Тема 9. Підготовка до судового розгляду

 цивільних справ, які виникають

 із договірних відносин

 

Питання для обговорення

 

1. Предмет судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

2. Питання судового тлумачення правочинів.

3. Недійсні, нікчемні та не укладені правочини як об’єкти цивільної юрисдикції.

4. Сторони у справах, які виникають із договірних відносин.

5 Участь третіх осіб у справах, які виникають із договірних відносин.

6. Способи судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

7. Співвідношення зобов’язальних і речових способів захисту цивільних прав.

 

Спеціальний матеріал

 

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28.04.1978 р., лист Верховного Суду України “Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 24.11.2008 р., роз’яснення Верховного Суду України “Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ (Зобов’язання, що виникають з угод)” від 04.08.2001 р., лист Верховного Суду України “Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997 р. , Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затв. наказом Мін’юсту № 660/5 від 14.04.2009 р.

 

Завдання

 

74. Гр. К. звернувся до суду з позовом до В., Л. і Р. про визнання договорів доручення та купівлі-продажу квартири недійсними. У позовній заяві зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов’язань свого сина А.К. перед В. за договором позики на суму 15 тис. дол. США позивач за згодою дружини видав останньому довіреність на право розпорядження належної ним квартири. При цьому зауважив, що видачею довіреності він не мав наміру позбутися квартири, а лише запевнити кредитора сина, що борг йому повернуть. Оскільки борг сином не був повернутий вчасно, відповідач В. уклав договір дарування спірної квартири з Л., яка у свою чергу уклала договір купівлі-продажу цієї квартири з Р. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. До попереднього судового засідання одна з відповідачок подала зустрічний позов до К. про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою та виселення. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував позивачу змінити предмет позову та уточнити спосіб захисту, вказавши, що йому необхідно пред’явити віндикаційний позов і лише до того з відповідачів, який є останнім набувачем спірної квартири. Крім того, своєю ухвалою суд залучив до участі у справі у якості співпозивача дружину К. як співвласника спірної квартири.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Яке процесуальне рішення має ухвалити суддя за наслідками подання зустрічної позовної заяви. Складіть відповідний процесуальний документ.

 

75. У листопаді 2008 р. Л. звернулася до суду з позовом до Р., М. та К. про переведення прав і обов’язків покупця 2/3 частки житлового будинку в м. Вінниці, посилаючись на те, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом їй на праві власності належить 1/3 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель. 2/3 частки цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належали відповідачам М. та К. 30 березня 2006 р. Р. придбала за договором купівлі-продажу 2/3 частки будинку у співвласників М. та К. У відзиві на позовну заяву, поданому до проведення попереднього судового засідання, Р. зазначила, що вартість нерухомого майна у м. Вінниці, як й у цілому в країні за час, який минув з моменту укладення оспорюваного договору до пред’явлення позову, збільшилася у 2-3 рази і не її вина, що позивачка не була повідомлена про продаж частки у спірному майні; у даний час вона позбавлена можливості придбати за ту суму, що сплачена продавцям, аналогічне нерухоме майно, у зв’язку з чим задоволення позову поставить її у несправедливе положення та явно порушить її права. У попередньому судовому засіданні суддя роз’яснив Р. право заявити клопотання про призначення товарознавчої експертизи для визначення дійсної ринкової вартості спірної частки житлового будинку, що вона й зробила, а позивачу пояснив необхідність у подальшому додатково внести на депозитний рахунок суду суму коштів, яка визначатиметься як різниця між вартістю спірної частки, встановленої експертним шляхом, і вже внесеною ним сумою коштів. Після цього суддя постановив ухвалу про призначення експертизи і зупинив провадження у справі. Позивач звернуся з апеляційною скаргою на цю ухвалу суду.

Дайте оцінку діям суду першої інстанції. Яке процесуальне рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть відповідний процесуальний документ.

 

76. А. звернулася до суду з позовом до Б., вказавши третьою особою С., про визнання договору купівлі-продажу квартири, укладеного між відповідачем та її колишнім чоловіком С., недійсним. У позовній заяві зазначала, що вона тривалий час фактично (без реєстрації) проживає разом із неповнолітньою дитиною, батьком якої є С., у спірній квартирі, а її продаж порушує право дитини на житло. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя постановив ухвалу про залучення С. як співвідповідача у справі, а також ухвалу про залучення до участі у справі приватного нотаріуса, який посвідчив спірний договір, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Вирішіть питання про склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Чи може особа, яка не є стороною договору, пред’являти позов про визнання його недійсним? Які процесуальні наслідки для суду має зазначення у позовній заяві третьої особи? Складіть ухвалу про залучення до участі у справі співвідповідача.

 

77. К. звернувся до суду з позовом до ТОВ “Касперс” про визнання недійсним договору оренди легкового автомобіля, посилаючись на те, що відповідач у порушення вимог договору протягом 6 місяців жодного разу не сплатив орендної плати, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 12 тис. грн. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував позивачу доповнити свій позов вимогою про стягнення заборгованості по орендній платі, після чого постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть відповідний процесуальний акт.

 

78. К. звернувся до суду з позовом до КСП “Україна” про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – асфальтної площадки тракторної бригади № 3 загальною площею 5750 кв. м., укладеного між ним та відповідачем в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) З., який діяв на підставі постанови господарського суду. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду до початку попереднього судового засідання, відповідач визнав позов. У попередньому судовому засіданні суддя ухвалив рішення про задоволення позову.

Чи правильно вчинив суддя? Складіть процесуальний акт, який у даному випадку має ухвалити суддя.

