- •Розділ і.
- •Науково-методична основа вивчення українського державотворення
- •Тема 1. Основні етапи та методика вивчення державотворчих процесів в Україні.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 2. Київська Русь – історична першооснова державності східних слов’ян.
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 3. Галицько-Волинська держава.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 4. Українські землі у складі Литви та Польщі.
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 5. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 6. Формування української державності в ході визвольної війни (сер. Хvп ст.)
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 7. Гетьманщина в Україні (кінець хvп-хvш ст.)
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 8. Суспільно-політичний рух та національно-державницькі ідеї в Україні в хіх – на початку хх ст.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 9. Українська державність у 1917-1920 рр.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Причини падіння гетьманату:
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
- •Тема 10. Україна в 20-30-ті рр.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь:
- •Тема 11. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи (40-80 рр.)
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь:
- •Тема 12. Сучасне українське державотворення.
- •Навчально-методичні рекомендації
- •Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь
Охарактеризуйте „оксамитове” литовське проникнення як перший етап приєднання українських земель до Великого князівства Литовського.
Поясніть принцип білоруско-литовської еліти щодо звичаїв в українських землях: „Ми старовини не рухаємо і новини не вводимо”.
Назвіть ознаки „ослов’янення” литовських правителів.
Чи є підстави характеризувати Литовську державу як литовсько-руську, як це роблять деякі українські історики? Аргументуйте свою точку зору.
Доведіть, що поява литовсько-руської опозиції пропольській політиці князя Ягайла спричинила втрату залишків автономії українськими землями.
Охарактеризуйте наслідки укладення уній для українського народу.
Наведіть ознаки політичної, економічної та культурно-духовної колонізації українського народу з боку польської шляхти.
Згадайте, коли була заснована Вінниця? Хто з литовських правителів завоював Поділля?
Проаналізуйте, у чому полягає історичне значення Грюнвальдскої битви.
Поясніть значення введення Магдебурзького права. Які українські міста першими його отримали?
ТЕСТИ
1. Назвіть ім’я литовського князя, який першим став на шлях захоплення українських земель:
а) Міндовг;
б) Ольгерд;
в) Гедимін.
2. Українські землі звільнилися від іга монголо-татар після битви:
а) на р. Сині Води;
б) на р. Калка;
в) на Куликовому полі.
3. Вкажіть хронологічні рамки періоду „оксамитового” приєднання литовцями українських земель:
а) 1385-1480 рр.;
б) 1362-1385 рр.;
в) 1340-1362 рр.
4. Причиною появи політичної опозиції князя Вітовта стало:
а) бажання укладення союзу з Москвою;
б) незгода з тевтонською орієнтацією князя Ягайла;
в) укладення Кревської унії.
5. Що принесла фільваркова система українському селянству:
а) культуру високої організації сільськогосподарської праці;
б) нову політичну організацію;
в) поширення панщини та визисків селянства;
г) знищення натурального господарства.
6. Коли була створена Річ Посполита:
а) 1385 р.;
б) 1569 р.;
в) 1410 р.
7. Відповідно до умов Люблінської унії:
а) обирався спільний король, єдиним був сейм і сенат, польська і литовська шляхта
отримували право володіти землями на території всієї Річчі Посполитої;
б) спільними були органи управління: король, сейм і сенат; спільними були гроші,
але польська і литовська шляхта могла володіти землями тільки на територіях
відповідно Польщі та Литви;
в) спільними були органи управління, король, сейм і сенат, грошові системи
у Польщі і Литві були різними, польська і литовська шляхта могла володіти
тільки на територіях відповідно Польщі та Литви.
8. Якою була мета укладення Берестейської унії:
а) заспокоєння православного населення;
б) розкол католицької церкви;
в) примирення католиків та православних;
г) поступове покатоличення православних шляхом створення уніатської церкви
під керівництвом папи римського;
9. Умовами Берестейської унії крім підпорядкування церкви владі Папи Римського були:
а) визнання догматів католицької церкви, мова богослужіння була
церковнослов’янська, залишилися православні церковні обряди;
б) визнання догматів католицької церкви, мова богослужіння була польська,
залишилися православні церковні обряди;
в) визнання догматів католицької церкви, мова богослужіння була
церковнослов’янська, церковні обряди були католицькі.
10. До складу яких держав на початку ХVІ ст. входили українські землі?
Східне Поділля, Київщина, Волинь; а) королівство Польське;
Галичина, Західне Полісся, Холмщина; б) Угорське королівство;
Закарпаття; в) Велике князівство Литовське;
Шипинська земля (Буковина); г) господарство Молдова;
Чернігово-Сіверська земля; д) Московське царство;
Степи Північного Причорноморя та Приазовя; е) Османська імперія.