- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни
- •Склад та структура змістових модулів
- •Зміст дисципліни
- •Тема 1. Об’єднання підприємств як суб’єкт господарювання
- •Практичне заняття № 1. Об’єднання підприємств як суб’єкт господарювання
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Практичні завдання:
- •Тема 2. Спеціалізація і кооперування підприємств об’єднання
- •Тема 3. Державне регулювання діяльності об’єднань підприємств
- •Тема 4. Організація циклу «дослідження-виробництво» в об’єднаннях підприємств та наукових установ
- •Практичне заняття № 2. Організація циклу «дослідження-виробниитво» в об’єднаннях підприємств та наукових установах
- •Питання, для обговорення на практичному занятті:
- •Практичні завдання:
- •Тема 5. Організаційно–управлінські структури об’єднань підприємств
- •Тема 6. Регулювання діяльності об’єднань підприємств
- •Практичне заняття. №3. Регулювання діяльності об'єднань підприємств
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Практичні завдання:
- •Тема 7. Холдингова організація об’єднань підприємств
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Тема 8: Особливості діяльності промислово-фінансових груп
- •Практичне заняття 5. Особливості діяльності промислово-фінансових груп
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Практичні завдання:
- •Тема 9. Фінансування об’єднань підприємств
- •Практичне заняття 6. Фінансування об'єднань підприємств
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Практичні завдання:
- •Тема 10 . Стан та перспективи сучасних інтеграційних процесів
- •Тема 11. Глобалізація ринків і транснаціональні корпорації
- •Тема 12. Стратегічні альянси підприємств
- •Перелік питань, які охоплюють зміст робочої програми дисципліни
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
Тема 4. Організація циклу «дослідження-виробництво» в об’єднаннях підприємств та наукових установ
Мета теми: розкрити ефективність організації централізованого проведення науково-дослідних та конструкторських робіт та їх значення для розвитку організацій.
Завдання теми: розкрити методологічні підходи до визначення механізмів впровадження інвестиційних проектів, обґрунтування їх доцільності та економічної ефективності в умовах діяльності високо інтегрованих структур.
Основні терміни і поняття теми: науково-дослідні, конструкторські роботи, інновація, інвестиційний проект, чиста приведена вартість, техніко-економічне обґрунтування, джерела інвестування, термін окупності, інвестиційний процес, дисконтування, групове проектування.
План
Ефективність централізованого проведення науково-дослідних та конструкторських робіт.
Типи проектних робіт. Етапи групового проектування.
Джерела фінансування інвестицій в умовах діяльності інтегрованих структур.
Методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні витрат та доходів.
Формування раціональної структури джерел фінансування інвестиційних проектів в об'єднаннях підприємств.
Для різкого збільшення обсягів виробництва і поставок нової техніки необхідно здійснити перехід від індивідуального проектування в підприємствах до раціонального проектування в об'єднаннях. Реалізація цього принципу може бути здійснена лише шляхом застосування методів групового (системного) проектування видів і типів техніки. Сутність групового (системного) проектування складається з визначення вимог до складу і технічних характеристик системи взаємопов'язаних в експлуатації машин.
Координацію робіт по груповому проектуванні повинні здійснювати головні провідні науково-дослідні або конструкторські бюро науково-виробничих об'єднань (корпорацій). Метод групового (системного) проектування нової техніки в теперішній час знаходить практичне застосування в ряді передових науково-виробничих об'єднань. Його застосування дозволяє у 1,5-2 рази зменшити термін створення і впровадження в серійне виробництво нової техніки, забезпечити створення для оптимальної номенклатури техніки даного виду на основі базових зразків та їх модифікацій з високим рівнем надійності.
Етапи групового проектування:
розробка вихідних даних та вимог;
попередні групові проектні роботи;
особливості розробки нових зразків техніки з урахуванням вимог групового (системного) проектування.
При реалізації проектних робіт та впровадження їх у виробництво першочергово значення набуває, оцінка ефективності інвестицій, яка являє собою найбільш відповідальний етап у процесі аналізу нових інвестиційних проектів. Для цього використовують: коефіцієнт ефективності (відношення середньорічної суми прибутку до суми капітальних вкладень) та термін окупності (зворотній йому показник). Необхідно відмітити, що вони мають ряд значних недоліків, що не дозволяє отримати об'єктивну оцінку ефективності реальних інвестицій.
Основними базовими принципами, які використовуються в зарубіжній практиці для оцінки ефективності вкладення інвестицій у виробництво нових видів техніки та технологічних ліній, є наступні:
оцінка повернення інвестиційного капіталу на основі показників грошовою потоку, які формуються за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту;
обов'язкове приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку;
вибір диференційованої ставки відсотку у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів;
варіація форм використовуваної ставки відсотку для дисконтування в залежності від цілей оцінки.
Для оцінки інвестиційної привабливості як об'єкта інвестування велике значення має аналіз наступних сторін діяльності компанії:
оборотність активів;
прибутковість капіталу;
фінансова стійкість;
ліквідність активів.