- •Дкр з прдп
- •1. Виникнення та еволюція поняття “підприємництво”.
- •2. Основні функції підприємництва та принципи здійснення підприємництва в Україні.
- •3. Обмеження відносно здійснення підприємництвом.
- •4. Логіка підприємницької діяльності.
- •5. Законодавство України про підприємництво.
- •6. Види підприємницької діяльності.
- •7. Мотивація підприємництва.
- •8. Поняття, функції та цілі державного регулювання підприємницької діяльності.
- •9. Органи державного регулювання підприємницької діяльності.
- •10. Засоби державної підтримки суб'єктів господарювання.
- •12. Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •13. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
- •14. Внесення змін до установчих документів. (Постанова км.....)
- •15. Скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •22. Правовий статус господарських товариств. Види господарських товариств.
- •23. Поняття і види державного контролю у сфері підприємницької діяльності.
- •24. Контроль та нагляд державних органів.
- •25. Правовий статус відокремлених підрозділів підприємств.
- •26. Правовий статус об'єднань підприємств.
- •27. Характеристика окремих відів суб'єктів підприємницької діяльності.
- •28. Складні форми: холдинг, трест, концерн.
- •29. Порядок відкриття рахунків у банках.
- •30. Порядок і форми безготівкових розрахунків.
- •31. Правове регулювання обігу готівки.
- •32. Платіжні інструменти, їх види та порядок оформлення.
- •33. Договір банківського рахунку.
- •34. Порядок і форми розрахунків у господарських відносинах.
- •35. Види кредитів, що надаються банками.
- •36.Поняття та види угод.
- •37. Юридична характеристика змісту угод.
- •38. Поняття оплатних, безоплатних, концесуальних та реальних угод.
- •39. Характеристика форми угоди.
- •40. Наслідки недотримання форми угоди.
- •41. Відповідальність за недотримання форми угоди.
- •42. Відповідальність за недотримання умов угоди.
- •43. Поняття зобов’язання, підстави його виникнення, способи забезпечення.
- •44. Поняття та призначення антимонопольного регулювання.
- •45. Правові засади антимонопольного регулювання.
- •46.Антимонопольний комітет України, його структура та компетенція.
- •47.Поняття, роль та основні принципи економічної конкуренції.
- •48.Монопольне становище і монопольна діяльність.
- •49.Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень.
- •50.Види порушень антимонопольного законодавства.
- •52.Поняття і призначення банкрутства. Аудиторська діяльність
- •53.Правові підстави порушення справи про банкрутство. Порядок і наслідки порушення справи про банкрутство.
- •55.Економічний і правовий характер банкрутства.
- •56.Судові процедури до боржника під час провадження справи про банкрутство. Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
- •57.Санація боржника: план санації, умови та процедура.
- •59.Ліквідація підприємства: поняття і процедура.
- •60.Характеристика законодавства про захист прав споживачів.
- •65.Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
- •66.Поняття та основні принципи стандартизації.
- •67.Державні стандарти України.
- •68.Галузеві стандарти та технічні умови.
- •69.Обов’язкові та рекомендовані вимоги у стандартах.
- •70.Поняття та види сертифікації, її мета.
- •71.Сертифікація продукції: обов’язкова та добровільна.
- •72.Державна система сертифікації.
- •73.Захист прав споживачів від несертифікованої продукції .
- •74.Поняття та ознаки та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •75.Господарсько-правові санкції
- •76. Функції господарсько-правової відповідальності
- •77. Фінансові санкції за порушення законодавства про господарську діяльність
- •78. Характеристика злочинів у сфері підприємницької діяльності
- •79. Поняття і принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •80.Поняття зовнішньоекономічного договору.
- •81.Правовий режим іноземних інвестицій: поняття і форми інвестицій
- •83.Гарантії захисту іноземних інвесторів.
- •84.Товарна біржа: поняття, ознаки, порядок створення. Функції біржі.
- •85. Права та обов’язки товарних бірж
- •86. Правила біржової торгівлі. Процедура проведення біржових торгів.
- •87. Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі.
- •88. Біржові угоди: поняття. Види, порядок та особливості укладення.
- •89. Поняття цінних паперів та фондового ринку. Проблемні питання функціонуванняфондового ринку в Україні.
- •90. Лізингові операції.
52.Поняття і призначення банкрутства. Аудиторська діяльність
Згідно з ч. 2 ст. 209 ГК Банкрутство -це нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.
Сторонами у банкрутстві є кредитори(представник комітету кредиторів) іборжник(банкрут).Боржником і кредиторамиможуть бути як юридичні особи, так і фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності.
Згідно з ч. З ст. 214 ГК не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства, державні підприємства, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
Положення не застосовуються до юридичних осіб—підприємств, що є об’єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів ("нерезиденти":фізичні особи та юридичні(іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;) регулюється законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Боржник - це суб’єкт, неспроможний виконати зазначені грошові зобов’язання протягомтрьох місяцівпісля настання встановленого строку їх сплати.
Боржник набуває статусу банкрута в разі прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Кредитор— це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).
Особливе місце в процедурі банкрутства належить арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору)..
Арбітражний керуючий це фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів і яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
Аудит— це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [19, Ст. 4].
У Законі України "Про аудиторську діяльність", крім того, визначено правові засади організації і здійснення аудиторської діяльності в Україні. Аудиторська діяльність в Україні також регламентується Міжнародними стандартами аудиту та етики*, які з 1 січня 2004 року є обов'язковими для українських аудиторів (рис. 2.19).
Аудит використовується незалежно від наявності чи відсутності карної або цивільної справи, тоді як судово-бухгалтерська експертиза не може використовуватися поза карною або арбітражною справою.
Відповідно до цього найважливішими завданнями аудиту є:
1) встановлення вірогідності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб'єктів і відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій нормативним актам;
2) оцінка системи внутрішнього контролю підприємства, причому ця оцінка має величезне значення для самої аудиторської організації при проведенні аудиторської перевірки на всіх її етапах;
3) вчасне виявлення потенційного банкрутства, тобто визначення життєздатності підприємства, що важливо для суб'єкта, якого перевіряють, його контрагентів і суспільства в цілому.
Об'єкт аудиторської діяльності — це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, яку вивчають і стан якої можна оцінити кількісно і якісно [12]. Об'єкти аудиту моясуть бути різними за складом та структурою, за відношенням до різних сфер діяльності, за іншими характеристиками.