
- •1.2. Особливості розвитку пам’яті, як провідного психічного процесу молодших школярів.
- •1.3. Практичні рекомендації вчителям щодо підвищення мнемічної активності молодших школярів.
- •Вправи та ігри для розвитку пам’яті:
- •2.1. Організація емпіричного дослідження.
- •Методика «Визначення типу пам’яті» за о.Р. Лурією.
- •Методика 2. «Вивчення механічної та логічної пам’яті».
- •2.2. Аналіз результатів науково-дослідної роботи.
- •Таблиця 2.1.
- •Таблиця 2.3 «Показники розвитку механічної пам’яті»
- •Висновки до другого розділу:
- •Загальні висновки:
- •Список використаної літератури:
Вправи та ігри для розвитку пам’яті:
1. Описати похвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі, необхідно зайнятися чимось іншим, а через 20-30 хв спробувати згадати ще раз.
2. Вибрати 2-3 сюжети для роздумів (кінофільм, плани на завтра).
Присвятити 3 хв на роздуми про кожен із сюжетів. Під час перших трьох
хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, третього. Під час кожної фази необхідно уникати розсіювання думок, а
особливо згадок про інші сюжети.
3. Необхідно рахувати у зворотному порядку, починаючи з 200, віднімаючиьпри цьому від кожного наступного числа 3 (4,5,6…). Наприклад:
200-197-194-191-…
4. «Античас»:Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (театр, магазин, прогулянка на природу). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.
5. «Повтори навпаки»: Ведучий зачитує 1-3 складові слова – учень повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: сон – нос, бар – раб, село – олес і т.д.
6. «Запам’ятай і змалюй»: Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті це по пам’яті.
Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також
змінювати їх на інші знайомі для дітей об’єкти[3].]
Висновки до першого розділу:
Аналіз спеціальної наукової літератури з досліджуваної проблеми показав, що пам'ять - найважливіша, пізнавальна функція. Вона створює можливість для навчання та розвитку.
Пам'ять лежить в основі формування мовлення, мислення, емоційних реакцій, рухових навичок, творчих процесів.Пам'ять не представляє собою чого-небудь однорідного: вона містить в собі ряд складних процесів. Це запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.
Пам'ять включається в різні види людської діяльності, в них формується і виявляється, ними й зумовлюються її особливості та форми вияву. Ці особливості закріплюються, передаються генетично, розвиваючись у діяльності людини, являють собою певні властивості особистості й складають окремі види пам'яті.
Молодший шкільний вік - це особливий період у житті дитини.
У цьому віці відбуваються великі зміни в пізнавальній сфері дитини. Пам'ять набуває яскраво вираженого довільного характеру.Але діти все ще мимовільно запам'ятовують навчальний матеріал,який викликає у них інтерес, піднесений в ігровій формі, пов'язаний з яскравими посібниками або образами - спогадами і т.д.
Але, на відміну від дошкільнят, вони здатні цілеспрямовано, довільно запам'ятовувати матеріал, їм нецікавий. З кожним роком все більшою мірою навчання будується з опорою на довільну пам'ять.
Основні характеристики пам'яті молодших школярів:
пластичність - пасивне запам’ятовування і швидке забування;
вибірковий характер - краще запам'ятовується те, що подобається, і те, що потрібно запам'ятати швидше;
підвищується обсяг пам'яті, поліпшується точність і систематичність відтворення;
пам'ять звільняється від полону сприйняття, впізнавання втрачає своє значення;
відтворення стає керованим процесом;
зберігається образний компонент, пам'ять тісно пов'язана з активною уявою;
механічне запам’ятовування продовжує домінувати над логічним;
діти починають користуватися різними спеціальними способами запам'ятовування;
запам'ятовування починає все частіше спиратися на різні смислові зв'язки, пам'ять набуває довільного характер, але зберігається тенденція до мимовільності.
Розділ 2. Дослідження процесів пам’яті молодших школярів.