- •Дкр з прдп
- •1. Виникнення та еволюція поняття “підприємництво”.
- •2. Основні функції підприємництва та принципи здійснення підприємництва в Україні.
- •3. Обмеження відносно здійснення підприємництвом.
- •4. Логіка підприємницької діяльності.
- •5. Законодавство України про підприємництво.
- •6. Види підприємницької діяльності.
- •7. Мотивація підприємництва.
- •8. Поняття, функції та цілі державного регулювання підприємницької діяльності.
- •9. Органи державного регулювання підприємницької діяльності.
- •10. Засоби державної підтримки суб'єктів господарювання.
- •12. Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •13. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
- •14. Внесення змін до установчих документів. (Постанова км.....)
- •15. Скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •22. Правовий статус господарських товариств. Види господарських товариств.
- •23. Поняття і види державного контролю у сфері підприємницької діяльності.
- •24. Контроль та нагляд державних органів.
- •25. Правовий статус відокремлених підрозділів підприємств.
- •26. Правовий статус об'єднань підприємств.
- •27. Характеристика окремих відів суб'єктів підприємницької діяльності.
- •28. Складні форми: холдинг, трест, концерн.
- •29. Порядок відкриття рахунків у банках.
- •30. Порядок і форми безготівкових розрахунків.
- •31. Правове регулювання обігу готівки.
- •32. Платіжні інструменти, їх види та порядок оформлення.
- •33. Договір банківського рахунку.
- •34. Порядок і форми розрахунків у господарських відносинах.
- •35. Види кредитів, що надаються банками.
- •36.Поняття та види угод.
- •37. Юридична характеристика змісту угод.
- •38. Поняття оплатних, безоплатних, концесуальних та реальних угод.
- •39. Характеристика форми угоди.
- •40. Наслідки недотримання форми угоди.
- •41. Відповідальність за недотримання форми угоди.
- •42. Відповідальність за недотримання умов угоди.
- •43. Поняття зобов’язання, підстави його виникнення, способи забезпечення.
- •44. Поняття та призначення антимонопольного регулювання.
- •45. Правові засади антимонопольного регулювання.
- •46.Антимонопольний комітет України, його структура та компетенція.
- •47.Поняття, роль та основні принципи економічної конкуренції.
- •48.Монопольне становище і монопольна діяльність.
- •49.Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень.
- •50.Види порушень антимонопольного законодавства.
- •52.Поняття і призначення банкрутства. Аудиторська діяльність
- •53.Правові підстави порушення справи про банкрутство. Порядок і наслідки порушення справи про банкрутство.
- •55.Економічний і правовий характер банкрутства.
- •56.Судові процедури до боржника під час провадження справи про банкрутство. Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
- •57.Санація боржника: план санації, умови та процедура.
- •59.Ліквідація підприємства: поняття і процедура.
- •60.Характеристика законодавства про захист прав споживачів.
- •65.Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
- •66.Поняття та основні принципи стандартизації.
- •67.Державні стандарти України.
- •68.Галузеві стандарти та технічні умови.
- •69.Обов’язкові та рекомендовані вимоги у стандартах.
- •70.Поняття та види сертифікації, її мета.
- •71.Сертифікація продукції: обов’язкова та добровільна.
- •72.Державна система сертифікації.
- •73.Захист прав споживачів від несертифікованої продукції .
- •74.Поняття та ознаки та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •75.Господарсько-правові санкції
- •76. Функції господарсько-правової відповідальності
- •77. Фінансові санкції за порушення законодавства про господарську діяльність
- •78. Характеристика злочинів у сфері підприємницької діяльності
- •79. Поняття і принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •80.Поняття зовнішньоекономічного договору.
- •81.Правовий режим іноземних інвестицій: поняття і форми інвестицій
- •83.Гарантії захисту іноземних інвесторів.
- •84.Товарна біржа: поняття, ознаки, порядок створення. Функції біржі.
- •85. Права та обов’язки товарних бірж
- •86. Правила біржової торгівлі. Процедура проведення біржових торгів.
- •87. Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі.
- •88. Біржові угоди: поняття. Види, порядок та особливості укладення.
- •89. Поняття цінних паперів та фондового ринку. Проблемні питання функціонуванняфондового ринку в Україні.
- •90. Лізингові операції.
80.Поняття зовнішньоекономічного договору.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на визначення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору, мають бути здатними до укладання договору відповідно до законодавства України та/або закону країни, де він укладався.
Зовнішньоекономічний договір укладається відповідно до законів України з урахуванням міжнародних договорів за участю України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законами України.
Зовнішньоекономічний договір укладається суб'єктом ЗЕД або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать чинному законодавству.
Для підписання зовнішньоекономічного договору суб'єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів за участю України. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні договору або в результаті подальшого погодження.
81.Правовий режим іноземних інвестицій: поняття і форми інвестицій
Правовий режим іноземних інвестицій: поняття і форми інвестицій. Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються ГКУ, законом про режим іноземного інвестування, іншими законодавчими актами України та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору (ст. 400 ГКУ).
Згідно зі ст. 380 ГКУ іноземними інвесторами визнаються суб'єкти, які здійснюють інвестиційну діяльність на території України:
- юридичні особи, утворені за іншим законодавством, ніж законодавство України;
- іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України;
- міжнародні урядові та неурядові організації;
- інші держави;
- інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.
82.Суб’єкти та об’єкти інвестування.
Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути і будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Забороняється інвестування в об'єкти, створення та використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняється законом.
(Детально об'єкти інвестиційної діяльності розглянуті автором у наступних темах підручника).
Суб'єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи України й іноземних держав, а також держави.
Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців. А також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
За своїм статусом інвестори можуть бути корпоративними, інституційними та індивідуальними.
Корпоративні інвестори - це, переважно, акціонерні товариства, а також підприємства інших форм власності, що мають вільні грошові кошти.
Інституційні інвестори - це портфельні інвестори, які формують інвестиційний портфель на підставі фундаментального прогнозу поведінки у довготерміновому та середньостроковому періодах. Зазвичай це фахівці, робота яких полягає в довірчому управлінні активами.
Інституційними інвесторами є банки, інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Індивідуальні (приватні) інвестори - це фізичні особи, які використовують свої нагромадження для інвестування. Індивідуальний інвестор найчастіше зацікавлений у тому, щоб вільні грошові кошти принесли дохід, що стане джерелом доходів при досягненні пенсійного віку або забезпечить фінансову стабільність його родині.