Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

microbiol_MR_sbornik

.pdf
Скачиваний:
94
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
1.01 Mб
Скачать

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Затверджено

Навчальний

предмет

 

на засіданні кафедри

мікробіологія,

“____” __________ 200__ р.

вірусологія та

протокол № ____

імунологія___

Зав. кафедри _____________

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів А і В (1 – 2 тиждень захворювання)

Тема: Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів А і В (1 – 2 тиждень захворювання)

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Насьогодні захворюваність на черевний тиф та паратифи реєструється майже у всіх країнах світу; вона широко варіює в залежності від рівня економічного вівня (від 0,5-0,6 в економічно розвинених країнах до 30-70 випадків на 100 000 населення в економічно слабо розвинених країнах). Різкий підйом захворюванності на черевний тиф, тенденція до виникнення епідемій спостерігаються під час військових подій, природних катаклізмів, погіршення санітарноепідемічного рівня в населенних пунктах, великого скупчення населення. Окрім тяжкого перебігу це інфекційне захворювання має виражену циклічність, що вимагає від фахівця високого професійного рівня, щоб провести диференційну діагностику і свідомо обрати методи мікробіологічного дослідження з метою підтвердження попереднього клінічного діагнозу зокрема. Серед мікробіологічних методів дослідження у всіх хворих з підозрою на черевний тиф та паратифи (1-2 тиждень), а також у хворих, у яких лихоманка та нез’ясований діагноз, і насьогодні провідним залишається бактеріологічний метод (виділення гемокультури); а на 2-му тижні захворювання домінує серодіагностика.

2.Навчальні цілі:

Знати , засвоїти: загальну характеристику роду Salmonella, принципи класифікації представників цього роду; біологічні властивості збудників черевного тифу та паратифів А і В; епідеміологію та патогенез (фази патогенезу) цих захворювань; особливості імунітету при черевному тифі та паратифах; мікробіологічну діагностику на 1 – 2 тижні захворювання на черевний тиф та паратифи (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

2.Забарвлення препаратів складним методом (забарвлення за Грамом). 3.Постановка, облік і оцінка реакції аглютинації на склі.

4.Проведення обліку та оцінка результатів серологічних реакцій (реакція аглютинації).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліна

Знати

Вміти

Анатомія

Знати будову всіх систем

Застосовувати набуті знання при

 

органів організму

висвітлені питань патогенезу і

 

людини.

клінічних проявів

 

 

сальмонельозних інфекцій

Гістологія

Знати будову клітин і

інфекцій.

 

тканин будь-якого органу

Застосувати набуті знання при

 

організму людини.

вивченні впливу факторів

 

 

патогенності сальмонел на на

 

 

клітини і тканини організму

 

 

людини з метою розкриття

 

 

механізмів патогенезу при

 

 

захворюваннях, спричинених цим

Біологія

Знати основи цитології,

мікроорганізмом.

 

екології.

Застосувати набуті знання при

 

 

висвітлені питань деструктивного

 

 

впливу сальмонел на організм

 

 

людини на клітинному рівні;

 

 

розповсюдження і резистентність

Біохімія

Знати класифікацію і

сальмонел.

 

властивості ферментів.

Застосувати набуті знання для

 

 

обгрунтування біохімічної

Загальна

Знати будову і фізіологію

активностісальмонел.

мікробіологія

бактерій; основи вчення

Застосувати набуті знання при

 

про інфекцію, основи

висвітлені питань

 

імунології, методи

морфобіологічних властивостей

 

мікробіологічних

сальмонел, її антигенної будови;

 

досліджень.

фактори патогенності; питань

 

 

епідеміології, патогенезу та

 

 

імунітету при сальмонельозних

 

 

інфекціях, їх специфічної

 

 

профілактики і терапії, свідомо

 

 

вибрати певні мікробіологічні

 

 

методи для лабораторної

Нормальна

 

діагностики захворювань,

фізіологія

Фізіологію окремих

спричинених сальмонелами.

 

органів і систем органів

Застосувати набуті знання при

 

 

висвітлені питань патогенезу при

 

 

сальмонельозній інфекції

 

 

(зокрема , шляхи генералізації

 

 

інфекції, порушення

 

 

функціонування уражених органів

 

 

та їх систем).

