microbiol_MR_sbornik
.pdf
|
|
властивостями; зробити |
Виготовити |
|
висновок. |
препарати |
із |
6.Висновок щодо |
чистої культури |
ідентифікованої гемокультури |
|
S.typhimurium |
|
занести до протоколу |
для |
|
практичного заняття. |
мікроскопічного |
Виконувати у такій |
|
дослідження |
|
послідовності: |
|
|
1.Приготувати препарати із |
|
|
чистої культури збудника |
|
|
мишиного тифу. |
|
|
2.Забарвити одержані препарати |
|
|
за методом Грама. |
|
|
3.Мікроскопіювати забарвлені |
|
|
препарати; зазначити |
Визначити |
|
морфологічні та тинкторіальні |
напрямки |
|
властивості виявлених бактерій. |
застосування |
|
4.Результати мікроскопії |
імунобіологічни |
занести до протоколу |
|
хпрепаратів практичного заняття.
(вакцин, |
Виконувати у такій |
сироваток) при |
послідовності: |
даній |
1.Визначити тип кожного |
інфекційній |
імунобіологічного препарату. |
патології |
2.Визначити складові кожного |
|
конкретного препарату. |
|
3.Вказати мету застосування |
|
кожного імунобіологічного |
|
препарату. |
|
4.Вказати направленість |
|
відтворюємого імунітету. |
Методика забарвлення за Грамом наведена в практикумах і опанування нею проводилось на попередніх заняттях (див.”Загальна мікробіологія”).
Характеристика складу та інші особливості імунобіологічного препарату наводиться в інструкції, яка додається до нього
4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ – ІІІ рівнів), що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали ( інструкції: “Правила протиепідемічного режиму і техніка безпеки у
мікробіологічній лабораторії”; “Правила щодо забору і транспортування матеріалу для дослідження в бактеріологічній лабораторії”); Методи підготовки різного патологічного матеріалу для бактеріоскопічного і бактеріологічного дослідження.
5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
Теми учбово-дослідної роботи студентів:
1.Сальмонели – збудики госпітальних інфекцій. 2.Сальмонельозні токсикоінфекції у дітей.
3.Поширеність сальмонельозних токсикоінфекцій на сучасному етапі.
Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М.
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Затверджено |
Навчальний |
предмет |
|
на засіданні кафедри |
мікробіологія, |
“____” __________ 200__ р. |
вірусологія та |
протокол № ____ |
імунологія___ |
Зав. кафедри _____________ |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Тема: Мікробіологічна діагностика холери
Тема: Мікробіологічна діагностика холери
Кількість навчальних годин: __2__
1.Актуальність теми: Холера – гостра інфекційна хвороба з фекальнооральним механізмом передачі, яка має тенденцію до пандемій. Насьогодні це захворювання відноситься до карантинних (конвенційних) хвороб; реєструється в багатьох країнах світу. Характерним є висока сприйнятливість населення; значну небезпеку для оточуючих являють люди, які активно виділяють холерний вібріон (реконвалесценти, люди з субклінічною формою холери та інші). Зважаючи на тяжкість перебігу холери, можливість летального кінця, можливість розвитку блискавичних форм стає очевидним необхідність фундаментальних знань з питань патогенезу, мікробіологічної діагностики (як традиційних, так і новітніх, зокрема експрес-методів), профілактики та лікування цієї хвороби, вміння адекватного їх застосування в практичній діяльності.
2.Навчальні цілі:
Знати , засвоїти: класифікацію та загальну характеристику вібріонів, їх класифікацію; епідеміологію, патогенез, клінічні прояви холери, методи її мікробіологічної діагностики, заходи по специфічній профілактиці та лікуванню холери (α=ІІ).
Вміти, опанувати навичками, вміннями:
1.Фарбування препаратів складним методом ( за Грамом ). 2.Диференціація мікрооргонізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.
3.Проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій ( реакція аглютинації ) ( α=ІІІ).
