политология-методичка
.pdfПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ» (за вимогами кредитно-модульної системи)
Розробник: Широкова Є. О. - кандидат філософських наук, доцент кафедри соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету.
© КДПУ, 2010
ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ» Вивчення політичної науки поряд з вивченням історії, філософії, соціології та інших навчальних дисциплін є важливим елементом у формуванні гуманітарної складової в системі підготовки фахівців (бакалаврів) педагогічних вузів.
Основними цілями вивчення курсу є:
політична соціалізація студентів;
формування у майбутніх фахівців (бакалаврів) наукового уявлення про основні закономірності політичних процесів у житті суспільства;
формування політично грамотної особистості, здатної орієнтуватися в
сучасних політичних явищах і подіях;
формування особистості, яка здатна не тільки адаптуватися до нових умов, але й свідомо впливати на них;
забезпечення політичного аспекту підготовки висококваліфікованого
педагога, що має політично-моральну громадянську позицію;розвиток політичного мислення.
Завдання навчального курсу «Політологія» полягає в тому, щоб допомогти майбутньому педагогові опанувати систему політичних знань, які змогли б стати теоретичною базою для осмислення сучасних соціально-політичних процесів, критерієм оцінки цих процесів з позицій інтересів суспільства, основою для формування громадянської політичної культури.
Програма по політології передбачає вивчення наступних проблем: Теоретико-методологічні основи політичної науки; Політика і її субстанціональні властивості; Інституціональні й соціальні суб'єкти політичних дій; Політичні відносини й процеси; Політична свідомість; Світова політика й міжнародні відносини;
Методологія пізнання політичної реальності.
У результаті вивчення курсу «Політологія» студент повинен: освоїти поняттєво-категоріальний апарат науки; мати уявлення про сутність і зміст політичного життя, місце та роль
політики в житті сучасного суспільства, про інституціональні (політична влада, політична система, політичний режим, політичні партії, виборчі системи) і соціокультурні аспекти політики;
засвоїти положення про взаємозумовленість політичної, економічної, культурної, правової та ін. сфер життя соціуму; розуміти роль і можливості політології в поясненні, прогнозуванні й контролі над динамікою політичних відносин;
розуміти природу геополітичних процесів на рівні світового співтовариства, а також національно-державні інтереси України в сучасній геополітичній ситуації; орієнтуватися в системі сучасних політичних технологій;
вміти застосовувати отримані знання для аналізу світового політичного процесу і політичного життя сучасної України.
Робочий план по вивченню курсу «Політологія» встановлює наступні форми роботи:
1.Аудиторні заняття (лекції і семінарські заняття);
2.Самостійна робота з вивчення курсу;
3.Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання. Зв'язок навчального курсу «Політологія» з іншими навчальними дисциплінами. Політологія має зв'язок із цілим рядом дисциплін
гуманітарного й соціально-економічного циклу, що викладаються у КДПУ. Ефективне навчання студентів дисципліні «Політологія» припускає наявність у студентів певного попереднього рівня підготовки в таких розділах гуманітарних знань, як «Історія», «Філософія», «Основи економічної теорії». Оскільки в ході вивчення курсу студент може зіткнутися з необхідністю звертання до іноземних джерел інформації, є присутнім певний взаємозв'язок з дисципліною «Іноземна мова».
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Курс: підготовка бакалаврів Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни Кількість кредитів:
Національних: ЕСТ8: 3 Модулів: 2
Змістовних модулів: 17 Загальна кількість годин: 81 Тижневих годин: 4 Шифр та назва напряму: 0101 педагогічна освіта
Шифр та назва спеціальності:
6.010100 педагогіка і методика середньої освіти Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр Обов'язкова
Рік підготовки: 4 Семестр: 7 та 8
Лекції (теоретична підготовка): 28 год. Семінари: 28 год.
Самостійна робота: 25 год. Вид контролю: екзамен
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ ТЕМА Кількість годин, відведених на:
Лекції Семінари і практичні заняття
Самостійну роботу Змістовний модуль 1. Теоретико-методологічні та історичні основи політичної науки
Тема 1. Політологія як теорія і прикладні дослідження
2
2
2
Тема 2. Політична думка Стародавнього Сходу
2
1
0
Тема 3. Політична думка Античності
2
1
0
Тема 4. Політичні вчення Середньовіччя, епохи Відродження та Реформації
2
2
2
Тема 5. Політична думка Нового часу
2
2
1
Тема 6. Становлення і розвиток політичної думки в Україні і Росії
(IX-XX ст.) 2 2 4
Тема 7. Світові політико-ідеологічні доктрини
0
2
2
Тема 8. Політика як суспільне явище
2
1
2
Тема 9. Влада як соціальний феномен
2
1
0
Змістовний модуль 2. Інституціональні ті неінституціональні засади політики Тема 10. Політична система суспільства. Типи політичних систем
2
2
2
Тема 11. Держава в політичній системі
2
2
4
Тема 12. Групи інтересів, партії і партійні системи
2
2
1
Тема 13. Політична свідомість і політична культура
0
0
2
Тема 14. Політичне лідерство і політична еліта
0
2
0
Тема 15. Конфлікти у суспільстві
2
2
1
Тема 16. Міжнародні політичні процеси
2
2
2
Тема 17. Вибори і виборчий процес
2
2
0
Усього годин - 81 28 28 25
ПРОГРАМА КУРСУ «ПОЛІТОЛОГІЯ» Модульно-рейтингова система вивчення курсу «Політологія» спрямована
на активізацію поглибленого вивчення студентами політики як соціального явища, сучасних політичних відносин і політичних процесів, діяльності суб'єктів політики та політичних інститутів і самостійну творчу роботу по формуванню сучасної політичної культури.
