microbiol_MR_sbornik

Тема: Патогенні коки. Ентеробактерії. Вібріони (підсумкове заняття).

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: 1) Серед інфекційних захворювань, спричинених бактеріями різних таксономічних груп, значну питому вагу складають захворювання, збудниками яких є грампозитивні і грамнегативні коки. Надзвичайна поширеність патогенних і умовнопатогенних представників кокової групи бактерій, небезпечність захворювань спричинених патогенними коками, а також участь певних коків у виникненні госпітальних інфекцій, обумовлює необхідність вивчення відповідного розділу спеціальної медичної мікробіології.

Патогенні коки вражають людей різних вікових груп і спричиняють розвиток гнійно-запальних процесів, що різняться за своєю локалізацією і ступенем вираженості.

Характерним для ряду захворювань, ведучу етіологічну роль в яких відвграють патогенні коки, є схильність до хронічного кволого перебігу і рецидування. В зв’язку з цим особливої уваги набуває лабораторна діагностика таких захворювань з використанням мікробіологічних методів дослідження (традиційних та новітніх).

Потребує уваги розкриття питань раціональної терапії за допомогою антибіотиків і сульфаніламідних препаратів, попередження дисбактеріозів, імунопрофілактики та імунотерапії захворювань, спричинених патогенними коками, а також виявлення можливих джерел інфекції в медичних закладах.

2) Необхідність вивчення даної теми визначається широким розповсюдженням кишечних інфекцій, колі-ентеритів у дітей, дизентерії, а також харчових сальмонельозних токсикоінфекцій, черевного тифу, паратифів і холери. Так як кишечні інфекції можуть епідемічно

розповсюджуватись, то не рідко цей процес розповсюджується на велику кількість людей, а проблема інфекцій, викликаних бактеріями кишечної родини і вібріонами залишається актуальною.

У зв’язку з цим майбутній фахівець повинен вміти оцінити епідеміологічну ситуацію, на підставі знань патогенезу кожної конкретної інфекції поставити попередній клінічний діагноз, свідомо обрати методи мікробіологічного дослідження відповідного патологічного матеріалу з метою підтвердження попереднього клінічного діагнозу, а також в залежності від ситуації обрати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування певної інфекції.

Надзвичайна поширеність патогенних, умовнопатогенних і непатогенних варіантів кишкової палички, небезпечність захворювань, які спричиняються різними серогрупами E.coli, ураження людей будь-яких вікових груп (особливо дітей), здатність викликати госпітальні інфекції обумовлюють актуальність даної теми. Окрім цього, актуальність теми зумовлена і тим, що E.coli є складовою нормальної мікрофлори кишкового тракту людини і відіграє провідну роль в численних життєво важливих процесах організму. Як представник нормальної мікрофлори кишечника, E.coli виконує функції санітарно-показового мікроорганізму (показник фекального забруднення об’єктів навколишнього середовища). Проблеми раціональної антибіотикотерапії, профілактика та лікування дисбактеріозу нерозривно пов’язані з біологічними властивостями E.coli, що підвищує значимість вивчаємої теми.

2.Навчальні цілі:

Знати , засвоїти: загальну характеристику патогенних коків, ентеробактерій, вібріонів, принципи їх класифікації; біологічні властивості конкретного пред-ставника цих груп мікроорганізмів, їх епідеміологію, патогенез, основні клінічні прояви, особливості імунітету, а також методи мікробіологічної діагностики кожного з них, принципи профілактики та терапії, зокрема специфічні заходи (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: виділяти чисті культури мікроорганізмів і проводити їх ідентифікацію за комплексом загальноприйнятих ознак; вміти готувати препарати для мікроскопічного дослідження із різного патологічного матеріалу (гній, мокротиння, випорожнення та інше); вміти їх забарвлювати простими і складними методами, навчитись диференціювати мікроорганізми за морфологічними і тинкторіальними властивостями при мікроскопії препаратів в світловому мікроскрпі з імерсійним об’єктивом, вміти ставити, проводити облік і оцінювати серологічні реакції, зокрема реакції аглютинації на склі, розгорнутої реакції аглютинації, РНГА, РЗК, преципітації; вміти оцінити призначення імунобіологічних препаратів (α=ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Загальна характеристика

Питання № 30-35

Класифікація

Збудники дизентерії

Питання № 56-60

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна):

445.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

446.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

447.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

448.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

449.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

450.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

451.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 27.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.

452.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.

453.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 454.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

455.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

456.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 457.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

458.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

459.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

460.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

461.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 462. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

463.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 464.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 465. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

466.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою “ Патогенні коки. Ентеробактерії. Вібріони (підсумкове заняття).”

15.Профілактика і лікування стрептококових інфекцій.

16.Біологічні властивості стрептокока пневмонії (пневмокока).

17.Характеристика факторів патогенності пневмокока.

18.Етіологічна та патогенетична роль стрептокока пневмонії в патології людини.

19.Імунітет при захворюваннях, спричинених пневмококом.

20.Методи мікробіологічної діагностики захворювань, спричинених

стрептококом пневмонії.

21.Профілактика і лікування пневмонії, спричиненої стрептококом пневмонії.

22.Класифікація і біологічні властивості нейсерій.

23.Біологічні властивості менінгококів, їх класифікація.

24.Фактори патогенності менінгококів.

25.Епідеміологія і патогенез менінгококових захворювань.

26.Імунітет при менінгококових захворюваннях.

27.Методи мікроскопічної діагностики менінгококових захворювань та бактеріоносійства.

28.Профілактика і лікування менінгококових захворюваннь. 29.Диференціація менінгококів і грамнегативних диплококів носоглотки. 30.Морфобіологічні властивості гонококів. Їх мінливість. 31.Характеристика факторів патогенності.

32.Патогенність для людини. Епідеміологія і патогенез гонореї. Гостра та хронічна гонорея.

33.Імунітет при гонореї.

34.Профілактика та терапія гонореї і гонобленореї. 35.Методи мікробіологічної діагностики гонореї.

36.Класифікація та загальна характеристика родини Enterobacteriaceae.

37.Біологічні властивості роду Escherichia.

38.Антигенна будова кишкової палички. Патогенність.

39.Епідеміологія та патогенез захворювань, викликаних кишковою паличкою. Імунітет. Принципи профілактики та терапії.

40.Роль кишкової палички як представника нормальної мікрофлори товстої кишки організму людини та тварин.

41.Роль Е.соli в етіології гнійно-запальних захворювань. 42.Мікробіологічна діагностика ешеріхіозних інфекцій.

43.Кишкова паличка як показник фекального забруднення об’єктів

навколишнього середовища. Колі-титр та колі-індекс.

44.Загальна характеристика роду Salmonella. Класифікація бактерій роду Salmonella за Кауфманом – Уайтом.

45.Біологічні властивості збудників черевного тифу та паратифів А і В.

46.Епідеміологія та патогенез черевного тифу та паратифів А і В. Фази патогенезу.

47.Імунітет при черевному тифі та паратифах А і В. Динаміка накопичення О-, Н-, Vi-антигенів у сироватці хворого.