27.Основний I оборотний капітал (фонди) підприємства. Амортизація.

Капітал, що перебуває у виробничій формі, за характером обороту традиційно поділяють на :

1. основний

2. оборотний.

Основний капітал – частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами. До нього відносять: частину авансового капіталу, яка втілюється в засобах праці – споруди, машини, устаткування, інструмент.

Існує 2 види зношування основного капіталу:

1. фізичний знос – матеріальний знос машини...за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання; цей знос є наслідком виробничих навантажень, впливу атмосферних умов, змін у будові матеріалу, інше. У результаті фізичного зносу праці втрачають частину своєї вартості.

2. моральний знос – передчасна втрата основним капіталом їхньої вартості або зменшення її. Є дві форми морального зносу: перша форма – підвищення продуктивності праці у сфері виробництва засобів праці, це приводить до зниження витрат виробництва на відтворення основних фондів; друга форма – з’являються принципово нові засоби праці, які мають більш високі конструктивні характеристики та експлуатаційні якості.

Амортизація основного капіталу – заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт, що виробляється. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають амортизаційними. Встановлений у законодавчому порядку річний процент заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають нормою амортизації.

Оборотний капітал – частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створювані товари цілком і яка повністю повертається в грошовій формі після їх реалізації.

До складу оборотного капіталу входять предмети праці, а також капітал, витрачений на робочу силу. Особливістю оборотного капіталу є те, що на відміну від інших частин оборотного капіталу вартість капіталу витраченого на робочу силу на стадії виробництва не переноситься на продукт. Праця бере участь у створенні нової вартості.

28. Ринок: поняття, функції, структура та умови функціонування.

Під ринком розуміють сферу обігу й з огляду на, відтворювальний аспект, поняття ринок розширюється до розуміння його, як відтворення сукупного суспільного продукту.

Існує декілька понять:

• це ек. механізм, що забезпечує регулювання об’ємів виробництва та споживання на основі конкуренції цін та об’ємів.

• це тип госп. зв’язків між суб’єктами господарювання.

• це спосіб взаємодії ек. суб’єктів, оснований на певній системі цін та існування конкуренції.

Ек. функції ринку:

1. Доведення товару від виробника до споживача

2. Забезпечення виробника необхідними ресурсами

3. Узгодження об’єму та структури виробництва та споживача. Баланс попиту та пропозиції.

4. Встановлення узгодження випущеного продукту та витрат на нього суспільним потребам.

5. Розподіл ресурсів та товарів.

6. Узгодження інтересів продавців та покупців, координація їх дій.

7. Забезпечення динамічної пропорційності у розвитку окремих галузей, територій.

Структура ринку – это внутренне строение, порядок, расположение, удельный вес отдельных элементов в общем объеме рынка.

Р. товарів та послуг – це сукупність відносин між суб’єктами, з приводу купівлі продажу товарів та послуг для особистого вживання.

Р. засобів вир-ва – сукупність відносин між суб’єктами з приводу к/п товарів, що використовуються для вир-ва інших товарів та послуг;

Р. роб. сили – це сукупність відносин між суб’єктами з приводу к/п РС.

Р. капіталу – це сукупність відносин між суб’єктами з приводу емісії, а також к/п грошових засобів.