Проблематика політичної науки , а також зміст навчального курсу «Політологія» розкривається в основних темах курсу. Даний розділ методичних рекомендацій включає перелік основних тем курсу і їх скорочений зміст. До кожної теми курсу пропонуються контрольні питання.
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні та історичні основи політичної науки
Тема 1. Політологія як теорія і прикладні дослідження. Поняття "політика". Підходи до визначення поняття "політика".
Політологія як сукупність знань про політику. Генезис науки про політику. Виникнення сучасної політології та її розвиток в світі і в Україні. Місце політології в системі сучасного суспільствознавства.
Об'єкт і предмет політології. Тлумачення предмету політології. Структура науки про політику. Теоретична політологія.
Методологія політології. Загальнологічні і емпіричні методи. Загальні методи політології. Біхевіоризм як метод політології. Основні категорії політології. Зміст основних функцій політології.
Прикладна політологія. Соціальне призначення прикладної політології. Предмет і методи прикладної політології. Суб'єкти і об'єкти прикладної політології. Політичні технології. Поняття, функції і види політичного маркетингу. Виборча інженерія. Іміджологія. Політична лінгвістика. Політичне рекламування. Поняття і функції політичного менеджменту.
Контрольні питання і завдання до теми:
1. Сформулюйте визначення об'єкта й предмета політології.
2.Охарактеризуйте функції політичної науки. Покажіть зв'язок політології з тими науками, які Ви вивчаєте в КДПУ.
3.Розкрийте зміст основних понять категоріального апарата політології.
4.У чому специфіка законів і закономірностей, які вивчає політологія?
5.Які методи використовує політологія для вивчення законів і закономірностей розвитку політики?
6.Підберіть найбільш переконливі з Вашого погляду аргументи на користь необхідності вивчення політології в педагогічному вузі.
7.Яке значення має політична грамотність населення сучасної України?
8.Сформулюйте предмет і завдання прикладної політології.
9.Охарактеризуйте основні етапи прикладних досліджень.
10.Визначте роль політичних технологій у політичному процесі. Які типи політичних технологій Ви знаєте?
Тема 2. Політична думка Стародавнього Сходу.
Міфологічні уявлення про політику. Рабовласницька ідеологія Стародавнього Єгипту. Політичний устрій стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі (XVIII ст. до н. е.) - найвидатніша пам'ятка політичної культури Месопотамії. Вчення пророка Стародавньої Персії Зоратустри (VI ст. до н. е.). Проблеми держави. Погляди на зовнішні відносини народів на Стародавньому Сході. Проблеми добра і зла, рівності і справедливості.
Політична думка Стародавньої Індії. Обґрунтування ідеї про об'єктивну необхідність соціальної і політичної нерівності. Закони Ману (Х-VІ ст. до н. е.). Політичний трактат «Артхашастра». Буддизм (VI ст. до н. е.). Політичні школи Стародавнього Китаю. Етико-політичне вчення Конфуція (551-479 рр. до н. е.). Концепція соціально-політичної ієрархії. Трактат «Лунь-юй». Ідея централізації влади. Легізм. Шан Ян. Хань Фей. Даосизм та його соціальний ідеал. Категорія Дао. Вчення Мо-Цзи, його погляди на державу.
Контрольні питання і завдання до теми:
1.Дайте характеристику політичним вченням Стародавнього Сходу як етапу в розвитку політичної думки.
2.Розкрийте зміст політико-правових ідей «Артхашастри».
3.Розкрийте суть принципу бездіяльності в даосизмі.
4.У чому полягало протиборство конфуціанства і легізму?
5.Чим, за Конфуцієм, мудрий адміністратор повинен здобувати довір'я людей до себе?
6.Охарактеризуйте етико-політичне вчення Конфуція.
7.Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу на сучасний розвиток політичних теорій?
Тема 3. Політична думка Античності.
