5. Правописні норми:
1) пишеться літера і після приголосних, що не входять до «правила дев'ятки», а саме: б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н.
Політика
1. Етимологія: Слово запозичене з грецької мови: «πολιτική» - державна діяльність, політика.
Етимологічний словник української мови:в 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім.О. О. Потебні; Редкол.О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1982. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — С. 493.
2. Значення терміна. Політика — цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям відповідальних рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків. Політика є управлінською діяльністю стратегічного рівня щодо внутрішніх та зовнішніх правостосунків і взаємодій. Це такі інструменти і методи, як дипломатія, торгівля, міграційна політика, співпраця в глобальних проектах та міжнародна співпраця, наукові та освітні проекти, силова (військова) конкуренція та дії політичні, економічні та військові союзи, тощо.
В широкому розумінні політика — визначена частина, програма або напрямок такої діяльності, сукупність засобів (інструментів) та методів (технік) для реалізації певних інтересів задля досягнення визначених (суб'єктом політичного процесу) цілей в певному соціальному середовищі. Політикою позначають процес прийняття рішень, а також поведінку в суспільно-державних установах. У демократичних суспільствах політику можна спостерігати у взаємодії між певними групами людей у корпоративних, академічних, релігійних інституціях.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: "Укр. енцикл.", 2002. — Т. 4: Н - П. — 720 с.: іл.. Режим доступу:
http://leksika.com.ua/15940401/legal/politika
3. Сфера застосування - спеціально юридичний, міжгалузевий.
4. Приклади уживання: «Політика як соціальне явище відбивається не тільки теоретичною, науковою, але й буденною свідомістю людей.»
5. Правописні норми:
1) пишеться літера і після приголосних, що не входять до «правила дев'ятки», а саме: б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н.