33. Заряджаючий танка зобов'язаний:

знати боєприпаси, уміти оглядати, підготовляти і укладати їх, знати, де і які з них знаходяться в укладці; швидко заряджати зброю;

допомагати навіднику гармати в підтриманні озброєння у справному стані і разом з ним швидко усувати несправності і затримки, які виникають під час стрільби, а механіку-водію – в проведенні технічного обслуговування і ремонту танка;

вести спостереження і доповідати командиру танка про виявлені цілі і результати їх ураження;

слідкувати за витрачанням боєприпасів, своєчасно доповідати про це командиру танка;

знати зенітну кулеметну установку, правила стрільби з неї та вміти вести вогонь по повітряних цілях;

знати обов'язки навідника гармати і при необхідності замінювати його.

Заряджаючий командирського танка, крім того, зобов'язаний:

знати будову радіостанції, переговорного пристрою, утримувати, їх в постійній готовності до роботи і швидко усувати несправності, які виникли;

вміти швидко входити у радіозв'язок, знати правила і порядок роботи в радіомережі;

чергувати біля радіостанції при виході командира з машини.

34. Снайпер зобов'язаний:

знати свою зброю, утримувати її у справному стані та вміти вести з неї влучний вогонь;

уважно спостерігати за полем бою, виявляти і оцінювати цілі, за командою командира або самостійно знищувати найбільш важливі з них (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслугу вогневих засобів, низько літаючі вертольоти);

уміло використовувати захисні і маскуючі властивості місцевості та місцевих предметів з метою заняття вигідної вогневої позиції для ураження противника.

35. Санітар-стрілець зобов'язаний:

знати і уміло використовувати медичне оснащення санітара, а також підручні засоби для надання медичной допомоги;

спостерігати за появою поранених на полі бою і доповідати про них командиру;

особисто надавати першу медичну допомогу тяжкопораненим, уміло використовувати захисні і маскуючі властивості місцевості для їх укриття;

уміти евакуювати поранених з бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка.

Розділ другий

ОБОРОНА

1. Загальні положення

36. Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Оборона може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

37. Оборона повинна бути стійкою і активною, здатною протистояти ударам всіх видів зброї, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розві дувальних груп.

Стійкість та активність оборони досягаються: витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються при відбитті атак противника, їх високим моральним духом; майстерно організованою обороною і системою вогню; безперервною розвідкою противника; ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції); умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання і застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій; виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника; всебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до довготривалого ведення бойових дій, в тому числі і в умовах повного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні спорудження та вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника та успішно вести боротьбу з танками, що наступають, та іншими броньованими машинами.

Взвод (відділення, танк) не має права залишати опорний пункт (позицію), яку займає, і відходити без наказу командира роти (взводу).