8.2 Розрахунок кількості електроенергії на виробничі потреби

Для визначення кількості електроенергії на виробничі потреби необхідно знайти сумарну встановлену потужність, визначення якої представлене в таблиці 8.2

Таблиця 8.2

Встановлена потужність технологічного обладнання

Найменування обладнання	Кількість одиниць	Встановлена потужність на одиницю обладнання	Встановлена потужність, кВт
Мийна машина	1	3,8	3,8
Машина для розділення	3	1,0	3,0
Машина для заморожування	5	1,0	5,0
Глазурувальна машина	1	3	3
Разом	10	8,8	14,8

Розрахункова ( потрібна) потужність визначається з рівняння:

де - сумарна встановлена потужність, кВт;

- коефіцієнт завантаження струмоприймачів (0,8-0,9);

- коефіцієнт одночасності (0,9);

- коефіцієнт корисної дії струмоприймачів (0,5-0,9);

- коефіцієнт корисної дії мережі низької напруги (0,9-0,95).

=16,7×0,8×0,9/(0,7×0,9)=19,08 кВт.

Реактивна потужність визначається за формулою:

=0,75

=19,08×0,75=14,31 кВт.

Отже, встанолена кількості електроенергії на виробничі потреби становить 14,31 кВт.

9. Охорона навколишнього середовища

Правове відношення в області охорони навколишнього середовища регулюється Водним кодексом України i Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», та іншими законодавчими актами.

Можливі такі викиди : стаціонарні і пересувні джерела (авто, які працюють на газу, бензині, солярці – перевіряються 1 раз в квартал на токсичність).

Стаціонарні викиди:

- термічна обробка (спалювання щепи листяних порід). Проходять через механічний і водяний фільтри (для збирання смол) –контролюється 1 раз на рік; - дозволено використання фреону в холодильних установках і ним займається організація, яка має на це ліцензію; - викидів сірки, азоту, фтору, хлору, СО₂ немає.

Промислово забруднена вода потрапляючи у водойми порушує кислотний баланс водойм, погіршує якість води. Особливо пагубно забруднення діє на риб, водоплаваючих птиць та тварин. Тому забруднена вода безпосередньо у водоймища не потрапляє, існує мережа каналізацій, але вцілому, стічні води від рибопереробного відділення включають: побутові, виробничі стоки, а також незабруднені виробничі води, що надходять від охолодження компресорів холодильних установок, котельні.

Виробничі стічні води рибопереробних підприємств ставляться до категорії висококонцентрованих за вмістом органічних забруднень, що не тільки не дозволяється скидати їх у водні об'єкти, але й передавати на комунальні й навіть власні спорудження біологічного очищення без попередньої обробки.

Виробничі стоки підприємства піддаються локальному (первинному) очищенню на території підприємства. Цим досягається захист каналізаційних мереж від засмічення. До методів локального очищення жиромістких стічних

вод ставляться: механічні, хімічні, фізико-хімічні, електрохімічні, електро-фізичні. До складу споруджень механічного очищення входять: ґрати, пісколовки, жироловки й відстійники. Для виділення жиру зі стічних вод використовуються горизонтальні жироловки. Ефект затримки жирів у зазначених жироловках у межах 40-50% при тривалості відстоювання 30 хвилин.

Користувач зобов'язаний запобігати скиданню вод якщо;

1. можуть бути повторно використані;

2. містять коштовні відходи;

3. міститься сировина, реагенти, проміжні і кінцеві продукти виробництва в кількості, що перевищує норми;

4. містять речовини, для яких не встановлені ГДК;

5. містять токсичні речовини і збудників інфекційних захворювань;

6. перевищують ГДК і ГДС;

7. приводить до підвищення природної температури водойми більш ніж на 3°С;

8. є кубовими залишками і шламами від очищення стічних вод.

Здiйснювати викиди стічних вод, використовуючи рельєф мicцевостi, забороняється.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості, забороняється. Контроль за дотриманням нормативів ПДВ на підприємстві здійснюється на підставі закону України «Про охорону навколишнього середовища» від 16.10.92 р. і «Типовою інструкцією про організації системи контролю промислових викидів в атмосферне повітря в галузях промисловості». Контроль здійснюється інструментальними вимірами по методиках

викладеним у «Збірнику по визначенню концентрацій забруднюючих речовин у промислових викидах». Графік контролю щорічно узгоджується з місцевими органами СЕС і Держкомбезпеки і затверджується керівником підприємства. Вибір контрольованих джерел здійснюється з обліком внеску цих джерел по кожній речовині в атмосферу.

Закон України "Про охорону атмосферного повітря" визначає правові й екологічні вимоги в області охорони і використання атмосферного повітря. Мета закону: регулювання відносин з метою заощадження, поліпшення і відтворення атмосфери, запобігання і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного й іншого впливів на атмосферу, забезпечення раціонального використання атмосфери для виробничих нестатків. Мінекобезпеки і МОЗ розробляють стандарти в області охорони атмосфери. Передбачено норми екологічної безпеки гранично допустимих викидів і шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах засобів пересування. Норми гранично допустимих викидів установлюються для кожного джерела викидів на рівні, при якому сумарні викиди в даному районі не приводять до перевищення екобезпеки.

Підприємства зобов'язані:

1. Здійснювати господарсько- організаційні заходи для забезпечення умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин;

2. Уживати заходів по зменшенню обсягів викидів;

3. Забезпечувати ефективну безперебійну роботу і підтримку в справному стані спорудження, пристроїв й апаратури для очищення викидів;

4. Здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин.