настільна книга

Економічне дослідження спеціалістів стосовно господарських операцій, наведених в адвокатському запиті п. Павленка М. П.

Використана нормативна база:

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств";

Закон України "Про податок на додану вартість";

Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок";

Наказ Держкомстату "Про затвердження Методики розрахунку середніх цін виробників промислової продукції за основними видами харчових продуктів, напоїв" від 09.10.2009 № 370);

Наказ Держкомстату "Про затвердження методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін" від 03.04.2001 № 178).

Робота виконана спеціалістами, які мають вищу освіту і стаж роботи в галузі, бухгалтерського та податкового обліку - років, а саме:

Зосімов Іван Михайлович - вищу освіту та стаж роботи 30 років.

Бондаренко Наталія Олександрівна - вищу освіту та стаж роботи 18 років.

Висновок:

Вивчивши Ваш запит, приходимо до висновку, що підприємство "А" здійснило дві господарські операції та - спочатку купівлю, а потім обмін цього ж устаткування.

Виходячи з цього ми і розглядатимемо їх у тій послідовності, в якій вони виникали, тобто за № 1 - господарську операцію з придбання устаткування, за № 2 - господарську операцію з обміну устаткування.

На перший погляд, господарська операція по купівлі (придбанню) устаткування є звичайною і, відповідно до Вашого запиту, практично не маючи ніяких особливостей, правильно відображена в бухгалтерському та податковому обліку, за виключенням того, що устаткування оприбутковано на баланс підприємства з запізненням, тобто не в вересні, а в жовтні 2008 року. Але, незважаючи на це можна стверджувати, що запізнення з оприбуткуванням не (змінило) вплинуло на показники фінансової діяльності підприємства та на суми податку на прибуток до сплати в державний бюджет 2008 року, так як відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звітним періодом е рік, а ПДВ відображено відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за першою подією вірно.

Слід звернути увагу та чітко визначити такий важливий аргумент, який має місце у Вашому залиті, а саме - в своєму залиті Ви констатуєте, що сума поставки становить 49

800 тис грн, а також, що підприємство А отримало податкову накладну на суму 49 800 тис, грн, в т. ч. ПДВ 8300 грн. Маємо зауважити, що формулювання "в т. ч. ПДВ" є певною мірою побутовим висловом, не визначеним діючим на той час Законом України "Про податок на додану вартість", яким регламентується питання та поняття податку на додану вартість. Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що ПДВ нараховується на ціну (вартість) товарів робіт та послуг які є базою оподаткування податком. Див. Ст. 6 даного Закону пункт 6.1. "Об'єкти оподаткування, визначені ст. З цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20відсотків" та п. 6.1.1. "Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг)."

Визначення поняття ціни є у наказі Держкомстату України від 09.10.2009 № 370 "Про затвердження Методики розрахунку середніх цін виробників промислової продукції за основними видами харчових продуктів, напоїв" від 09.10.2009 № 370, "ціна - це грошове відображення вартості товару (марки, артикулу) за одиницю виміру".

Тому підсумок вартостей кожного найменування товару зазначено в специфікації та в податковій накладній і складає загальну вартість товару.

Виходячи з цього, ми вважаємо, що відповідно до Закон України "Про податок на додану вартість", слід вказувати вартість поставки це ціна товару і вона, відповідно до Вашого запиту, дорівнює 41 500 тис. грн, крім того, ПДВ за ставкою 20% - 8 300 тис. грн, що разом до сплати становить 49 800 тис. грн. Тобто 49 800 тис грн - це сума до сплати, а не сума поставки.

Відповідно до цього, підприємство А оприбуткувало на баланс вартість устаткування 41 500 тис. грн та відобразило в обліку заборгованість державного бюджету перед підприємством на суму податкового кредиту 8 300 тис. грн на підставі вказаної Вами податкової накладної. Згідно з встановленими Законом України "Про податок на додану вартість" вимогами, податковий кредит, врахований підприємством А у розрахунках з державним бюджетом шляхом подання до ДШ декларації з ПДВ.

Розгляд господарської операції за № 2.

Відповідно до норм п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Оскільки між господарською операцією № 1 та операцією № 2 малий термін, тому, на нашу думку, балансова вартість устаткування за ціною 41 500 тис. грн може вважатися звичайною ціною.

Господарська операція за № 2, а саме операція, яка визначена договором міни, є дуже цікавою та законодавчо складною.

З устаткуванням все зрозуміло, так як до побутового розуміння та, відповідно до визначення передбаченого в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" устаткування - це товар. Стосовно депозитного сертифікату, виникають певні значні труднощі. На побутовому рівні депозитний сертифікат сприймається, як засіб платежу, який не є таким в дійсності. Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" депозитний сертифікат належить до цінних паперів. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - відноситься до товару.

Депозитний сертифікат - це, безумовно, цінний папір, та одночасно він стає товаром при операціях купівлі - продажу цього сертифікату або його міни.

Пунктом 3.2 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість " визначено, що операції з цінними паперами відносяться до тих, що не є об'єктом оподаткування, але тільки в тому випадку, коли вони продаються за гроші або обмінюються на інші цінні папери. У випадку товарообмінних операцій передача цінного паперу (у нашому випадку - це депозитний сертифікат) його вартість є об'єктом оподаткування.

Зтексту та бухгалтерських проведень, наведених Вами в прикладі видно, що підприємство А поставило підприємству В устаткування вартістю 42 100 тис. грн та ПДВ 8420 тис. грн, до сплати - 50 520 тис. грн. При цьому балансова вартість устаткування становить, як ми зазначали раніше, 41 500 тис. грн, що в податковому обліку підприємства означає визнання валового доходу в сумі 42 100 тис. грн. При цьому сума фактичних валових витрат підприємства становить 41 500 тис. грн. Реальний дохід становить 600 тис. грн (42 100 тис. грн - 41 500 тис. грн).

Збухгалтерських проведень та з Вашого запиту видно, що на підставі податкової накладної, за даною операцією підприємство А нарахувало податкове зобов'язання з ПДВ до сплати в бюджет 8420 тис. грн та відобразило заборгованість підприємства В перед ним на суму 50 520 тис. грн. Підприємство В, відповідно до акту передачі, передало підприємству А депозитний сертифікат, ціна і вартість якого 42 100 тис. грн та ПДВ 8420 тис. грн, до сплати - 50 520 тис. грн.

Про те, що підприємство В нарахувало ПДВ на вартість депозитного сертифікату (який у цьому випадку є товаром), свідчить податкова накладна, яка означає, що підприємство В має відобразити в своєму податковому та бухгалтерському обліку податкове зобов'язання по сплаті до державного бюджету суму ПДВ 8 420 тис. грн.

Відповідно до ст. З Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна, яку видав власник депозитного сертифікату, дала підприємству А право сформувати податковий кредит, тобто зменшити суму платежу до державного бюджету на 8420 тис. грн.

На наш погляд, товарообмінна операція, яка наведена в Вашому прикладі, є збалансованою, здійсненою відповідно до законодавства України та такою, що не нанесла збитків підприємству А, а навпаки, мала доходність в сумі 600 тис. грн.

Для впевненості у нашій позиції стосовно оподаткування ПДВ депозитного сертифікату як цінного паперу в операції міни рекомендуємо звернутися до судової практики (Витяг додається). Різниця лиш в тому що там в якості цінного паперу та товару фігурує Вексель.

Клопотання про проведення економічної експертизи

Святошинський районний суд міста Києва

суддя Косик Людмила Григорівна вул. Якуба Колоса, 27-а, м. Київ, 03148 Кримінальна справа № 08-19396 від 27 травня 2011 року порушена проти П. Інни Олександрівни за ч. 5 ст. 191 КК України, ст. 364 та 366 КК України

від захисника Павленка Миколи Петровича

м. Київ, вул. Набережно-Лугова, № 9 інд. 04071

КЛОПОТАННЯ про проведення економічної експертизи

27 травня 2011 року порушена кримінальна справа щодо П. Інни Олександрівни за ч. 5 ст. 191 КК України. Одразу ж, скориставшись тим, що Петрова І. О. є необізнаною у питаннях права, було пред'явлено обвинувачення, застосовано запобіжний захід і оголошено про закінчення слідства для виконання вимог ст. ст. 218-220 КПК України. При цьому, в порушення вимог закону П. станом на 02.06.2011 не вручено копію постанови про пред'явлення обвинувачення. Кримінальна справа порушена неправильно. П. І. О. уклала договір про закупку для ДП "АВІАНТ" устаткування. Діючи у межах своїх повноважень Петрова підписала договори поставки на устаткування. Кошти за відповідну поставку були оплачені ДП "Авіант". Відповідно до даних бухгалтерського обліку на підприємстві ДП " АВІАНТ" немає збитків і розтрати. Фінансові операції повністю завершені.

Так, 10 вересня 2008 р. ДП КиАЗ "АВІАНТ" було укладено договір поставки № 09/10П з TOB "Брілліон", відповідно до якого TOB "Брілліон" зобов'язалося поставити ДП "КиАЗ "Авіант" станції управління установками вентиляції машинних приміщень (кількість комплектів 16 шт.). Невід'ємною частиною договору є специфікація товару № 1 прийому-передачі товару і отримано від TOB "Брілліон" податкову накладну № 29094 від 29.09.2008 на суму 49 800 000,0 грн, у тому числі ПДВ 8 300 000,0 грн.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 . ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у TOB "Брілліон" виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які відображаються у рядку 1 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р.

Згідно зі статтею 7 п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата першої з подій (або дата списання коштів, або дата отримання податкової накладної). Тому у вересні 2008 р. ДП "КиАЗ "Авіант" на підставі податкової накладної № 29094 від

29.09.2008 було відображено у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість податковий кредит у сумі 8 300 000 грн та зроблено бухгалтерські проведення.

10 вересня 2008 р. ДП "КиАЗ "Авіант" було укладено договір зберігання № 1/09-3 з TOB "Брілліон" на зберігання придбаного товару та складено акт № 1 прийомупередачі товару на зберігання. Відповідні операції були відображені у бухгалтерському обліку. Постачальнику ЬТОВ "Брілліон" було сплачено 49 800 000 гри 7 листопада 2008 р. між ДП "КиАЗ "Авіант" та TOB "ТРЕКС" укладено договір міни № 01/11-М-658/058-08 з приводу взаємного безгрошового обміну на збалансованій основі товарів. Відповідно до договору міни зі зберігання товар відвантажено TOB "ТРЕКС" (акт прийому-передачі

№1 від 07.11.2008 та накладна на відпуск №000134 від 07.11.2008, виписана на довіреність

№142878 TOB "ТРЕКС"), Операція реалізації товару TOB "ТРЕКС" відображена у бухгалтерському обліку. Від операції по реалізації товару отримано ДП "КиАЗ "Авіант" дохід в сумі 600 000,00 грн.

Уподатковому обліку у ДП "КиАЗ "Авіант" відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" виникли податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 8 420 000,0 які були відображені у Декларації з ПДВ за листопад 2008 р. у рядку 1 та виписана податкова накладна № 18 від 07.11.2008.

Відповідно до договору міни № 01/11--М-658/058-08 ДП "КиАЗ "Авіант" отримало по акту товар (ощадний (депозитний) сертифікат) від TOB "ТРЕКС" та податкову накладну Ks 21112 від 21.11.2008 на загальну суму 50 520 000,0 грн, у тому числі ПДВ 8 420 000,0 грн. Ця операція була відображена у бухгалтерському обліку. Таким чином фінансові результати від проведення інкримінованої Петровій операції засвідчують, що підприємство одержало прибуток в 600 тис. грн, а не збитки на суму понад 7 млн грн, які обвинувачення оцінює як розтрату.

У матеріалах справи є висновок спеціаліста відповідно до якого товарообмінна операція є збалансованою, здійсненою відповідно до законодавства України та такою, що не нанесла збитків підприємству ДП КиаЗ Авіант. Навпаки ця операція мала доходність у сумі 600 тис. грн.

Для проведення експертизи потрібно також витребувати від цивільного позивача передатковий баланс (акт) в якому мають бути відображені активи і пасиви підприємства, яке ліквідоване. Для цього потрібно витребувати від цивільного позивача.

