
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення до усіх видів індивідуальної роботи:
- •2. Методичні поради до написання курсових робіт
- •Список обов’язкової літератури та матеріали судової практики до всіх тем курсових робіт:
- •Тема 1. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 2. Поняття злочину
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 3. Поняття складу злочину за кримінальним правом
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 4. Об’єкт злочину План
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 5. Об’єктивна сторона злочину
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 6. Суб’єктивна сторона злочину План
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 7. Умисел як форма вини
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 8. Необережність та її види
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 9. Осудність та неосудність
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 10. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 11. Готування до злочину та замах на злочин
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 13. Поняття співучасті та її форми
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 14. Види співучасників та їх відповідальність План
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 15. Складна співучасть у злочині
- •Методичні рекомендації:
- •Тема 16. Повторність злочинів та її види
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 17. Рецидив та його види
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 18. Необхідна оборона
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 19. Крайня необхідність
- •Основний та додатковий списки літератури
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 21. Поняття покарання та його мета План
- •1. Соціальна природа покарання і його значення в протидії злочинності.
- •Тема 22. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 23 . Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 24. Давність та її види за кримінальним правом України
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 25. Погашення та зняття судимості
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Теми рефератів :
Тема 2. Поняття злочину
План.
Поняття злочину та його ознаки.
Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину.
Відмінність злочину від інших правопорушень.
Класифікація злочинів.
Методичні рекомендації:
Розглядаючи перше питання, необхідно мати на увазі, що поняття злочину в кримінальному праві є універсальною й фундаментальною категорією. Саме тому визначенню цього поняття в кримінальному праві надавалося й надається великого значення.
Оскільки в історії кримінального права поняття злочину визначалося по-різному – залежно від того, чому надавалося більшого значення – соціальній чи правовій характеристиці злочину, - необхідно проаналізувати три визначення цього поняття: формальне, матеріальне та формально-матеріальне.
Треба зазначити, що вивчення цього питання передбачає глибоке засвоєння поняття злочину, яке дається в ст. 11 КК України.
Перше, що слід підкреслити в цьому визначенні, це характеристику злочину як діяння: дії (активної поведінки) чи бездіяльності (пасивної поведінки). Це має принципове значення, оскільки злочин як свідомий вольовий вчинок людини повинен бути виражений у конкретній дії або бездіяльності. Крім того, треба підкреслити, що злочином є лише діяння, вчинене суб'єктом злочину, яким відповідно до ст. 18 КК є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Проаналізувавши положення ч. 2 ст. 1 та ч. 1 ст. 11 КК, необхідно розкрити зміст, дати характеристику та показати кримінально-правове значення ознак злочину, три з яких чітко закріплені в законі (суспільна небезпечність діяння, винність і протиправність, тобто передбаченість діяння в законі про кримінальну відповідальність), а четверта (караність) нерозривно пов'язана з протиправністю діяння.
Особливу увагу треба звернути на таку ознаку злочину, як суспільна небезпечність, з якою тісно пов'язано матеріальне визначення злочину в кримінальному праві.
Розглядаючи ознаку протиправності, слід зробити акцент на відмові кримінального права від аналогії та пояснити значення такої відмови. Для цього потрібно проаналізувати положення ст. 3 КК України.
Вирішуючи питання про значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину, треба виходити з того, що для її застосування необхідна сукупність трьох правових умов, що випливають з визначення, встановленого цією нормою. Необхідно детально розглянути кожну з цих умов. Далі слід вказати, яке значення має ч. 2 ст. 11 для поняття злочину.
Оскільки злочин - не єдиний вид правопорушення, треба з'ясувати місце злочину в системі правопорушень та ознаки, що відмежовують його від інших правопорушень: адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових, оскільки це питання має не лише теоретичне, а й велике практичне значення.
Розглядаючи це питання, слід враховувати, що в кримінальному праві обґрунтовано визнається, що саме суспільна небезпечність є тим критерієм, що має бути покладений у підставу відмежування злочину від інших правопорушень, при цьому необхідно розглянути два різних підходи до вирішення цього питання, що існують в науці кримінального права.
Висвітлення четвертого питання потребує розгляду класифікації злочинів та її значення. У зв'язку з тим, що можуть бути різні класифікації злочинів залежно від обраного критерію, необхідним видається їх розгляд за формою вини, за ступенем завершеності злочинної діяльності, за конструкцією об´єктивної сторони та за ступенем тяжкості. Особливу увагу слід приділити останній з названих класифікацій, адже саме класифікація злочинів за ступенем тяжкості, згідно з якою злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі, є суттєвою, універсальною, такою, що визначає зміст і структуру інститутів кримінального права.
Відповідь на четверте питання слід завершити з'ясуванням значення класифікації злочинів.