3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Анатомія |
Знати будову всіх |
Застосовувати набуті знання |
|
систем органів |
при висвітлені питань |
|
організму людини. |
патогенезу і клінічних проявів |
|
|
ешеріхіозних інфекцій. |
Гістологія |
Знати будову клітин і |
Застосувати набуті знання при |
|
тканин будь-якого |
вивченні впливу факторів |
|
органу організму |
патогенності ешеріхій на на |
|
людини. |
клітини і тканини організму |
|
|
людини з метою розкриття |
|
|
механізмів патогенезу при |
|
|
захворюваннях, спричинених |
Біологія |
|
цим мікроорганізмом. |
|
Знати основи цитології, |
Застосувати набуті знання при |
|
екології. |
висвітлені питань |
|
|
деструктивного впливу |
|
|
ешеріхій на організм людини на |
|
|
клітинному рівні; |
Біохімія |
|
розповсюдження і |
|
Знати класифікацію і |
резистентність ешеріхій. |
|
властивості ферментів. |
Застосувати набуті знання для |
Загальна |
|
обгрунтування біохімічної |
мікробіологі |
Знати будову і |
активності ешеріхій. |
я |
фізіологію бактерій; |
Застосувати набуті знання при |
|
основи вчення про |
висвітлені питань морфо- |
|
інфекцію, основи |
біологічних властивостей |
|
імунології, методи |
ешеріхії, її антигенної будови; |
|
мікробіологічних |
фактори патогенності; питань |
|
досліджень. |
епідеміології, патогенезу та |
|
|
імунітету при ешеріхіозних |
|
|
інфекціях, їх специфічної |
|
|
профілактики і терапії, свідомо |
|
|
вибрати певні мікробіологічні |
|
|
методи для лабораторної |
Нормальна |
|
діагностики захворювань, |
фізіологія |
|
спричинених ешеріхіями. |
|
Фізіологію окремих |
Застосувати набуті знання при |
|
органів і систем органів |
висвітлені питань патогенезу |
|
|
при ешеріхіозній інфекції |
|
|
(зокрема , шляхи генералізації |
|
|
інфекції, порушення |
|
|
функціонування уражених |
|
|
органів та їх систем). |
|
|
|
3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття “Мікробіологічна діагностика холери”.
Вібріони
Загальна характеристика
Классифікація
Холерний вібріон
Біологічні властивості
Фактори вірулентності
Холероген
Епідеміологія холери
Патогенез холери
Клінічні прояви холери
Імунітет
Мікробіологічна діагностика
холери
Бактеріологічне дослідження
Серологічна діагностика
Експрес-методи
Профілактика холери
Специфічна профілактика 
ПатогеСпецифічнеЛікування вібріонихолерилікуваннеявиду V.cholerae
3.3. Рекомендована література
Основна (навчальна):
423. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.
424.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.
425.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.
/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46;
63.
426.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.
427.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.
428.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.
429. Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.
8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 26.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.
10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.
11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.
Додаткова:
1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.
2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.
3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.
4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.
5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.
6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.
7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.
430.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.
431.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989.
432.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая вирусология.Киев,1989.
433.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.
434.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 435.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.
М., Медицина, 2000.
436.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.
437.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.
438.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).
439.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 440. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.
441.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 442.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 443. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.
444.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.
23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.
3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою “Мікробіологічна діагностика холери”.
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: |
|
|
Класифікацію та |
Назвати основні морфо-біологічні |
|
загальну |
властивості вібріонів та принципи їх |
|
характеристику |
класифікації |
|
вібріонів |
|
|
Етіологічну |
Занотувати головні морфо-біологічні |
|
характеристику |
властивості холерного вібріона: |
|
холерного |
1)морфологія і тинкторіальні |
|
вібріона |
властивості; 2)культуральні; 3)біохімічні |
|
|
властивості; 4)антигенна будова; |
|
|
5)фактори патогенності в залежності від |
|
|
серологічної класифікації; 6)поширення і |
|
|
резистентність |
|
Епідеміологію, |
Скласти епідеміологічний ланцюг |
|
патогенез, |
захворювання. Назвати і |
|
клінічні прояви |
охарактеризувати головні моменти в |
|
холери. Імунітет. |
патогенезі холери; зазначити механізм дії |
|
|
холерогена. Вказати основні клінічні |
|
|
прояви холери в залежності від її форм. |
|
|
Зазначити особливості імунітету при |
|
|
холері. |
|
Мікробіологічну |
Дати перелік методам мікробіологічної |
|
діагностику |
діагностики холери; зазначити мету і |
|
холери |
скласти схеми (етапи) кожного із них |
|
Принципи |
Перелічити міроприємства, які |
|
профілактики та |
застосовують для профілактики та |
|
терапії холери |
терапії холери. Охарактеризувати |
|
|
імунобіологічні препарати для |
|
|
специфічної профілактики і лікування |
|
|
холери |
|
3.5. Матеріали для самоконтролю
А.Питання для самоконтролю:
1.Загальна характеристика вібріонів. Класифікація.
2.Біологічні властивості холерного вібріона. Фактори вірулентності. Холероген, механізм дії.
3.Епідеміологія, патогенез, основні клінічні прояви холери, імунітет.
4.Мікробіологічна діагностика холери.
5.Специфічна профілактика та лікування холери.
6.Патогенні вібріони, які не відносяться до виду V. сholerae.
Б.Тести для самоконтролю (І-ІІ рівень)
1.В лабораторію особливо небезпечних інфекцій поступили випорожнення хворого з діагнозом „холера». Який метод мікробіологічної діагностики потрібно використати, щоб підтвердити, або відхилити діагноз?
1)Бактеріологічний
2)Постановка РА з діагностичною сироваткою
3)Бактеріоскопічний
4)Біологічний
5)Постановка реакції імунофлюоресценції
2.В районі відзначений спалах холери. Необхідно встановити, який біовар холерного вібріону є збудником. Який з наведених нижче засобів дослідження дасть найбільш надійний результат?
1)Біохімічна ідентифікація
2)Серологічная ідентифікація
3)Біопроба
4)Поліміксинова проба
5)Дослідження морфології
3.До інфекційного відділення надійшла дитина 10 років з сильною діареєю та блювотою, шкіра суха, цианоз, затримка сечевиділення. До лабораторії відправлений патматеріал - блювотні маси. Який найбільш імовірний результат посіву пат. матеріалу на поживні середовища?
1)Блакитні колонії на лужному агарі
2)Малинові колонії на середовищі Ендо
3)Незабарвлені колонії на середовищі Ендо
4)Жовті колонії на ЖСА
5)Великі слизькі колонії на МПА
В. Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівень)
1.У чоловіка 42 років спостерігаються клінічні ознаки холери, Бактеріоскопічне дослідження фекалій і серологічне дослідження сироватки підтверджують клінічний діагноз, тоді як неодноразові спроби виділити чисту культуру збудника на звичайних для холерного вібріону середовищах не вдаються. Яка найбільш імовірна причина невдач?
1)На інструменті, що використовувався для відбору пат. матеріалу залишилися сліди дезінфікуючих речовин
2)Не були забезпечені анаеробні умови вирощування
3)Збудник с ауксотрофним мутантом
4)Культура заражена вірулентним бактеріофагом
5)Виділена культура тільки морфологічно схожа з холерним вібріоном
2.У інфекційну клініку доставлений пацієнт з діареєю. При бактеріоскопічному дослідженні фекальних мас у нього виявили Грам-негативні вигнуті палички. У хворого можна припустити:
1)*Холеру
2)Черевний тиф
3)Сальмонельозний гастроентерит
4)Дифтерію
5)Кишкову форму чуми
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи 4.1.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті.
1.Приготувати препарат з культури холероподібного вібріона, забарвити за Грамом, мікроскопіювати, замалювати 2.Виявити рухливість вібріонів у препараті “висяча крапля”.
3.Провести облік реакції аглютинації з метою швидкого виявлення холерних вібріонів у питній воді.
4.Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування холери.
4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.