Безпідставним є і обвинувачення у ст. ст. 364, 366 КК України, оскільки відсутність збитків, виключає і кримінальну відповідальність. До того ж П. І. 0. не підробляла документів і підписувала договори відповідно до своєї компетенції.

Вважаємо, що у даному випадку потрібно одержати висновок спеціаліста, який володіє необхідними спеціальними знаннями щодо фінансових результатів від операцій про закупівлю і продаж товару за договорами купівлі-продажу та міни. Експертиза призначається відповідно до ст. 75 КПК України. У даному випадку для

12.07.2011

І. О. Петрова

Святошинський районний суд міста Києва

суддя Косик Людмила Григорівна вул. Якуба Колоса, 27-а, м. Київ, 03148 Кримінальна справа № 08-19396 від 27 травня 2011 року порушена проти П. Інни Олександрівни за ч. 5 ст. 191 КК України, ст. 364 та 366 КК України

від захисника Павленка Миколи Петровича

м. Київ, вул. Набережно-Лугова № 9 інд. 04071

Скарга на дії слідчого

27 травня 2011 року порушена кримінальна справа щодо П. Інни Олександрівни за ч. 5 ст. 191 КК України. Одразу ж, скориставшись тим, що П. І. О. є необізнаною у питаннях права, було пред'явлено обвинувачення, застосовано запобіжний захід і оголошено про закінчення слідства для виконання вимог ст. ст. 218-220 КПК України. При цьому, в порушення вимог закону П. станом на 02.06.2011 не вручено копію постанови про пред'явлення обвинувачення. Кримінальна справа порушена неправильно. П. І. О. уклала договір про закупку для ДП "АВІАНТ" устаткування. Діючи у межах своїх повноважень П. підписала договори поставки на устаткування. Кошти за відповідну поставку були оплачені ДП "Авіант". Відповідно до даних бухгалтерського обліку на підприємстві ДП "АВІАНТ" немає збитків і розтрати. Фінансові операції повністю завершені.

Так, 10 вересня 2008 р. ДП КиАЗ "АВІАНТ" було укладено договір поставки № 09/10П з TOB "Брілліон", відповідно до якого TOB "Брілліон" зобов'язалося поставити ДП "КиАЗ "Авіант" станції управління установками вентиляції машинних приміщень (кількість комплектів 16 шт.). Невід'ємною частиною договору є специфікація товару № 1 прийому-передачі товару і отримано від TOB "Брілліон" податкову накладну № 29094 від 29.09.2008 на суму 49 800 000,0 грн, у тому числі ПДВ 8 300 000,0 грн.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 . ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у TOB "Брілліон" виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які відображаються у рядку 1 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р.

Згідно з статтею 7 п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата першої з подій (або дата списання коштів, або дата отримання податкової накладної). Тому у вересні 2008 р. ДП "КиАЗ "Авіант" на підставі податкової накладної № 29094 від 29.09.2008 було відображено у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість податковий кредит у сумі 8 300 000 грн та зроблено бухгалтерські проведення.

10 вересня 2008 р. ДП "КиАЗ "Авіант" було укладено договір зберігання № 1/09-3 з TOB "Брілліон" на зберігання придбаного товару та складено акт № 1 прийому-

передачі товару на зберігання. Відповідні операції були відображені у бухгалтерському обліку. Постачальнику TOB "Брілліон" було сплачено 49 800 000 грн. 7 листопада 2008 р. між ДП "КиАЗ "Авіант" та TOB "ТРЕКС" укладено договір міни № 01/11-М-658/058-08 з приводу взаємного безгрошового обміну на збалансованій основі товарів. Відповідно до договору міни зі зберігання товар відвантажено TOB "ТРЕКС" (акт прийому-передачі № 1 від 07.11.2008 та накладна на відпуск № 000134 від 07.11.2008, виписана на довіреність № 142878 TOB "ТРЕКС"). Операція реалізації товару TOB "ТРЕКС" відображена у бухгалтерському обліку. Від операції по реалізації товару отримано ДП "КиАЗ "Авіант" дохід в сумі 600 000,00 грн.

У податковому обліку у ДП "КиАЗ "Авіант" відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" виникли податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 8 420 000,0 які були відображені у Декларації з ПДВ за листопад 2008 р. у рядку 1 та виписана податкова накладна № 18 від 07.11.2008.

