- •1.Витрати виробництва I IX класифікація. Собівартість. Закон спадаючої продуктивності.
- •2. Фактори суспільного виробництва I їх характеристика. Виробнича функція.
- •3. Власність: сутність, функції, типи, форми. Трансформація відносин власності в Україні: необхідність, шляхи.
- •4.Структура виробництва
- •5. Потреби: сутність, класифікація. Закон зростання потреб I механізм його дії.
- •6.Доходи домашніх господарств в ринковій економіці: cyтність, види, причини диференціації.
- •7. Форми суспільного виробництва ( натуральне I товарне) та їx характеристика
- •8. Гроші: виникнення, сутність, функції. Евлюція грошей.
- •9.Економічна система: сутність, ознаки класифікації, типи I їx характеристика.
- •10.Політична економія: предмет, методи, функції
- •11. Товар I його властивості. Вapтість товару та його ціна.
- •12. Виробництво : cyтність, основні елементи, показники.
- •13. Ринок: сутність, умови функціонування, класифікація, функції.
- •14.Економічні закони: сутність, класифікація, відмінність від законів природи.
- •15. Продуктивні сили: сутність, структура, значення для економічного розвитку країни.
- •16. Структура та інфраструктура ринку: сутністъ, структура, функції.
- •17. Монополії та їx місце в ринковій економіці. Антимонопольна політика.
- •18.Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей. Шляхи збільшення виробничих можливостей.
- •19. Економічні аспекти глобальних проблем.
- •20. Грошовий o6ir I його закони.Грошова система.
- •21.Економічна система змішаної економіки: сутність I характерні риси.
- •22. Економічна система централізовано-планової економіки, її риси.
- •23.Система вільної ринкової економіки I її основні риси
- •24. Капітал (фонди) підприємства. Кругооборот I оборот капіталу.
- •25. Конкуренція: сутність, функції, типи. Методи конкурентної боротьби
- •26.Підприємство: основні риси, класифікація, функції, умови діяльності
- •27.Основний I оборотний капітал (фонди) підприємства. Амортизація.
- •29. Підприємництво: функції, види та умови підприємницької діяльності.
- •30. Економічні інтереси: сутність, об’єкти. Суперечність в системі економічних інтересів.
15. Продуктивні сили: сутність, структура, значення для економічного розвитку країни.
Продуктивні сили - це не просто сукупність людей, що володіють певним виробничим досвідом та засобами виробництва. Вони, в першу чергу, відображають відношення суспільства до природи.
Ця двоїстість людини зумовлює той факт, що вона, з одного боку, щоб забезпечити собі матеріальне існування, вступає в певні відношення з природою, використовує природний матеріал, переробляє його й створює необхідні для життя матеріальні блага. Саме ці відносини між людиною та природою, які характеризують виробничий, технологічний зв'язок у суспільному виробництві, складають основний зміст продуктивних сил.
Якщо розглядати загальну для всіх суспільно-економічних формацій структуру продуктивних сил, то до їх складу входять засоби виробництва і люди, які володіють виробничим досвідом і приводять у рух засоби виробництва. Основною продуктивною силою є людина. Предмети праці входять до складу продуктивних сил тією мірою, якою вони йдуть на продуктивне споживання і використовуються як джерела енергії. До структури продуктивних сил в усіх формаціях належать також використовувані людьми сили природи: вітер, сонце тощо. В сучасних умовах до складу продуктивних сил включають також науку (як специфічну продуктивну силу), форми і методи організації виробництва. Окремим елементом продуктивних сил стає інформація. Отже, сучасні продуктивні сили — це складна система, що включає матеріальні й духовні (за складом), об'єктивні й суб'єктивні (за характером відтворення і специфікою функцій), суспільні й природні елементи. В процесі історичного розвитку їх склад у цілому, як і окремі елементи, постійно збагачується, наповнюється якісно новим змістом. На ранніх етапах розвитку капіталізму потреби виробництва задовольняли робітники з низьким рівнем освіти і кваліфікації. Нині робітники, як правило, мають високий рівень освіти (середню загальну або середню спеціальну), кваліфікації. Сучасний етап автоматизації виробництва вимагає не лише більшого залучення фізичних і розумових здібностей робочої сили, а й творчих обдарувань особистості, її організаторських здібностей, духовних компонентів. У результаті постійно поновлюваного процесу взаємодії усіх елементів продуктивних сил вони перебувають між собою у діалектичній єдності, кількісній та якісній функціональній залежності. Між ними існують суперечності, які розв'язуються відносно незалежно від виробничих відносин. Системі продуктивних сил властиві свої внутрішні закони розвитку. Такими, зокрема, є закони переміщення функцій від особистих до матеріальних факторів виробництва, або закони випереджаючого зростання обсягу уречевленої праці в структурі сукупної праці, відповідності живої й уречевленої праці, переміни праці, зростання продуктивності праці та ін. Дія цих законів, пронизана внутрішніми суперечностями, зумовлює зміни розвитку продуктивних сил, якісні зрушення в їх змісті. Продуктивні сили виражають відношення людини до природи, процес праці, спільний для всіх суспільних способів виробництва. Отже, продуктивні сили — це фактори, які забезпечують перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.