2. Взвод у наступі
90. Наступ на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод починає із вихідного положення в заздалегідь створеному бойовому порядку. Вихідне положення займається взводом у ході перегрупування із положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, що обороняються.
Механізований взвод в ході перегрупування (зміни) розташовується на вихідній позиції роти: особовий склад – у першій траншеї, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції поряд зі своїми відділеннями або позаду них на віддаленні до 50 м. У випадку неможливості потайного заняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своїм взводом біля переднього краю вони разом з машинами інших взводів роти можуть розташовуватися спільно із взаємодіючим танковим підрозділом на його вихідній або вичікувальній позиції.
Танковий взвод розташовується в раніше зайнятому для оборони опорному пункті або у складі роти знаходиться на вихідній (вичікувальній) позиції.
Гранатометний взвод займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддаленні до 300 м, протитанковий взвод розташовується за однією з рот першого ешелону на віддаленні до 100 м, протитанкове відділення роти, як правило, на одному з флангів роти в одній траншеї з механізованими взводами.
Перед наступом з ходу взвод потай розташовується у віддаленому від оборони противника вихідному районі з'єднання (частини). Розгортання в бойовий порядок для наступу взвод здійснює в ході висування на рубіж переходу в атаку.
У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.
91. Рішення на наступ командир взводу приймає, як правило, в ході рекогносцировки, яка проводиться старшим командиром. Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником, а якщо дозволяє обстановка, то і під час наступу з ходу вся робота щодо організації бою проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організувати підготовку бою на місцевості, командир взводу приймає рішення, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості).
У ході рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, указує орієнтири і уточнює:
зображення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира;
бойові завдання відділень (танків) та приданих вогневих засобів;
рубежі переходу в атаку і безпечного віддалення;
місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди та їхнє позначення, місця оснащення танків катковими мінними тралами.
Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир взводу (відділення, танка), крім того, уточнює вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрут виходу бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до взводу, місця для пропускання танків і їхнє позначення, а під час наступу з ходу – маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки та спішування.
У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії).
Під час постановки завдань відділенням (танкам) командир взводу в бойовому наказі вказує:
командир механізованого (танкового) взводу – об'єкт атаки, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку,
командир гранатометного взводу – цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки і з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби і порядок переміщення в ході бою;
командир протитанкового взводу – цілі для ураження, вогневу позицію (рубіж), напрямок наступу, місце в бойовому порядку.
Командири механізованого, гранатометного та протитанкового взводів під нас атаки в пішому порядку вказують також місця спішування, а командир механізованого взводу під час постановки завдань своєму заступнику – порядок ведення вогню бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) і їх місце в бойовому порядку взводу; снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку взводу; стрільцю-санітару – завдання і місце знаходження.
Організовуючи взаємодію, командир взводу повинен:
під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником указати порядок заняття вихідних позицій (ділянку траншеї, окопів) для наступу, пропускання танків через бойовий порядок, вихід і заняття своїх місць бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), а командир танкового взводу – порядок проходження танків через позиції механізованих підрозділів і ведення вогню під час руху в атаку;
під час наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню із стрілецької зброї, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків, рух в атаку, пророблювання проходів у загородженнях, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування;
узгодити дії відділень (танків) між собою і з приданими вогневими засобами та сусідами, а командири гранатометного і протитанкового взводів – дії своїх відділень з механізованими підрозділами;
вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях та заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;
повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.
Командири механізованого, гранатометного та протитанкового взводів, крім того, вказують: номери (пізнавальні знаки) танків, що атакують попереду взводу, та напрямок їх наступу; під час атаки в пішому порядку місця спішування особового складу і порядок дій після цього бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а командир взводу на автомобілях – місця, порядок і розподіл посадки особового складу десантом на танки, а також вимоги щодо додержання заходів безпеки.
92. Наступ з положення безпосереднього зіткнення в противником взвод починає після проведення вогневої підготовки атаки, під час якої він вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби, а також живу силу противника. Командир взводу управляє вогнем підлеглих, веде спостереження за цілями, які підлягають знищенню в ході вогневої підготовки атаки іііі напрямку наступу взводу, і про результати спостереження доповідає командиру роти.
В установлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, який займає вихідну (вичікувальну) позицію, починає висування до рубежу переходу в атаку. За танками починають рух і розташовані з ними бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих взводів. З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально допустимою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника з ходу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) виходять до своїх відділень.
З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу під час атаки в пішому порядку командує: «Приготуватися до атаки», – і потім: «Позначити проходи для танків».
Після проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду: «Взвод, в атаку – ВПЕРЕД», за якою особовий склад вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, рухаючись в напрямку проходів у загородженнях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), рухаючись за своїми відділеннями (бойові машини піхоти із стабілізованим озброєнням – безпосередньо в цепу взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.
Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки атаки у вихідному положенні для наступу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою (сигналом) командира взводу потай підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості і роблять зупинку. Особовий склад за командами командира: «Взвод – до машини», «На місця» швидко робить посадку в машини і приготовляється до ведення бою з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.
З переходом підрозділів в атаку командири взводів уточнюють положення противника, а при необхідності – бойові завдання відділенням (танкам) і порядок подолання загороджень.
Гранатометний і протитанковий взводи в ході вогневої підготовки атаки і з початком атаки вогнем із вогневих позицій, що займають, знищують живу силу та вогневі засоби на передньому краю оборони противника.
93. Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї.
Танки і бойові машини піхоти, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку по своїх напрямках, а ті, що не мають тралів, і бронетранспортери – встановленим порядком по проробленому проходу.
При цьому особовий склад механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками по їхніх коліях або по проробленому проходу. З підходом особового складу до загороджень за командою командира «Взвод, в напрямку такого-то предмета, в колону по два (по три), напрямне – перше відділення, в прохід, бігом – РУШ» або «Взвод, за мною, в колону по два (по три), в прохід, бігом – РУШ» відділення у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цей час вогнем з коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною взводу. Якщо взвод оснащений бойовими машинами піхоти зі стабілізованим озброєнням, то вони можуть долати загородження в колоні безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за бойовими машинами піхоти. Мінне поле, раптово встановлене засобами дистанційного мінування на напрямку висування (атаки) взводу, долається по проходу, як правило, у взводній колоні. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) і танки без тралів, які знаходилися в бойовій лінії і які опинилися на замінованій місцевості, рухаються до проробленого проходу по виходах, які розміновуються особовим складом відділення (екіпажами танків) з використанням табельних возимих комплектів розмінування та іншими способами.
94. Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу в першу чергу його протитанкові засоби.
Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира: «Взвод, в напрямку такого-то предмета – до бою, ВПЕРЕД» або «Взвод, за мною – до бою, ВПЕРЕД» бігом у встановленому порядку розгортається в цеп, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25 – 40 м, за командою командира: «Взвод, гранатами – ВОГОНЬ» особовий склад закидає противника гранатами і в точно встановлений час («Ч») з криком «ура» слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і безупинно продовжує атаку в указаному напрямку.
Бойові машини піхоти (бронетранспортери), подолавши загородження по проходах, доганяють свої підрозділи, вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за цепом своїх підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикривають рух по проходу та розгортання в цеп особового складу взводу.
Механізований взвод під час атаки иа бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), подолавши мінне поле, слідом за танками у точно встановлений час («Ч») стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає в глибину.
У тому випадку, коли перед механізованим взводом танки не діють, взвод атакує противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.
Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танка – 200 м; для бойової машини піхоти (бронетранспортера) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.
Придані взводу вогнеметники, наступаючи в бойових порядках взводу, знищують противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудженнях.
Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь в глибину по цілях, що ожили, або заново виявлених цілях. У ході наступу вогневі позиції гранатометного взводу повинні бути не далі 300 м від бойових порядків рот першого ешелону. Взвод з гранатометами, які встановлені на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), діє, як правило, в бойових порядках механізованих підрозділів.
Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти), діючи в бойових порядках механізованих підрозділів або в проміжках між ними, з вогневих позицій, які займає послідовно, за командою (сигналом) командира батальйону (роти) або самостійно знищує танки та інші броньовані машини противника, які перешкоджають просуванню танків та механізованих взводів.
Під час ведення вогню із землі обслугою гранатометного та протитанкового взводів їх бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають укриття поряд або позаду обслуги на віддаленні до 100 м і своїм вогнем прикривають їхні вогневі позиції і підтримують атаку механізованих підрозділів. Автомобілі цих взводів, використовуючи складки місцевості та інші укриття, розташовуються на віддаленні до 400 м від вогневих позицій взводів (обслуги).
Переміщення гранатометного та протитанкового взводів здійснюється взводом або відділенням для того, щоб забезпечувалась безперервна підтримка механізованих підрозділів.
Під час дій особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за цепом взводу на віддалені до 50 м в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу та управляти ним. Управління вогнем та рухом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) командир взводу здійснює через свого заступника.
Командири гранатометного та протитанкового взводів знаходяться в бойовому порядку взводу, а якщо взвод по відділеннях придається механізованим ротам – при одному з відділень.
95. Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів та розвивається у складній та швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного відділення (танка) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.
При відставанні сусідів взвод, не припиняючи атаки, частиною вогневих засобів подавляє цілі, які заважають просуванню сусідів. Найкраща допомога сусідам – просування взводу вперед.
Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод обходить та атакує його у фланг або в тил (мал. 16). Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках та відкриті фланги противника, з метою маскування можуть застосовуватися аерозолі (дими).
Мал. 16. Маневр підрозділами в глибині оборони противника (варіант)
При неможливості обійти опорний пункт противника командир взводу зосереджує вогонь взводу, приданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для переходу в атаку рубіж і одночасно вживає заходів для пророблювання проходу в загородженнях. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення та продовжує рух вперед.
По мірі послаблення опору противника механізований взвод, що наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки. Для цього бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, виділені для дій з десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень «До машини» бігом рухається до своїх бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою «На місця» швидко робить посадку та приготовляється для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори бойових машин піхоти (навідники кулеметів бронетранспортерів, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання. Командир механізованого взводу, який діє десантом на танках, зобов'язаний розподілити відділення та придані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування та способи цілевказання.
Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. При першій можливості взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.
96. Виявивши засоби ядерного, хімічного нападу, системи високоточної зброї, взвод, уміло використовую чи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить з ладу установки (гармати, міномети).
Загородження, перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по проробленому проходу.
Зони зараження взвод, як правило, долає на бойових машинах (бронетранспортерах, автомобілях) з використанням засобів індивідуального захисту або обходить їх по напрямку, вказаному командиром роти.
На важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод під час наступу в пішому порядку випереджає танки та наступає під прикриттям їхнього вогню та вогню бойових машин піхоти (бронетранспортерів). По мірі подолання цих ділянок танки знову виходять вперед, а взвод продовжує наступати за ними.
97. Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами стрімкою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу (мал. 17), при цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, а особовий склад механізованого взводу спішується та займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Потім взвод атакою завершує знищення противника.
Взвод, який не зазнав контратаки, прискорює своє просування з метою виходу у фланг та в тил противнику, що контратакує.
Мал. 17. Способи відбиття контратаки противника (варіант)
98. Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує переслідування та доповідає про це командиру роти.
Під час переслідування взвод, уміло використовуючи складки місцевості та інші маскуючі властивості, виходить на шляхи відходу противника, сковує його дії та рішучою атакою наносить йому ураження.
У випадку, коли неможливо вийти на шляхи відходу противника, взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх та проривається до основних сил противника, який відходить.
Механізований взвод переслідує противника, як правило, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках.
99. Під час закріплення захопленого рубежу (об'єкта) командир взводу діє згідно з положеннями, викладени ми у розділі «Оборона». У взводі в короткі терміни організовується система вогню та виконуються інші заходи щодо підготовки до відбиття контратаки противника. Особлива увага приділяється організації протитанкової оборони.
100. Механізований (танковий) взвод, який складає резерв батальйону, використовуючи маскуючі властивості місцевості, пересувається за ротами першого ешелону, на віддаленні 1,5 – 2 км в готовності до розвитку наступу, знищення противника, який залишився в тилу підрозділів, що наступають, або до виконання інших завдань.
Одержавши завдання, командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж вводу в бій, об'єкт атаки та напрямок продовження наступу. Взвод під час підходу до вказаного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.
101. Під час наступу з ходу механізований (танковий) взвод в період вогневої підготовки атаки висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти. Гранатометний і протитанковий взводи можуть заздалегідь висунутися на вогневу позицію для підтримки атаки механізованих і танкових підрозділів в порядку, вказаному командиром батальйону.
Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально допустимою швидкістю виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом за танками і знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові, не даючи противнику можливості відсікти себе від танків.
Механізований взвод на автомобілях і танки з виходом на рубіж посадки десантом на танки зупиняються, особовий склад висаджується із автомобілів і згідно з проведеним розрахунком, додержуючись заходів безпеки, робить посадку десантом на танки. Танки з десантом продовжують висування до рубежу переходу в атаку, а автомобілі висуваються в установлені місця збору.
Під час атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до встановленого рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють команду «Взвод (відділення), приготуватися до спішування». За цією командою бойові машини піхоти (бронетранспортери) доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її із бійниць і підготовляється до спішування.
З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу «Взвод – до машин» механіки-водії (водії) бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху машин або, використовуючи укриття, які є, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів «До машини» швидко спішуються, а за командою «Відділення, на такий-то предмет – до бою, ВПЕРЕД», розгортаються в цеп та, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю.
Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині взвод здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.
102. Водні перешкоди взвод, як правило, форсує з ходу. Командир взводу під час висування до водної перешкоди вказує відділенням (танкам) місце переправи, порядок ведення вогню під час форсування та завдання на протилежному березі.
Підготовка бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до форсування проводиться під час підходу до водної перешкоди. При цьому особлива увага звертається на щільність зачиняння люків, бійниць, дверей, на справність водовідкачуючих насосів, на наявність та щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятувальні жилети.
Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування та завершується в районі герметизації.
Механізований взвод з виходом до водної перешкоди при підтримці вогнем танків і артилерії, не затримуючись, форсує її на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), переправно-десантних засобах або по захопленій переправі. Противника, який чинить опір, взвод знищує вогнем всіх засобів на плаву. З виходом на протилежний берег він безупинно розвиває наступ у вказаному напрямку.
Танковий взвод долає водну перешкоду по мосту, вбрід або на поромах. У складі роти він може переправлятися під водою. З виходом на протилежний берег взвод, використовуючи результати вогню артилерії, не затримуючись, спільно з іншими підрозділами знищує противника, який обороняється, і розвиває наступ в глибину.
Гранатометний і протитанковий взводи з виходом до водної перешкоди займають вогневу позицію на своєму березі і вогнем підтримують форсування механізованих підрозділів та їх бій на протилежному березі. Переправу вони здійснюють за командою (сигналом) командира батальйону (роти). З виходом на протилежний берег взводи швидко займають вогневі позиції і продовжують підтримку підрозділів, які атакують.
103. Механізований взвод, призначений у передову групу тактичного повітряного десанту, як правило, одержує завдання захопити площадку приземлення та забезпечити висадку десанту.
Взвод, що виділений у передову групу, як правило, посилюється стрільцями-зенітниками, саперами та хіміками-розвідниками.
Командир взводу, призначеного у передову групу, під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен: зрозуміти, де знаходиться і що робить противник, до якого часу захопити площадку приземлення, що робити після виконання завдання; вивчити по карті місцевість в районі висадки; визначити завдання відділенням, приданим засобам та порядок їхніх дій.
У бойовому наказі командир взводу вказує:
склад, положення, характер дій противника у смузі прольоту та в районі площадки приземлення;
завдання передової групи;
об'єкти та цілі, які уражаються в районі площадки приземлення засобами старшого командира;
бойове завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам;
час готовності до посадки у вертольоти та їх бортові номери;
своє місце і заступника.
Після віддання бойового наказу командир взводу вказує порядок спостереження і ведення вогню із стрілецької зброї в польоті, послідовність висадки особового складу із вертольотів, порядок знищення і подавлення противника на площадці приземлення та подальших дій, сигнали оповіщення, управління, взаємодії, пізнавання та порядок дій за ними.
Передова група вступає в бій з повітря. З наближенням вертольотів до площадки приземлення противник на ній знищується і подавляється вогнем бортового озброєння та стрілецької зброї взводу, після чого проводиться висадка. Разом зі взводом, як правило, висаджуються підрозділи, призначені для ведення розвідки.
Взвод швидко залишає вертольоти і заверщує знищення противника на площадці приземлення. Командир взводу уточнює обстановку та завдання відділенням. Передова група на ходу розгортається у бойовий порядок, стрімко висувається на вигідний рубіж, як правило, за межою площадки приземлення, займає позицію для ведення вогню і готується до відбиття атак противника. Стрільці-зенітники після висадки займають стартові позиції поблизу площадки приземлення і приготовляються до ведення вогню по повітряних цілях. Сапери ведуть розвідку площадок приземлення, усувають або позначають загородження і місцеві предмети, які перешкоджають посадці вертольотів. На танконебезпечному напрямку можуть встановлюватися мінно-вибухові загородження. Хіміки-розвідники ведуть радіаційну, хімічну та біологічну розвідку.
Під час висування противника до площадки приземлення взвод вогнем всіх засобів наносить йому ураження і забезпечує висадку тактичного десанту.
104. Під час висадки морського десанту взвод може діяти у складі головних сил батальйону, а механізований взвод і у складі десантно-штурмової групи.
Взвод, як правило, одержує завдання знищити противника у місці висадки, подальшому наступати в глибину його оборони, а під час дій у складі десантно-штурмової групи знищити противника в місці висадки і оволодіти вигідним рубежем, який забезпечує висадку та дії передового загону.
Командири взводу під час з’ясування одержаного завдання і оцінки обстановки крім звичайних питань повинен з’ясувати місце і порядок посадки (навантаження) і висадки (вивантаження) з десантно-транспортних засобів, а також систему загороджень противника у воді і на березі.
