4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1.Гіпотиреоз 2.Дифузний токсичний зоб 3.Тиреотоксикоз 4. Ендемічний зоб 5.Аутоімунний тиреоїдит

1. Клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитовидної залози в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні. 2.Органоспецифічне аутоімунне захворювання, що характеризується стійкою підвищеною секрецією тиреоїдних гормонів, зазвичай дифузним збільшенням щитовидної залози. 3. Синдром, обумовлений тривалим підвищенням вмісту Т4 і Т3 у крові та тканинах із характерними клінічними проявами. 4.Збільшення щитовидної залози, що зустрічається у значної кількості людей, що мешкають у географічних районах з недостатністю йоду в навколишньому середовищі. 5.Хронічне захворювання щитовидної залози, зумовлене аутоімунним порушенням і характеризується специфічними морфо-функціональними змінами щитовидної залози.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Провідні клінічні симптоми та синдроми при захворюваннях щитовидної залози (дифузний токсичний зоб, гіпотиреоз, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення щитовидної залози).

2. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених захворюваннях щитовидної залози.

3. Клінічні варіанти перебігу найбільш поширених захворюваннях щитовидної залози.

4. Тактика ведення дітей при патології щитовидної залози.

5. Надання невідкладної допомоги при тиреотоксичній кризі.

6. Профілактика захворювань щитовидної залози.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Зібрати анамнез, провести об’єктивне обстеження хворих із захворюваннями щитовидної залози.

2. Оцінити фізичний, нервово-психічний та статевий розвиток дитини.

3. Скласти алгоритм діагностики захворювань щитовидної залози.

4. Оцінити стан щитовидної залози (щільність, болючість, рухомість).

5. Оцінити ступінь збільшення щитовидної залози.

6. Виявити симптоми гіпотиреозу в періоді новонародженості.

7. Знати методику експрес-діагностики гіпотиреозу у дітей.

8. Визначити об’єм лабораторних і інструментальних досліджень для діагностики дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

9. Провести диференційну діагностику дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоідиту, ендемічного зобу у дітей.

10. Провести диференційну діагностику вродженого та набутого гіпотиреозу з жовтяницями, рахітом, хондродистрофією, набряковим синдромом, анемією.

11. Скласти алгоритм лікування дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

12. Надати невідкладну допомогу при тиреотоксичній кризі у дітей.

Зміст теми:

Захворювання щитовидної залози у дітей посідають друге місце після цукрового діабету серед ендокринних хвороб. Гормони щитовидної залози впливають на всі процеси обміну і функцію багатьох органів та тканин, що особливо важливе значення має для організму дитини. Вони справляють величезний вплив на ріст, фізичний, статевий та розумовий розвиток дитини.

Щитовидна залоза (ЩЗ) – непарний орган, розміщений зазвичай на передній поверхні шиї, взв’язку з чим майже завжди доступна пальпації. Щз складається з двох долей (правої та лівої) та перешийка, та гістологічно – із фолікулів та сполучнотканинної строми, в якій проходять кровоносні, лімфатичні судини та нерви структурною одиницею ЩЗ є фолікул, який представляє замкнений простір округлої форми розмірами від 20 до 300 мкм. Стінка фолікула сформована тиреоцитами. В порожнині фолікула знаходиться колоїд, що продукується тиреоцитами. Між фолікулами розміщуються С-клітини, які виробляють кальцитонін.

Основні гормони, які синтезуються клітинами ЩЗ та декретуються в кров, – тироксин (Т₄) та трийодтиронін (Т₃). Необхідними компонентами синтезу тиреоїдних гормонів є йод та амінокислота тирозин, які поступають в організм з харчовими продуктами. Усі окислювальні процеси в ЩЗ відбуваються за участю ферменту тиреопероксидази. Головним стимулятором біосинтезу та секреції Т₄ та Т₃ є тиреотропний гормон (ТТГ – глюкопротеїд, який утворюється в тиреотрофах аденогіпофізу). В свою чергу, секреція ТТГ контролюється стимулюючим впливом пептидного гормону тироліберину (утворюється в гіпоталамусі).

Гормони ЩЗ знаходяться в сироватці крові як у вільній, так і в зв’язаній формах, причому гормональною активністю володіють лише вільні Т₄ та Т_3.

Рівні тиреоїдних гормонів та ТТГ в сироватці крові (Kaplan S.A.)

Вік	FТ4, пмоль/л	Т4, нмоль/л	Т3, нмоль/л	ТТГ, мОД/л
Недоношені	6,4 – 20,6	25,7 – 83,7	0,2 – 0,77	0,8 – 5,2
Пуповинна кров (термінові пологи)	1,6 – 28,3	95,2 – 167,3	0,2 – 1,15	1,0 – 17,4
1 – 3 дня	28,3 – 68,2	151,9 – 290,9	0,5 – 3,32	1,0 – 17,4
1 – 2 тижня	20,6 – 48,9	126,1 – 213,6	3,84	1,7 – 9,1
2 тижня – 4 міс.	11,6 – 28,3	90,1 – 193,0	1,8 – 3,7	1,7 – 9,1
4 – 12 міс.	9,0 – 24,5	100,4 – 213,5	1,7 – 4,3	0,8 – 8,2
1 – 5 років	10,3 – 29,6	94,0 – 193,0	1,6 – 4,1	0,8 – 8,2
5 – 10 років	9,0 – 27,0	82,3 – 171,2	1,44 – 3,7	0,7 – 7,0
10 – 15 років	7,7 – 25,7	72,0 – 150,6	1,3 – 3,3	0,7 – 5,7
Дорослі	7,7 – 25,7	51,0 – 154,0	1,2 – 3,5	0,5 – 10,0