 

79. У жовтні 2009 р. М. звернувся до суду з позовом до малолітньої С., яка є його племінницею, про визнання недійсним заповіту. Наголосив, що 11 квітня 2009 р. помер його батько. Останній 12 лютого 2008 р. на ім’я відповідачки, яка є його онукою, склав заповіт, відповідно до якого заповів належну йому на праві власності квартиру. Посилаючись на те, що на момент складення заповіту батько не міг розуміти значення своїх дій у зв’язку з тяжким станом здоров’я та зловживанням алкоголем, просив визнати заповіт недійсним. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні, на яке з’явилася мати С., постановив ухвалу про заміну первісного відповідача С. належним відповідачем – її матір’ю через те, що малолітня дитина не може бути стороною у справі.

Дайте оцінку діям суду. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть процесуальний акт, який має ухвалюватися судом у порядку підготовки справи до судового розгляду при розгляді подібних справ.

 

80. Р. звернувся до місцевого суду Корольовського р-ну м. Житомира з позовом, у якому просив стягнути з К. 20000 грн. заборгованості за договором позики. У позовній заяві вказував, що відповідно до договору позики від 17 серпня 2007 р. К. взяв у нього вказану суму коштів і зобов’язався її повернути до 1 вересня 2008 р. Ухвалою суду від 9 грудя 2009 р. було відкрито провадження у справі та призначено на 25 грудня 2009 р. попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, доповнивши їх вимогою про стягнення з К. відповідно до ст. 625 ЦК  України індексу інфляції за весь період прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми, а також згідно із п. 10 Договору пені за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ також за весь час прострочення. У зв’язку з поданим клопотанням суддя запропонував позивачу надати відповідні розрахунки додатково стягуваних сум і доплатити судовий збір.

Дайте оцінку діям судді. Складіть клопотання про збільшення позовних вимог, додавши до нього відповідні обґрунтовані розрахунки стягуваних індексу інфляції, 3 % річних і пені відповідно до умов цієї задачі.

 

81. С. звернувся до суду з позовом до Н. про стягнення грошової суми за попереднім договором. Посилався на те, що 9 липня 2009 р. між ним та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого сторони зобов’язувалися в термін до 10 вересня 2009 р. укласти договір купівлі-продажу квартири, яка належала на праві власності відповідачу. При цьому він передав відповідачу в рахунок подальшої оплати нерухомості 10600 грн., однак у встановлений сторонами строк договір купівлі-продажу укладений не був з вини відповідача, який не надав довідку-характеристику з БТІ, без наявності якої укладення договору купівлі-продажу нерухомості неможливе. Тому відповідно до п. 10.2 Договору відповідач повинен повернути сплачений аванс (гарантійну суму) та сплатити штраф у такому ж розмірі, всього 21200 грн. Рішенням суду позов С. задоволено частково, стягнуто з відповідача сплачену позивачем гарантійну суму у розмірі 10600 грн. за попереднім договором купівлі-продажу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що укладений сторонами попередній договір є нікчемним, оскільки відповідно до вимог статей 635, 657 ЦК України попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням, так як попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Чи правильно вчинив суд? Чим розрізняються нікчемні та оспорювані правочини?

 

82. Ш. звернувся до суду з позовом до ВАТ “Житомирський консервний завод” про визнання договору купівлі-продажу будівлі заводського гаража дійсним на підставі п. 2  ст. 220 ЦК України. У позовній заяві вказував, що у зв’язку з відсутністю оформленої в установленому порядку технічної та іншої документації на нерухоме майно цього підприємства він з відповідачем у простій письмовій формі уклав договір купівлі-продажу окремої нежитлової будівлі – гаража, за яким перерахував на поточний рахунок відповідача повну вартість. Відповідач за цим договором зобов’язувався протягом року оформити відповідну технічну документацію та вчинити дії щодо нотаріального посвідчення зазначеного договору, однак фактично їх не вчиняв протягом уже більше двох років. Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено. У мотивувальній частині рішення суду було вказано, що правила ст. 220 ЦК України, на яку посилається позивач, не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов’язків.

Дайте оцінку рішенню суду. Чим розрізняються недійсні та неукладені правочини?

 

83. Л.М. звернувся до суду з позовом Р. про тлумачення заповіту, складеного померлою С. та посвідченого секретарем виконкому Рафалівської селищної ради. Позивачка наголошувала, що у заповіті спадкодавець С. зазначила, що “усе своє рухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, буде належати їй на день смерті, вона заповідає Л.М. та К.М. в рівних частках, а все своє рухоме майно – Р.”. Рішенням суду позов задоволено: визнано, що заповітом спадкодавець С. все своє нерухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, на випадок своєї смерті заповіла Л.М. та К.М. у рівних частках, а все своє рухоме майно – Р. Не погодившись із рішенням суду, Р. подала апеляційну скаргу, у якій просила його скасувати, а провадження у справі закрити. Апеляційний суд скаргу задовольнив частково: рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. У мотивувальній частині свого рішення апеляційний суд вказав, що згідно з правилами статей 213, 1256 ЦК України, приступаючи до тлумачення цього заповіту, місцевий суд в обов’язковому порядку зобов’язаний був перш за все виходити з однакового для всього змісту правочину (заповіту) значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів. Проте, визнаючи в ухваленому рішенні той факт, що С. насправді заповіла Л.М. та К.М. не все своє “рухоме майно” (як це зазначено спадкодавцем у заповіті), а все “нерухоме майно”, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому ст. 213 ЦК України повноважень, оскільки зміст поняття “рухоме майно” замінив поняттям “нерухоме майно”, чим фактично змінив сам заповіт. Виправлення ж помилок у правочині законом не віднесено до компетенції суду.

Дайте оцінку рішенням судів першої та апеляційної інстанцій.