5. Правописні норми:

1) пишеться літера і після приголосних, що не входять до «правила дев'ятки», а саме: б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н.

Поліс

1. Етимологія: Слово запозичене з італійської мови: «polizza » - розписка, квитанція. 

Етимологічний словник української мови:в 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім.О. О. Потебні; Редкол.О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1982. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — С. 493.

2. Значення терміна. Поліс — спеціальний (як правило, іменний) документ, що видається страховиком (страховою компанією) страхувальникові на підтвердження факту укладення між ними договору добровільного або обов'язкового страхування. У законодавстві України про страхування і практиці його застосування такий документ іменується страховим свідоцтвом (або сертифікатом).

Поліс зазвичай містить основні положення договору страхування і правила страхування, які встановлюються законодавством (при обов'язковому страхуванні) або розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому державному органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Обов'язковими реквізитами П. с. є: найменування та юридична адреса страховика, прізвище, ім'я та по батькові або найменування страхувальника і його адреса, визначення об'єкта страхування, розмір страх, платежу, перелік страх, випадків, права та обов'язки сторін і відповідальність за їх виконання, строк дії договору страхування та порядок його зміни і припинення дії, підписи сторін та ін. умови. Поліс набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

У вітчизняній і зарубіжній страхувальній практиці розрізняють такі основні види поліса: валютизований, невалютизований, де вказана максимальна межа страхової суми; генеральний, в якому зазначені страхування всіх вантажовідправлень страхувальника протягом певного періоду; груповий — єдиний страх, поліс для колективу страхувальників; договірний — страхування, що покриває ризики з моменту укладення договору страхування до моменту одержання обумовленого ним платежу; відкритий — не сплачений гербовим збором; таксований — з точно визначеною вартістю застрахованого об'єкта.

Порядок оформлення і видачі поліса визначається Законом України «Про страхування» (1996, з наступними змінами і доповненнями) та іншими правовими актами, що регулюють страхову діяльність. 

Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: "Укр. енцикл.", 2002. — Т. 4: Н - П. — 720 с.: іл.. Режим доступу:

http://leksika.com.ua/11320904/legal/polis_strahoviy

3. Сфера застосування – спеціально-юридичний, галузевий.

4. Приклади уживання: «Купуючи страховий поліс, слідкуйте за дотриманням нижче зазначених правил, і страховка ні в якому разі не стане підґрунтям для відмови у візі.»