Відповідно до договору міни № 01/11-М-658/058-08 ДП "КиАЗ "Авіант" отримало по акту товар (ощадний (депозитний) сертифікат) від TOB "ТРЕКС" та податкову накладну № 21112 від 21.11.2008 на загальну суму 50 520 000,0 грн, у тому числі ПДВ 8 420 000,0 грн. Дана операція була відображена у бухгалтерському обліку.

Таким чином, жодних збитків підприємству ДП "КиАЗ "Авіант" не нанесено, що підтверджується бухгалтерськими даними та даними податкового обліку. Навпаки, від проведених операцій підприємство одержало прибуток на суму 600 тис. грн. З порушенням кримінальної справи не враховано ці обставини і обвинувачення ґрунтується на голослівній заяві про наявність збитків на суму 7, 6 млн грн. Однак відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку ДП "КиАЗ АВІАНТ" ніяких збитків від цих операцій немає, а є, як вже вказувалося, тільки прибуток на суму 600 тис. грн. Безпідставним є і обвинувачення уст. ст. 364, 366 КК України, оскільки відсутність збитків, виключає і кримінальну відповідальність.

Кримінальна справа належно не розслідувана, не проведена економічна експертиза, яка за цієї ситуації є необхідною. Слідчий вказує, що підписи на договорах, та інших фінансових документах вчинені невстановленими особами. Однак на фінансових документах на які посилається слідство знаходяться відтиски оригінальних печаток підприємств, а кошти на суму 50 520 000,0 грн та 49 800 000,0 грн поступали через банківські установи і опинялися на рахунках підприємств. Отже, підписи на документах не викликали сумнівів не тільки у П. І. О. та осіб, які здійснювали перевірку та візування документів, а й у банківських працівників. Ці банківські працівники, які проводили операції на значні суми за договорами слідством не встановлені і не допитані. Експертизи підписів проведені некоректно, оскільки в якості зразків надавалися документи, підписи на яких явно не відповідали ні зразкам, що були надані експертам, ні підписам на паспортах.

До того ж П. І. О. не може нести відповідальність за те, що на договорах, поданих від імені підприємств TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" стоять підписи невідомих осіб, при наявності на цих договорах оригінальних печаток цих підприємств. У справі відсутні дані, які б підтверджували, що саме П. І. О. вчинила від імені керівників підприємств

TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" підписи на документах. Оскільки це не встановлено, то обвинувачена не може нести відповідальність за невідомих, не встановлених слідством осіб, які поставили підписи замість керівників підприємств. Не з'ясовано слідством ким поставлені на документах оригінали печаток від TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон". До того ж експертиза печаток цих підприємств не проводилась, не з'ясовано у кого ці печатки зберігались, хто має нести відповідальність на цих підприємствах за скріплення документів печатками.

П. підписувала договори після того, як візу на них поставили юристи та інші відповідальні особи, а тому у неї не могло бути сумніву, щодо законності операцій з коштами та товарами. За результатами перевірок податкової служби зауважень щодо операцій не було. Однак акти цих перевірок не приєднані до справи. Не долучені до матеріалів справи також меморіальні ордери, по яким здійснювалось відображення операцій з купівлі-продажу установок у бухгалтерському обліку ДП "КиАЗ "Авіант".

Предметом злочинного посягання за ст. 191 КК є майно, яке ввірене винному або знаходиться у його віданні. Останній, розкрадаючи майно, використовує наявні у нього правомочності щодо предмета розкрадання (з розпорядження, зберігання, доставки тощо). Саме ця ознака головним чином відрізняє даний делікт від інших видів розкрадання. У даному випадку П. здійснила операції по купівлі-продажу майна, які привели до одержання прибутку у сумі 600 тис. грн. По справі не доведено, що операція здійснена по заниженій ціні і що це привело до збитків. Не доведено, що 7,6 млн грн. вибули із законного володіння підприємства. Таким чином немає предмету злочинного посягання.

Привласнення полягає у незаконному утриманні винним на свою користь майна, що знаходилось у його правомірному володінні в силу службових обов'язків, договірних відносин або спеціального доручення власника, в результаті чого воно переходить від законного власника в особисте користування злочинця. Жодних доказів, що П. здійснила привласнення майна у справі немає. Є тільки припущення, що така операція могла мати місце. Але обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розтрата майна, яке було ввірене винному або перебувало в його віданні, полягає у протизаконному витрачанні цього майна на свої потреби. Розтрата відрізняється від привласнення тим, що при розтраті майно (як правило, гроші) відчужується і витрачається зразу, воно не перебуває певний час у незаконному володінні винного, тоді як привласнення передбачає наявність деякого проміжку часу, протягом якого винний незаконно володіє майном, розпоряджається ним як власним. Ще одне зауваження: у випадку привласнення майно знаходиться у злочинця або в інших осіб під його контролем і може бути повернуто власникові; при розтраті ж майно вже використано, розтрачено, а тому мова може йти лише про відшкодування власникові збитків, а не про повернення майна. Жодним чином не доведено у справі протизаконне витрачання майна на власні потреби П. Отже, немає у даному випадку і розтрати майна.

Розкрадання шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що службова особа, не маючи в своєму безпосередньому віданні майна, використовує своє

службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обернення майна на свою користь або на користь третіх осіб. Як правило, службова особа не є матеріально відповідальною, але в той же час вона має право оперативно-господарського управління майном, вирішуючи питання користування й управління ним, розпоряджаючись майном як уповноважена власником особа. Ось тут і криється прихована можливість розкрадання. Таке розкрадання додаткової кваліфікації за ст. 364 КК не потребує. У справі немає доказів, що майно було обернуто на користь П. або третіх осіб . П. І. О. здійснила господарські операції - тобто мали місце цивільноправові відносини, які виключають кримінальну відповідальність. Ці операції принесли підприємству прибуток у сумі 600 тис. грн.

Будь-яке розкрадання призводить до нестачі майна. Але притягнення до відповідальності осіб, які розпоряджалися цим майном або у віданні яких воно знаходилось, можливе лише за доведеності двох фактів: по-перше, потрібно довести, що особа обернула на свою користь майно, яке було їй ввірено або яким вона розпоряджалась, і не мала наміру повернути його або розрахуватися за нього; по-друге, треба виключити можливість нестачі майна внаслідок неналежного зберігання, що призвело до його псування, знищення або сприяло розкраданню іншими (у тому числі - сторонніми) особами. Однак жодної нестачі майна не виявлено, бо операції були прибутковими.

Закінченням злочину у випадках привласнення та розкрадання шляхом зловживання службовим становищем є момент, коли винний злочинно заволодів майном і має можливість розпорядитися ним на свій розсуд. У випадку розтрати злочин вважається закінченим з моменту витрати майна (передачі, проїдання, програшу тощо). По справі нічим не доведено, що П. обернула на свою користь 7,6 млн грн. Відсутні будь-які дані про те, що 7, 6 млн грн незаконно вибули з підприємства ДП "КиАЗ "Авіант", або будь-якого іншого підприємства і хтось злочинно заволодів цими коштами. Припущення, що це могли вчинити невстановлені особи, не може бути доказом вини П. І. О., бо це суперечить ст. 62 ч. З Конституції України.

Суб'єктивна сторона розглядуваних злочинів характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном. Однак у справі нічим не доведено прямий умисел П. І. О., немає даних про наявність у неї корисливого мотиву та мети на незаконне заволодіння майном. Жодної вигоди від цих операцій П. І. О. не одержала і даних про це у справі немає.

Навіть якщо б хтось через несумлінне виконання своїх службових обов'язків дійсно заподіяв шкоду підприємству, то і в цьому випадку можна б говорити тільки про службову недбалість, тобто статтю 367 КК України. Однак даних, які б засвідчували, що така шкода дійсно нанесена не встановлено, оскільки операції по продажу майна відповідно до даних обліку є прибутковими для підприємства.

Отже, жодної з наведених ознак ст. 191 КК України слідством не виявлено. Якщо б майно було продано по заниженій ціні і це привело б до збитків, то і тоді не було б складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України і можна б було говорити про службову недбалість, а не ст. 191 ч. 5 КК України.