Лекція 5
СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА У РАЗІ ЗАХВОРЮВАНЬ, СПРИЧИНЕНИХ ПОРУШЕННЯМ УМОВ УТРИМАННЯ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТВАРИН
Випадки захворювання тварин внаслідок неправильної експлуатації зустрічаються часто, але судові справи з цього приводу виникають рідко. У таких випадках може постати питання про винність осіб, які відповідальні за тварин.
Об'єктами судового розгляду можуть бути механічні пошкодження в коней при поганій підготовці збруї, порушення фізіологічного стану тварин - аборти, мастити у ВРХ через несправність доїльного апарата тощо. Можлива загибель тварин внаслідок грубої експлуатації. Перед експертом можуть бути поставлені питання, наприклад:
Чи відповідало фізичне навантаження фізіологічному стану тварини?
У чому полягали порушення в експлуатації тварини, чи було надано їй відпочинок під час роботи?
Чи могли порушення в експлуатації спричинити захворювання або загибель тварини?
Чи повинна була відповідальна (закріплена) особа, яка доглядала тварину або експлуатувала її, помітити погіршення здоров'я тварини і яких заходів належало б вжити для запобігання захворювання або загибелі?
Частіше спостерігається захворювання або загибель, наприклад, коней від перевтоми внаслідок надмірного навантаження. При цьому слід враховувати, перш за все, анамнестичні дані відносно темпераменту тварини, її тренованості, умов експлуатації, температури навколишнього середовища під час експлуатації. Така смерть завжди стає предметом судово-ветеринарної експертизи, оскільки постає питання про винність особи, якій було доручено експлуатацію.
Клінічні прояви захворювання характеризуються гострою недостатністю, посиленим потовиділенням, задишкою, ціанозом слизових оболонок, набряком, емфіземою легень. При виникненні судом смерть настає швидко.
При розтині виявляють скупчення рідини у верхніх дихальних шляхах, гіперемію, набряк, емфізему легень, розширення серця, в'ялість міокарда, ціаноз слизових оболонок. Подібні явища розвиваються не тільки в коней, собак, але й при перегоні великої рогатої худоби, свиней.
При експертизі слід мати на увазі наявність в трупі будь-яких змін, які вказують на передування смерті інфекційно-токсичних процесів, оскільки за останніх, порівняно невеликі навантаження можуть спричинити глибокі функціональні зміни і смерть. У подібних випадках необхідне лабораторне дослідження.
Експертиза при захворюванні й смерті тварин від асфіксії
Необхідно розрізняти гіпоксію і асфіксію. Гіпоксія (нестача кисню) пов'язана зі змінами у навколишньому середовищі або у самому організмі, викликає захворювання або смерть.
Асфіксія - форма гострого кисневого голодування, коли поряд з недостатнім надходженням кисню в організм порушується його доставка тканинам, знижується здатність тканин використовувати кисень для окислювальних процесів і відбувається накопичення надмірної кількості вуглекислого газу.
Асфіксія розвивається внаслідок механічних ушкоджень і при захворюваннях, що супроводжуються: запаленням і набряком легень, серцевою недостатністю, тимпанією, метеоризмом, гострим розширенням шлунка, спазмом судин, отруєнням.
У процесі розвитку механічної асфіксії розрізнюють п'ять періодів:
1. Предасфіксичний - характеризується короткочасною зупинкою дихання.
2.Задишка, прискорення дихання. Спочатку інспіраторна, яка переходить в експіраторну.
Період короткочасної зупинки дихання (спокою), рефлексів.
Період термінальних дихань, коли тварина широко розкриває рота, ніби ловить повітря.
Період асфіксії - стійке припинення дихання, серцеві скорочення прискорюються і слабшають, через 5-8 хвилин припиняються і настає смерть.
У процесі розвитку асфіксії відбуваються різкі розлади кровообігу. Патологоанатомічні зміни поділяють на зовнішні і внутрішні. Зовнішні зміни: дрібні крововиливи на складках кон'юнктиви, ціаноз слизових оболонок голови, гіперемія судин. Внутрішні зміни: темна рідка кров, сильне наповнення кров'ю правої половини серця, повнокрів'я внутрішніх органів, підплевральні і підепікардіальні дрібні крововиливи.
Однак слід зазначити, що ці ознаки не є патогномонічними, діагностика повинна ґрунтуватися на загальних ознаках, при врахуванні слідчих даних про обставини настання смерті.
Види механічної асфіксії:
1. Странгуляційна.
2. Компресійна.
3. Від закриття дихальних шляхів сторонніми предметами. Розрізняють аспіраційну асфіксію (рідинами, шлунковим вмістимим при блювоті, при потраплянні лікарських речовин) і утоплення.
4. Асфіксія в обмеженому просторі.
Странгуляційна асфіксія (задушення на прив'язі) частіше розвивається від здавлювання шиї мотузковою петлею, ланцюгом при недогляді обслуговуючого персоналу. Експерт, перш за все, повинен звернути увагу на положення трупа в просторі, на наявність ланцюга, петлі, яка здавлює шию, на закриття дихальних шляхів. При дослідженні враховується наявність странгуляційної борозни на місці здавлювання, яка являє собою знекровлене поглиблення, нерідко з явищами відбитку прив'язі; оточуючі тканини гіперемійовані, набряклі. У тварин, на відміну від людини, на шкірі ця борозна не завжди чітко виявляється, краще її видно після знімання шкіри у підшкірній клітковині.
Іноді спостерігаються розриви м'язів або шийних зв'язок, перелом кілець трахеї, шийних хребців, гілок під'язикової кістки. Окрім цього, виявляють крововиливи у капсулу лімфатичних вузлів і підшкірну клітковину, надриви загальної сонної артерії, іноді - крововиливи у товщу кінчика язика при прикусі його під час судом.