Посадка (навантаження) взводу на десантно-транспортні засоби проводиться з урахуванням забезпеченя найшвидшої його висадки (вивантаження) і ведення бою на березі. Послідовність навантаження бойової техніки повинна бути зворотньою порядку її вивантаження.
З підходом десантно-транспортих засобів до пункту висадки командир уточнює місце, способи та черговість висадки, завдання відділенням на березі, порядок подавлення та знищення противника вогнем взводу.
Взвод під прикриттям ударів авіації, вогню корабельної артилерії та своїх засобів прямує до берега на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), десантно-висадочних засобах, висаджується на березі, з ходу розгортається в бойовий порядок, переходить в атаку, знищує противника і стрімко розгортає наступ у глибину (захоплює рубіж, забезпечуючи висадку і вступ у бій головних сил батальйону).
105. Під час прориву укріпленого району механізований взвод може діяти у складі штурмової групи для блокування і знищення противника у довгочасних вогневих та інших спорудженнях. До неї крім механізованого підрозділу можуть включатися танки, гармати, переважно самохідні, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, кулемети, вогнемети та інші вогневі засоби, а також підрозділ інженерних військ.
Штурмовій групі вказується об’єкт атаки і напрямок продовження наступу.
Об’єктом атаки штурмової групи може бути довгочасне вогневе та інше важливе спорудження на напрямку наступу.
Штурмова група забезпечується збільшеним запасом боєпипасів, особливо ручними та протитанковими гранатами, підривними зарядами, зарядами (установками) розмінування, аерозольними (димовими) та запалювальними засобами.
Організовуючи наступ, командир штурмової групи при наявності часу проводить підготовку групи на місцевості, яка обладнана макетами та загородженнями по типу довгочасного вогневого спорудження противника. При цьому відпрацьовуються прийоми блокування та знищення противника у довгочасних вогневих спорудженнях, питання взаємодії всередині штумової групи із сусідніми підрозділами.
Штурмова група, призначена для блокування та знищення довгочасного вогневого спорудження, розташованого на передньому краю оборони противника, займає вихідне положення під час вогневої підготовки атаки в безпосередній близькості від цього спорудження. Рух в атаку штурмова група починає одночасно з підрозділами першого ешелону.
Штурмова група, призначена для блокування та знищення довгочасного вогневого спорудження, розташованого в глибині оборони противника, просувається за бойовими порядками підрозділів першого ешелону на віддаленні, яке вказане командиром батальйону (роти).
Штурмова група, як правило, поділяється на підгрупи: вогневу, розгородження (підриву) і захоплення.
Танки, гармати, міномети і протитанкові керовані ракетні комплекси, які складають вогневу підгрупу, ведуть вогонь по амбразурах довгочасного вогневого спорудження, який атакують, та по вогневих засобах, які прикривають його.
Танки з навісним обладнанням і підрозділи інженерних військ, які складають підгрупу розгородження (підриву), висуваються до загороджень, що прикривають довгочасні вогневі спорудження, та пророблюють в них проходи.
Решта особового складу штурмової групи, яка складає підгрупу захоплення, по пророблених проходах прямує до спорудження і атакує його. При цьому кулеметники та стрільці знищують перископи, заклинюють бронебашти, закривають амбразури мішками з землею або підручними засобами і займають позиції навколо довгочасного вогневого спорудження в готовності до знищення противника у випадку його виходу із спорудження; гранатометники руйнують спорудження, а вогнеметники проводять вогнеметання всередину спорудження. Вогнева підгрупа перешкоджає підхід противника із глибини, а підгрупа розгородження (підриву) закладає підривні заряди і за сигналом командира штурмової групи підриває довгочасне вогневе спорудження. Результати підриву перевіряються. При необхідності проводиться повторний підрив.
106. Підготовка до наступу вночі проводиться в світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ вночі, крім звичайних питань визначає: видні в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення (танк); порядок позначення відділень (танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали пізнавання. Він також організовує забезпечення відділень (танків) освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами та кулями.
У ході наступу вночі особливу увагу приділяють веденню розвідки, дотримуванню напрямку і своєчасному позначенню свого положення. При загрозі застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій в спеціальних захисних окулярах. Крім того, оптичні прилади, прилади нічного бачення та шибки кабін підготовляються для послаблення діяння світлового імпульсу.
Механізований взвод вночі наступає, як правило, в пішому порядку. При цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють в цепу механізованих підрозділів.
Засоби освітлення застосовуються так, щоб не освітлювати свої бойові порядки.
У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника.