Таблиця 2.3 «Показники розвитку механічної пам’яті»

№	Слова з лівого ряду (А)	Слова з правого ряду(В)	Коефіцієнт Механічної пам’яті(С)
1.	10	6	60%
2.	10	6	60%
3.	10	9	90%
4.	10	5	50%
5.	10	6	60%
6.	10	7	70%
7.	10	5	50%
8.	10	7	70%
9.	10	8	80%
10.	10	6	60%
11.	10	7	70%
12.	10	4	40%
13.	10	7	70%
14.	10	9	90%
15.	10	7	70%
16.	10	8	80%
17.	10	8	80%
18.	10	6	60%
19.	10	5	60%
20.	10	6	50%

За результатами другого етапу дослідження можна зробити висновок про те, що в середньому коефіцієнт механічної пам’яті у досліджуваній групі становить 65,5%. Це говорить про задовільну здатність учнів утворювати та успішно використовувати механізм асоціації за суміжністю у навчальній діяльності.

В колективі, дослідженням якого я займалась, існує чітко виражена тенденція до превалювання логічного запам’ятовування на механічним, з цього випливає, що у більшості респондентів вже розпочався процес активного розвитку мнемічних здібностей, їх довільності та логічної опосередкованості. Це є закономірним тому, що у саме віці від 9 до 10 років у психіці дитини відбувається поява відповідних новоутворень.

Також пояснити такі результати дослідження можна тим, що хоча здебільшого для дітей молодшого шкільного віку більш характерним є домінування механічного запам’ятовування над логічним, але в даному конкретному випадку слід мати на увазі, що механічна пам’ять базується на планомірних, регулярних, максимально дослівних повторюваннях матеріалу, а в даних умовах діти були обмежені в часі, що не враховує індивідуально-типологічні особливості процесу пам’яті.

Хоча логічна пам’ять забезпечує кращий рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу, відкидати важливість ролі механічного запам’ятовування в процесі навчання не можна. Механічне запам'ятовування все ж необхідно при вивченні слів іноземної мови, назв одиниць в метричних системах. Також у процесі осмисленого запам'ятовування, якщо матеріал дуже великий, можуть знадобитися додаткові повторення.

Висновки до другого розділу:

З метою дослідження провідного типу пам’яті мною було проведене емпіричне дослідження за допомогою двох методик: методики «Визначення провідного типу пам’яті» та методики «Вивчення логічної та механічної пам’яті».

Використавши ці методики я змога визначити, що у досліджуваній мною групі молодших школярів віком від 9 до 10 років майже в рівній мірі домінуючими є слухова та комбінована пам’ять, в більшості дітей зорова та моторно-слухова пам’ять знаходиться не недостатньому рівні розвитку ;

Щодо співвідношення логічної та механічної пам’яті аналіз результатів також продемонстрував що серед піддослідних з невеликим відривом домінує логічний тип пам’яті.

Цей факт ілюструє процес розвитку їх мнемічних здібностей та готовність до переходу до наступного вікового періоду та пов’язаним із зростанням вимог до їх когнітивних здібностей.