Практичне заняття. №3. Регулювання діяльності об'єднань підприємств

Мета заняття: набути практичні навички з розрахунку та плануванню ціни, норми прибутку та обсягу випуску продукції.

Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Сутність та зміст економічного регулювання в об'єднаннях підприємств.

2. Методологічні підходи до планування ціни, норми прибутку та обсягу випуску продукції.

3. Методика формування активів для новоствореного підприємства.

4. Визначення потреби в оборотному капіталі для функціонування високо інтегрованих структур.

Практичні завдання:

1. Обговорення проблемних питань за темою.

2. Заслуховування і обговорення рефератів.

3. Розгляд результатів самостійного ознайомлення з методикою формування активів для новоствореного підприємства.

4. Розв'язання задачі:

Розрахувати потребу у виробничому обладнанні, яке забезпечує запланований випуск продукції по вихідним даним зведеним до таблиці та величину кредиту на його придбання.

Номер варіанту	Обсяг випуску продукції, тис. шт.	Продуктивність одиниці обладнання, шт.	Ціна од. обладнання, тис. шт.	Витрати на монтаж устаткування, тис. грн.	Прогнозний прибуток, тис. грн.
1	15480	100	78956	78,9	45600
2	220340	2300	345623	345,5	35300
3	45940	600	65400	65,4	89050
4	12365	30	30000	30	68720
5	7100	70	4500	4,5	3240

Визначити термін погашення кредиту, якщо період освоєння нових потужностей складає 2 роки, ставка за кредит 10%, а річна сума прибутку, яка направляється на сплачування кредиту дорівнює 20%.

Контрольні питання:

1. Яким чином визначається корпоративна оптова ціна на конкретну продукцію?

2. Що є границями діапазону ринкової ціни?

3. Яким чином визначається ринкова ціна, яка б забезпечувала необхідний рівень прибутковості?

4. Які показники ефективності використання активів Ви можете назвати?

5. Як формуються активи для новоствореного виробництва?

6. Яким чином визначається потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей в інтегрованих структурах?

Реферати:

1. Методи нормування матеріально-технічного постачання в інтегрованих структурах.

2. Основні показники ефективності використання активів в об’єднаннях підприємств.

[6 ( 231-249, 277-292), 57, 59,60]

Тема 7. Холдингова організація об’єднань підприємств

Мета теми: розкрити сутність холдингової організації, визначити її організаційну структуру та механізм управління дочірніми підприємствами.

Завдання теми: обґрунтувати доцільність створення холдингових компаній, визначити їх основні типи та механізми створення, з’ясувати функції та компетенції органів управління холдингової компанії.

Основні терміни і поняття теми: холдинг, чистий холдинг, змішаний холдинг, конгломерат, структура холдингу, вертикальна інтеграція, горизонтальна інтеграція, конгломератний тип інтеграції, однонаціональний холдинг, багатонаціональний холдинг, органи управління холдингової компанії, система управління холдинговою компанією, відділення, представництво, філія, дочірнє підприємство.

План

1. Обґрунтування доцільності створення холдингових компаній, ефективність їх функціонування.

2. Типи холдингів, їх характеристика.

3. Структурна організація холдингів.

4. Побудова системи управління холдингом. Структура та компетенція органів управління.

5. Механізм управління дочірніми підприємствами холдингової компанії.

6. Облік холдинговою компанією фінансових інвестицій у дочірні та асоційовані підприємства.

7. Облік та консолідація звітів за різних методів придбання дочірніх підприємств.

Холдинг - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління. В світовій практиці холдингові компанії - це фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. Основними перевагами холдингових структур є:

1. централізоване фінансово-економічне управління;

2. зниження ризиків інвестицій і взаємних поставок;

3. економія транспортних витрат;

4. ріст можливостей фінансового і податкового маневрування.

Холдинги характеризуються високим рівнем організації акціонерного капіталу. Через них вдається налагодити функціональну взаємодію капіталів, які належать різним за портфелем підприємствам. На практиці відомі 2 основних види холдингових компаній: чисті та змішані. Чистий холдинг створюється з метою фінансового контролю й управління по відношенню до дочірніх підприємств. Змішаний - здійснює крім цього підприємницьку діяльність, промислову, торговельну, транспортну, кредитно-фінансову.

Структура холдингу:

1. головне підприємство, яке здійснює контроль і управління дочірніми підприємствами;

2. дочірні підприємства, контрольними пакетами яких володіє головне підприємство;

3. асоційовані підприємства, вкладення в котрі не дозволяють головному підприємству повністю контролювати їх;

4. підприємства, вкладення в котрі не дають права участі в управлінні;

5. інші господарські суб'єкти.

Основними способами створення холдингових компаній є: передавання контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств холдинговій компанії поглинання одного господарського суб'єкта іншим шляхом придбання контрольного пакету

Система управління холдинговою компанією включає такі елементи:

1. підсистему вищого керівництва;

2. цільові підсистеми;

3. підсистему управління програми;

4. підсистему лінійного керівництва;

5. функціональну підсистему;

6. підсистему забезпечення управління.

Вищим органом управління холдингової компанії є збори установчих представників акціонерів. Перевірка господарсько-фінансової діяльності компанії здійснюється ревізійною комісією, яка затверджується вищим органом компанії, і яка звітує тільки вищому органу компанії. Вона складає висновки на підставі річних звітів та балансів.

Основне призначення управлінської діяльності материнського підприємства полягає у забезпеченні узгодженості взаємозв'язку і взаємодії між різноманітними структурними підрозділами, що формують холдинг. Це досягається шляхом використання таких важливих функцій управління, як маркетинг, планування, організація, контроль.

Методи і характер управління та контролю залежить від наступних факторів:

1. ступінь залежності підприємства від материнської компанії (представництво головного підприємства в Раді директорів, участь головного підприємства в процесі прийняття рішень, облік управління персоналом, забезпечення інформацією, необхідною для виробничої, комерційної та фінансової діяльності);

2. форма організації материнського підприємства (материнське холдингове підприємство не здійснює виробничої діяльності, а лише контролює виробництво підприємствами, які в юридичному і господарському розумінні є самостійними структурами, але підпорядковуються холдинговій компанії у фінансовому плані);

3. належність капіталу (головне підприємство здійснює централізоване управління).

Практичне заняття № 4. Холдингова організація об'єднань підприємств

Мета заняття: отримати практичні навички аналізу ефективності діяльності холдингових структур.