Зародження політичної філософії в країнах античного світу. Особливості античного варіанту політичного розвитку. Політичні і правові вчення мислителів Стародавньої Греції. Періодизація давньогрецької політичної думки. Зародження давньогрецьких політичних поглядів. Гомер. Гесіод. Реформи Солона. Піфагор і піфагорійці. Політико-правові погляди Геракліта.
Етап розквіту філософської і політичної думки. Проблеми суспільства, держави, політики і права в поглядах Демокрита і софістів.. Політична філософія Сократа.
Платон як політичний мислитель та його «ідеальна» держава. Класифікація Платоном політичних режимів. Вчення Аристотеля про державу і політику.
Епоха елінізму. Вчення Епікура. Давньогрецькі стоїки (Зенон, Хрисип, Діоген). Вчення Полібія про виникнення державності і кругообіг держаних форм.
Політичні і правові вчення Стародавнього Риму. Закони XII таблиць. Тіт Лукрецій Карр. Марк Тулій Цицерон і його теорія держави і права. Римські стоїки (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій Антонин). Римські юристи. Основні цінності політико-правової думки Античності.
Контрольні питання і завдання до теми:
1.Співставте політичні ідеї Стародавнього Сходу та Стародавньої Греції. В чому їх відмінність?
2.У чому полягає розходження поглядів Платона і Аристотеля на державу?
3.К. Поппер, характеризуючи політичну концепцію Платона, стверджує, що її «можна з повним правом охарактеризувати як тоталітарну». Спростуйте або підтвердіть дану точку зору.
4.Який вплив мають політичні вчення Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?
5.В чому полягає суть вчення Цицерона про державу і право і його вплив на всю наступну людську культуру?
6.Покажіть вклад римських юристів в історію права.
Тема 4. Політичні вчення Середньовіччя, Відродження та Реформації. Середньовічна епоха та її особливості. Політична думка раннього середньовіччя. Раннє християнство. Релігійна концепція про дві форми влади і державності. Аврелій Августин. Пізнє середньовіччя. Фома Аквінський. Марсилій Падуанський.
Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Загальна характеристика епохи. Республіканські переконання Н. Макіавеллі. Проблеми політики і влади в трактаті «Государ». Принципи політичної діяльності глави держави в концепції Макіавеллі. Політика і мораль. Концепція диктатури як засобу революційної перебудови суспільства.
Формування науки про політику в епоху Реформації. Мартін Лютер та його концепція держави. Томас Мюнцер. Вчення Жана Кальвіна про державу. Жан Боден про державу і державний суверенітет.
Політичні ідеї європейського соціалізму XVI-XVII ст.
Контрольні питання і завдання до теми:
1.Розкрийте суть християнської концепції двох держав: божественної і світської.
2.У чому виявилась суперечливість політичних поглядів Аврелія Августина?
3.У чому полягають суть і значення теорії про елементи влади Ф. Аквінського?
4.Охарактеризуйте внесок Н. Макіавеллі в політичну науку.
5.Спробуйте спростувати чи підтвердити тезу Н. Макіавеллі про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі.
Тема 5. Політичні концепти Нового часу.
Епоха Просвітництва як логічне продовження ідей епохи Відродження. Особливості ліберально-демократичного напрямку політичної думки. Т. Гоббс про виникнення і природу держави. Концепція громадянського
суспільства. Дж. Локк - фундатор ідейно-політичної концепції лібералізму. Принцип верховенства закону. Ідеї про демократизм і розподіл влади в політичних працях Дж. Локка.
Раціоналістичні концепції політики в працях французьких просвітників. Ш.-Л. Монтеск'є - засновник теорії географічного детермінізму. Праця «Про дух законів». Концепція Ш. Монтеск'є про розподіл влади і типи правління.
Ідея держави і політичної влади у філософсько-правових поглядах Ж. Ж. Руссо.
Американські просвітники про громадянські права та політичні свободи. Політичні погляди Т. Пейна і Т. Джефферсона.
Філософсько-етичний характер політичних поглядів І. Канта. Праця « До вічного миру». Людина як абсолютна цінність. Теорія правової держави. Теоретична систематизація лібералізму. Г. Гегель. Еволюція від лібералізму до консерватизму. Гегель про громадян, суспільство і державу. Проблема держави та громадянського суспільства в праці Гегеля «Філософія права». Вплив політичних поглядів просвітників на розвиток суспільних процесів.
Контрольні питання і завдання до теми:
1.У чому полягає політичний зміст теорії «суспільного договору»?
2.Чому Т. Гоббс і Ж. Руссо були противниками розділення влади, а Д. Локк і Ш. Монтеск'є, навпроти, обґрунтовували необхідність її розділення?
3.Співставте погляди на людину та її політичну діяльність Н. Макіавеллі і І. Канта.