Можливе задушення тварини під час защемлення шиї в огорожі, між деревами, дошками годівниці тощо. Странгуляційна борозна у подібних випадках відповідає формі предмета, який здавлював.
Компресійна (від здавлювання грудей, живота) може статися від здавлювання будь-якими важкими речами, наприклад, при перевезенні на машинах, іншими тваринами, свиноматкою поросят. Здавлювання грудей і живота призводить до обмеження або повного припинення дихальних рухів і різкого порушення кровообігу в легенях, головному мозку.
При розтині можна виявити на шкірі відбитки предмета, який здавлював, іноді, випинання очного яблука, сильне кровонаповнення порожнин серця, венозний застій у внутрішніх органах, великовогнищеві крововиливи у шкірі голови, шиї; множинні крововиливи під плеврою, епікардом, у слизовій оболонці трахеї і бронхів. Легені збільшені, набряклі, помірно повітряні, яскраво-червоні. Можливі травми, переломи ребер.
Від закриття дихальних шляхів сторонніми предметами.
Асфіксія при закупорці трахеї спостерігається при порушенні акту ковтання, при введенні лікарських речовин замість стравоходу в трахею, при асфіксії блювотних мас під час блювання тощо. При попаданні сторонніх предметів у трахею виникає судомний кашель, завдяки якому сторонні частинки можуть видалятися з трахеї. У противному випадку може виникнути асфіксія або аспіраційна пневмонія.
При розтині виявляють у трахеї, бронхах садна і предмети, які викликали асфіксію.
Асфіксія при закупорці стравоходу частіше спостерігається у ВРХ, рідше в дрібної й інших тварин. При застряганні в стравоході тварин картоплі, буряків виникає механічне здавлювання трахеї, відсутність відрижки, внаслідок чого розвивається тимпанія. Водночас чужорідне тіло в стравоході викликає подразнення нервових закінчень і рефлекторний набряк легень. Останній може бути викликаний і без закупорки, наприклад, риб'ячою кісткою. При розтині, окрім сторонніх предметів, знаходять тимпанію, анемію печінки, гіперемію і набряк легень, розширення правої полонини серця й інші ознаки механічної асфіксії.
Утоплення виникає внаслідок повного або часткового занурення тіла в рідке середовище й закриття дихальних шляхів рідиною. При цьому відбувається аспірація рідини в альвеоли. Кількість води залежить від тривалості перебування в ній тварини, сили термінального дихання, від температури і щільності рідини. При зануренні у воду відбувається рефлекторна зупинка дихання. Потім настає інспіраторна задишка, вода проникає неглибоко у дихальні шляхи, тому що частина її відкашлюється. Незабаром задишка стає експіраторною, зіниці розширюються, розвиваються судоми, відбувається рефлекторне заковтування води, яка проникає у легені. Після зупинки дихання через деякий час зупиняється серце.
Окрім попадання рідини в дихальні шляхи, можливе проникнення і планктону, псевдопланктону (піщинки, крохмаль, зерно) у шлунок; На розтині виявляють наявність планктону і псевдопланктону у крові та внутрішніх органах і присутність асфіксичних ознак.
Важливою ознакою утоплення є наявність дрібно-пухирчастої стійкої піни внаслідок перемішування повітря з водою і слизом. Піна не лопається при натисканні, а тільки зсовується. Спостерігається гостре здуття легень, на яких помітні вдавлення ребер. Розвивається гостра емфізема. Повітря, яке знаходиться у бронхах і альвеолах сприяє їх розширенню і розриву. Рідину можна виявити у порожнинах вуха.
Необхідно відзначити, що у верхні дихальні шляхи і шлунок рідина може потрапити і після смерті, однак у такому випадку, вона доходить лише до розгалуження бронхів, але ніколи не буває у бронхах і альвеолах.
Розрізняють два варіанти утоплення:
дійсне, або "мокре", при якому середовище утоплення у кінцевому випадку у значній кількості проникає у легені;
асфіксичне, або "сухе", яке з самого початку супроводжується спазмом голосової щілини, який перешкоджає проникненню рідини у легені. При такому утопленні не відбувається аспірації води у легені, спостерігаються: гостра емфізема легень; помірна кількість білої пухирчастої піни біля отворів рота, носа; виражена синюшність шкіри передньої частини тіла; множинні дрібні крововиливи під плеврою, у слизовій оболонці шлункового тракту, ниркових мисках, сечовому міхурі. Зазначені зміни не завжди постійні, з розвитком гниття вони швидко зникають.
Експерту слід мати на увазі, що виявлення тільки рослинних волокон у бронхах і навіть альвеолах травоїдних тварин не може бути безумовним доказом утоплення, бо їх попадання може бути при неправильному ковтанні (при кольках, блюванні, післяродовому парезі, неправильному задаванні ліків тощо).
Слід враховувати, що утоплення, як причина, може бути вторинною, наприклад, у коня, який втопився внаслідок розвитку енцефаломієліта. У випадках, коли труп потрапляє у воду, ніяких прижиттєвих ознак утоплення немає. При встановленні діагнозу необхідно ретельно ознайомитись з обставинами справи, опитати свідків. Утоплення тварин - частіше всього нещасний випадок.
Асфіксія в обмеженому просторі виникає в закритих, без вентиляції приміщеннях, при скупченому утриманні тварин в тісних приміщеннях, внаслідок нестачі кисню, а також за рахунок накопичення шкідливо діючих газів (вуглекислого, аміаку, сірководню). У спеку до кисневого голодування приєднується і перегрівання тварин. При розтині знаходять порушення кровообігу, гіперемію і набряк легень, асфіктичне серце.