

+─

глобалізація життя

─ --людина-- земля--під- --

продуктивні приємство

сили

предмет власності

предмети суб’єкт засоби

праці праці праці

речовий чинник засоби виробництва

способу виробництва

Головною категорією економічного життя є “спосіб матеріального виробництва” (що і як виробляють люди). Що і як з техніко-технологічного боку – це виробничі (продуктивні) сили суспільства; соціальною їхньою формою є виробничі стосунки. Це дві суперечливі сторони способу матеріального виробництва. Позитивною стороною є виробничі стосунки, негативною (постійним запереченням того, що є) – продуктивні сили. Вони знаходяться у відношенні двох протилежностей, кожне з яких утверджує і водночас в тому ж відношенні заперечує іншу. Отже – це діалектичне протиріччя, яке є джерелом історичного розвитку матеріального і суспільного життя в цілому. На певному етапі кількісні зміни продуктивних сил приводять до якісного стрибка, до докорінних змін матеріального виробництва, які руйнують відносну сталість виробничих стосунків. Ця руйнація є базою соціальних революцій, які призводять до нової форми суспільного життя (формації). На рисунку показано як запереченням попередньої суспільно-економічної формації утверджується наступна. Кожне таке заперечення – це соціальна революція. Змінюється предмет і тип власності, тип власника, характер праці та виробничих стосунків.

Таблиця 12 (до теми 15.5)