25.Облік та оцінка основних засобів під-ств з різними формами власності

Облік та оцінка ОЗ здійснюється в натуральній та вартісній формі.

Облік в натуральній формі проводиться для визначення кількості видів ОЗ та технічного складу виробн. потужностей під-ва.

Кожному виду ОЗ присвоюється інвентарний номер ана складне устаткування виписується тех. паспорт де вказується : заводський номер, дата випуску, дата і номер акту введення в експлуатацію, норма амортизації, данні про капітальний ремонт.

Оцінка – це грошове вираження вартості усіх засобів.

Види оцінок ОЗ: Первісна,  Залишкова, Відновна, Ринкова, Ліквідна.

Первісна(балансова) вартість – це вартість ОЗ в момент їх придбання включаючи транспортні та заготівельно-складські витрати.

П_в=Б_в=Ц_опт+В_тр+В_зс

Залишкова вартість представляє собою ту частину ОЗ яка ще не перенесена на новостворену продукцію. Розраховується як різниця між первісною вартістю і величиною зносу

В_з=П_в-∑З

Відносна вартість – це вартість відтворення ОЗ в сучасних умовах тобто при нових цінах і способах ведення робіт. Це вартість ОА після переоцінки.

Ринкова вартість – це вартість ОА по яких здійснюються реальні умови купівлі-продажу основних фондів. Визначаються при передачі майна в оренду і акціонуванні під-ств

Ліквідна вартість – показує суму коштів яку може отримати вир-во внаслідок реалізації металобрухту за умови повного списання основних активів

Середньорічна вартість ОА визначається трьома способами :

1. Коли рух ОА повільний використов середня арифметична

ОФ_сер=(ОФ_пр+ОФ_кр)/2

1. Коли є дані про надходження по місяцях і кварталам

ОФ_сер=(ОФ₁/2+ОФ₂+…+ОФ₁₁+ОФ₁₂/2)/12

1. Коли є дані про вибуття та введення фондів в експлуатацію

ОФ_сер=ОФ_пр+ ОФ_введ*Т_введ/12 + ОФ_виб*Т_виб/12

26.Знос основних засобів під-ва

В процесі експлуатації основні активи втрачають не лише споживчу вартість але і вартість вцілому

Види зносу:  Фізичний знос Моральний знос

З економ точки зору знос можна визначити за величиною витрат які необхідні для відновлення основ  засобів до первісного стану за техніко-економічними хар-ми.

Грошовим виразом фіз. зносує амортизація

Екон знос – це процес поступового зменшення реальної первісної вартості основн активів

Моральний знос – це тех.- екон старіння – це конструктивне старіння і знецінення машин і устаткування внаслідок дії НТП.

Осн активи знецінюються раніше ніж відбувається їх фіз. знос.

Причини морального зносу :Поява нової більш дешевої техніки в розрахунку на одиницю корисного ефекту. Створення більш продуктивних машин що забезпечують зниження собівартості робіт

Фіз. знос або моральне старіння можна усунути частково або повністю застосовуючи різні форми відтворювання .

Відшкодування фіз. зносу проводиться за рахунок поточного та капітального ремонту  а попередження фіз. зносу за рахунок своєчасного проведення технічного огляду та обслуговування. Знизити витрати від мат. зносу допомагає модернізація.

27. Амортизація основних засобів. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і тех­нічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію). Амортизація основних фондів — це процес перенесення авансова­ної раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізич­ного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарїв, потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів. Розрахунки норм амортиза­ційних відрахувань на повне відновлення (реновацію) основних фондів здійснюють централізовано за формулою , де Ф — балансова (первісна чи відновна) вартість основних фондів; Л — ліквідаційна вартість основних фондів; А_н — амор­тизаційний період (нормативний строк функціонування) основ­них фондів.

У прак­тиці господарювання можуть застосовуватися методи рівномірної (лінійної), подвійно-залишкової і прискореної амортизації.

Метод рівномірної (лінійної) амортизації передбачає перене­сення балансової вартості основних фондів на собівартість про­дукції, що виробляється протягом аморти­заційного періоду (нормативного строку служби) засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань. Згідно з чинним законодавством України щорічні норми амортизаційних відраху­вань за першою, другою і третьою групами основних фондів ста­новлять відповідно 5, 25 і 15%.

Норми амортизаційних відрахувань за методом подвійно-залиш­кової амортизації встановлюються через подвоєння норм, обчис­лених за методом рівномірної амортизації, але не щодо балансо­вої, а щодо залишкової вартості основних фондів. Підприємства можуть самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів, віднесених за укрупненою кла­сифікацією до третьої групи і придбаних після травня 1997 року, тобто після набуття чинності Законом України «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств». При цьому мають використовуватися такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуа­тації засобів праці: перший — 15%; другий — 30%; третій — 20%; четвертий — 15%; п’ятий — 10%; шостий і сьомий — 5%. Збіль­шення масштабів застосування прискореної амортизації сприяти­ме істотному зменшенню фінансових втрат від техніко-економіч­ного старіння та інтенсифікації процесу оновлення діючих засобів праці на підприємствах і в організаціях України.