4.Порівняйте вчення Н. Макіавеллі і Ш. Монтеск'є про політику і державу.
5.Сформулюйте основні ознаки схожості й відмінності у політичних ідеях представників різних національних шкіл політичної думки Нового часу.
6.У чому полягає гуманізм концепцій політичного лібералізму?
7.Як трактується політична свобода особи в поглядах Т. Гоббса, Ф. Бекона та Дж. Локка?
8.Які критерії правової держави виводяться в працях І. Канта і Дж. Локка?
9.Які ідеї західноєвропейських раціоналістичних концепцій політики XVII - XVIII століть знаходять своє теоретичне та практичне відтворення в Україні на сучасному етапі державотворення?
10.Які теоретичні положення попередніх доктрин наслідує лібералізм?
Тема 6. Становлення і розвиток політичної думки в Україні і Росії. Витоки та самобутність української соціально-політичної думки. Особливості політичного життя і політичної теорії Київської держави. Теоретичне обґрунтування необхідності єдиної держави.
Українська політична думка XVII-XVIII ст. І.Вишенський. Роль і місце Запорізької Січі в творенні Української незалежної держави. Джерела української державницької думки.
Розвиток політичної думки в Києво-Могилянській Академії. Феофан Прокопович. Політичні вчення українських просвітителів про особу, суспільство і державу.
Основні напрямки розвитку політичної думки в Україні в XIX ст. КирилоМефодіївське товариство і його ідеї державно-політичного устрою суспільства. Т. Шевченко і М. Костомаров. М. Драгоманов - засновник української політичної науки. Погляди С. Подолинського на державу, її роль і функції суспільства. Політичні ідеали Л. Українки та І. Франка. Розвиток української зарубіжної політичної думки. Суть народницького напрямку в становленні національної держави. Суть консервативного напрямку в становленні національної держави. Суть національнодержавного напрямку.
Український інтегральний націоналізм: М. Міхновський, Д. Донцов. Російська політична традиція: витоки, соціокультурні засади, історична динаміка. Періодизація розвитку російської політичної думки. Політична думка часів абсолютизму. Політичні погляди Олександра Радищева та декабристів. Політична творчість російських демократів. Політичне кредо слов'янофілів і західників. Концепція «російської ідеї». Російський політичний лібералізм (М. Сперанський, Б. Чичерін, П. Новгородцев).
Контрольні питання і завдання до теми:
1.Визначте місце політичної думки України у скарбниці світових політичних вчень.
2.Зробіть аналіз поглядів І. Мазепи та П. Орлика, їх бачення суверенного, незалежного розвитку України.
3.Порівняйте розвиток політичних ідей в Україні та в Західній Європі в X - на початку XX ст. У чому полягають особливості вітчизняних доктрин суспільно-політичного характеру?
4.Простежте зв'язок політичної думки в Україні і Росії зі специфікою їх історичного розвитку.
5.Проілюструйте на прикладах із сучасного політичного життя України доцільність критики В. Липинським демократії як державно-політичного устрою і дайте із сучасної точки зору політологічну оцінку його монархічно-консервативній концепції та політологічним ідеям.
6.З яких питань існували розбіжності в політичних поглядах представників ліберальної і демократичної течії в Кирило-Мефодіївському братстві.
7.В чому полягають відмінності російської політичної думки від західноєвропейської? Чим вони обумовлені?
8.Назвіть і охарактеризуйте основні напрямки російської політичної думки кінця XVIII - початку XX ст.
Тема 7. Світові політико-ідеологічні доктрини Еволюція і основні тенденції розвитку сучасних суспільно-політичних течій.
Консерватизм як напрям у західній політології і як політична течія. Е. Берк - фундатор консерватизму. Неоконсерватизм. Концепції неоконсерватизму. Проблеми свободи, рівності, влади, держави, демократії в конструкціях сучасних консерваторів.
Класичний лібералізм. Б. Констант, І. Бентам - ідеологи буржуазного лібералізму. Неолібералізм. Кейнсіанство. Теорія конвергенції Дж. Гелбрейта. Концепція «постіндустріального суспільства» Д. Белла. Концепція інформаційного суспільства З. Бжезинського і О. Тоффлера. Політична ідеологія націонал-соціалізму. Ідеологічні витоки німецького націонал-соціалізму. Проект тоталітарної політичної влади.
Соціалізм і сучасна соціал-демократія. Марксистська концепція соціалізму. Соціал-демократична концепція соціалізму Концепція «демократичного соціалізму» Е. Бернштейна. Концепція якості життя. Концепція самоврядного соціалізму. Концепція економічної (промислової) демократії.
Контрольні питання і завдання до теми:
1.З'ясуйте причини появи ідеологій. Які чинники впливають на формування певної ідеології в межах конкретної країни?