Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь

1. Які чинники привели до загострення соціально-економічного і політичного становища на українських землях у середині ХУІІст.?

2. Визначте характер війни українського народу проти Польщі.

3. Порівняйте військово-стратегічне мистецтво козацького війська і польської армії.

4. Визначте основні періоди національної війни.

5. Охарактеризуйте суспільно-політичні і економічні засади козацько-гетьманської держави сер. ХУІІ ст.

6. Запорозьку Січ вважають зразком організації державного життя в Україні часів Визвольної війни. Виявіть спільне і відмінне в устрої Запорозької Січі та держави Війська Запорозького. Поясніть причини розбіжностей.

7. З якими державами мав дипломатичні стосунки Б.Хмельницький?

8. Обгрунтуйте причини та уроки втрати суверенітету Українською козацько-гетьманською державою.

9. Які наслідки для України мала Переяславська угода і Березневі статті 1654 р.?

10. Історики розходяться у визначення історико-юридичної суті українсько-російської угоди

1654 р., пропонуючи ряд її тлумачень. Обґрунтуйте те трактування, до якого Ви схиляєтесь,

або запропонуйте власний варіант оцінки цієї угоди:

1) персональна унія між Московією та Україною (подібно до Кревської), коли обидві держави мають єдиного монарха, але зберігають самостійність у державному управлінні;

2) "реальна унія" між Московією та Україною (подібно до Люблінської), в результаті якої виникла єдина держава;

3) форма васальної залежності, коли сюзерен захищає васала, за що васал зобов'язується надавати сюзеренові військову та фінансову підтримку;

4) тимчасовий військовий союз між Московією та Україною, спричинений історичними обставинами;

5) „воз’єднання” українського та російського народів; результат віковічного прагнення українців до злиття з росіянами в єдиний народ у єдиній державі, як це було в часи Київської Русі.

6) „автономія” у складі Росії;

7) ритуально-символічний протекторат московського царя над Україною;

8) рівноправний військово-політичний договір

ТЕСТИ

1. Ознаками якого процесу є наступні зрушення:

• утворення та розбудова Української національної держави;

• встановлення нових кордонів та поступове формування державної території;

• радикальні зміни станової ієрархії, прихід до вершин влади національної за складом козацької старшини;

• скасування кріпосного права, завоювання селянами особистої свободи;

• ліквідація великої земельної власності польських та ополячених українських феодалів та утвердження дрібної (фермерського типу) козацької власності на землю;

• визволення українських міст з-під влади короля, магнатів, шляхти, католицького духовенства;

• втягнення в орбіту соціальних змін абсолютної більшості населення, всіх суспільних станів та верств, що проживали в українських землях.

а) війна;

б) національна революція;

в) повстання.

2. Виберіть причини національно-визвольного повстання 1648 р.:

а) зростання обсягів експорту хліба, що привело до зміцнення феодальної

земельної власності та посилення кріпацтва;

б) поміркована норма панщини;

в) система орендування земель;

г) становище українських міщан;

д) побудова єзуїтських шкіл, костьолів, кляшторів;

е) обмеження самоврядування реєстровців, скорочення реєстру до 6 тис.;

є) масове ополячення української еліти;

ж) окатоличення, культурне поневолення;

з) розширення сфери впливу Запорізької Січі.

3. Співставте перемоги козацтва на початку національно-визвольної війни з вказаними датами:

1. битва під Жовтими Водами; а) 5-6 травня 1648 р.;

2. під Корсунем; б) 13 серпня 1648 р.;

3. під Пилявцями. в) 16 травня 1648 р.

4. Визначте мету Б.Хмельницького на початку національно-визвольних змагань:

а) започаткування власної державності;

б) реформування державного устрою Речі Посполитої, надання Україні

такого ж автономного статусу і прав, як Литві;

в) відсутня.

5. Вкажіть умови 1) Зборівського та 2) Білоцерківського договорів:

а) козацький реєстр складає 20 тис. осіб, влада гетьмана поширюється

на Київське воєводство, заборонені зовнішні відносини, шляхті дозволено

повертатися до своїх маєтків;

б) козацький реєстр складає 30 тис. осіб, влада гетьмана поширюється

на Київське та Чернігівське воєводство;

в) козацький реєстр складає 40 тис. осіб, влада гетьмана поширюється

на Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства, Волинське і Подільське

залишаються під владою короля, Київський митрополит одержує місце у сенаті,

всім учасникам повстання оголошено амністію, відновлюється кріпацтво,

шляхта має право повернутися до своїх маєтків.

6. Зборівська угода забезпечила умови для формування суверенітету Української держави, бо:

а) була договором про мир, який давав змогу розпочати державне будівництво;

б) визнавала за гетьманом право на владу на певній території та окремі збройні сили;

в) визнавала за гетьманом право на окремі збройні сили та використання

прибутків з колишніх шляхетських фільварків.

7. Які держави Б.Хмельницький намагався залучити до антипольської коаліції у 1656-1657 рр.:

а) Росію;

б) Швецію;

в) Семигород;

г) Бранденбург;

д) Молдавію;

е) Волощину;

є) Литву.

8. Якої чисельності сягала армія Б.Хмельницького у вирішальні моменти:

а) 40 тис.осіб;

б) 60-80 тис. осіб;

в) 100-150 тис. осіб;

г) 200 тис. осіб.

9. За формою правління держава Війська Запорізького була:

а) становою монархією, спадковий володар якої – гетьман,

а дорадчий орган влади – рада козацької старшини;

б) становою республікою, повновладним головою якої вважався виборний гетьман,

а найвищим органом влади – загальнокозацькі збори;

в) абсолютною монархією, вся влада в якій зосереджувалася у руках гетьмана,

що передавав її у спадок.

10. Виберіть ознаки а) демократичних та б) авторитарних принципів влади:

1. витіснення „чорних” рад старшинською радою;

2. функціонування Військової (Генеральної) ради з правом голосу всієї „черні”,

тобто війська;

3. виборність усіх посадових осіб від сотника до гетьмана;

4. зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

5. відсутність жорстких міжстанових розмежувань, що давало змогу міщанам та селянам „покозачитися”;

6. домінування командних методів управління в державному житті;

7. встановлення спадкового гетьманату, тенденція до переростання гетьманської влади у монархічну.