33. Первинні й вторинні соціальні групи (ч. Кулі), референтні групи (г. Хаймен)

Первинна група складається з невеликої кількості людей, між якими встановлюються взаємини, засновані на індивідуальних особливостях. Первинні групи невеликі, оскільки в противному випадку важко встано­вити безпосередні, особисті взаємозв'язки між всіма членами

Ч. Кулі вперше ввів поняття первинної групи стосовно до сім'ї, між членами якої складаються стійкі емоційні відносини. Сім'я є «первин­ною», тому що це група, яка відіграє основну роль у соціалізації дитини Згодом соціологи стали застосовувати цей термін при вивченні будь-якої групи, у якій сформувалися тісні особисті стосунки, що визначають сутність даної групи. Таким чином, закохані групи друзів, члени клубу, які не тільки разом грають у теніс, але й ходять один до одного є гості, являють собою первинні групи

Через первинну групу здійснюється соціалізація індивідів, ос­воєння ними зразків поведінки, соціальних норм, цінностей і ідеалів Можна сказати, що вона виконує роль первинної сполучної ланки між суспільством і особистістю, через неї людина усвідомлює свою при­належність до певних соціальних спільностей, за її допомогою бере участь у житті всього суспільства.

Вторинна група утворюється з людей, між якими майже відсутні емоційні відносини, їхня взаємодія обумовлена прагненням досягнення певних цілей. У цих групах основне значення надається не особистісним якостям, а вмінню виконувати певні функції. На підприємстві посади може займати будь-яка людина, що володіє відповідною під­готовкою. Якщо особи, що займають посади, справляються зі своєю роботою, організація може функціонувати. Індивідуальні особливості кожного майже нічого не значать для організації, і навпаки, члени родини або групи гравців унікальні. їхні особистісні якості відіграють важливу роль, жодного не можна замінити кимось іншим.

У силу того, що ролі у вторинній групі чітко визначені, її члени, як правило, нерідко дуже мало знають одне про одного, між ними не встановлюються емоційні відносини, характерні для друзів і членів родини. В організації, пов'язаній з трудовою діяльністю, основними є виробничі відносини. Таким чином, не тільки ролі, але й способи комунікації чітко визначені Комунікація часто носить формальний характер і здійснюється за допомогою письмових документів або телефонних дзвінків

Однак не слід перебільшувати знеособленість вторинних груп. Люди вступають у дружні відносини й утворюють нові групи на роботі. у школі й усередині інших вторинних груп. Якщо між індивідами, що беруть участь у спілкуванні, складаються досить стійкі відносини, можна вважати, що вони створили нову первинку групу.

Соціологічні дослідження, проведені протягом декількох десятиліть, свідчать про те, що в сучасному світі спостерігається панування вторинних груп. Але. у той же час, первинна група виявилася цілком стійкою й стала важливою сполучною ланкою між особистістю й більш формальною, організаційною стороною життя.

Поняття «референтна група» введено американським соціальним психологом Г Хайменом. Це реальна або уявна, зазвичай мала соціальна група, система цінностей і норм якої служить зразком, еталоном для тієї або іншої особистості. Індивід може входити, а може й не входити є таку групу. Але він звіряє свій статус і поведінку із цим зразком, виражаючи задоволеність або незадоволеність ними виробляючи певну установку на соціальне переміщення.

Вибір референтної групи відіграє важливу роль у процесах іден­тифікації, інтерналізації й соціалізації. Прикладом важливої ролі такої групи в поясненні поведінки молоді може бути ситуація, коли підліток або юнак починає поводитися зовсім не так. як його вчать батьки або школа, а так, як поводяться, наприклад, герої кинобоєвиків, що стали для нього зразком для наслідування.