 

 

 

3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття “Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів А і В (1 – 2 тиждень захворювання).

Черевний тиф, паратифи Аі В

Біологічні властивості збудників черевного тифу, паратифів А і В

Епідеміологія черевного тифу, паратифів А і В

Патогенез черевного тифу, паратифів А і В

Фази патогенезу

Імунітет при черевному тифі, паратифах А і В

Динаміка накопичення О-, Н-, Vі-антитіл у сироватці хворого

Мікробіологічна діагностика черевного тифу, паратифів А і В (1-2 тижні захворювання

Бактеріологічний метод

3.3. Рекомендована література

Серологічний метод

Основна (навчальна):

Род Salmonella

Загальна

характеристика

Класифікація за КауфманомУайтом

357. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

358.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

359. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

360.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

361.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

362.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

363. Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 23.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.

364.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.

365.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 366.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

367.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

368.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 369.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

370.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

371.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

372.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

373.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 374. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

375.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 376.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 377. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

378.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою “Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів А і В (1 – 2 тиждень захворювання).

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

 

 

Загальну характеристику

Назвати основні морфобіологічні

 

роду Salmonella та

властивості представників роду

 

класифікайію його

Salmonella; перелічити основних

 

представників

представників цього роду. Зазначити

 

 

принципи класифікації роду

 

 

Salmonella за Кауфманом-Уайтом.

 

Етіологічну

Занотувати основні морфобіологічні

 

характеристику збудників

властивості збудників черевного

 

черевного тифу та

тифу та паратифів А і В:

 

паратифів А і В

1)морфологія та тинкторіальні

 

 

властивості; 2)куль-туральні;

 

 

3)біохімічні властивості;

 

 

4)антигенна будова; 5)фактори

 

 

патогенності; 6)поширення і

 

 

резистентність.

 

Епідеміологію та

Скласти епідеміологічний ланцюг

 

патогенез черевного тифу

при захворюванні на черевний тиф,

 

та паратифів А і В.

паратифи А і В. Назвати фази

 

Особливості імунітету

патогенезу черевного тифу; дати

 

 

характеристику кожній із них.

 

 

Охарактеризувати імунітет при

 

 

черевному тифі та паратифах А і В;

 

 

відзначити динаміку накопичення

 

 

О-, Н- та Vі-антитіл в сироватці

 

 

хворих.

 

Мікробіологічну

Визначити головні методи

 

діагностику черевного

мікробіологічного дослідження на

 

тифу та паратифів А і В

1-2 тижні хвороби; вказати їх мету і

 

 

скласти схему (етапи) здійснення

 

 

цих методів.

 

3.5. Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю:

1.Загальна характеристика роду Salmonella. Класифікація бактерій роду Salmonella за Кауфманом – Уайтом.

2.Біологічні властивості збудників черевного тифу та паратифів А і В. 3.Епідеміологія та патогенез черевного тифу та паратифів А і В. Фази патогенезу.

4.Імунітет за умов черевного тифу та паратифах А і В. Динаміка накопичення О-, Н-, Vi-антитіл у сироватці хворого.

5.Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів А і В на 1-му та 2-му тижні захворювання.

Б. Тести для самоконтролю (І-ІІІ рівнів).

1.Для серологічної діагностики черевного тифу ставлять реакцію, при якій до різних розведень сироватки хворого добавляють діагностикуми трьох видів мікроорганізмів, і результат якої оцінюють по наявності осаду із склеєних бактерій. Ця реакція відома під назвою:

1)Відаля

2)Борде-Жангу

3)Вассермана

4)Райта

5)Асколі

2.З крові хворого виділена культура збудника черевного тифу. Які культуральні властивості характерні для цього збудника?

1)Утворення безбарвних колоній на середовищі Ендо та Плоскірєва

2)Утворення колоній червоного кольору з металевим блиском на середовищі Ендо

3)Утворення безбарвних колоній на середовищі вісмут-сульфіт

агар

4)Утворення гемолізу на кров’яному агарі

5)Утворення ніжної плівки на лужній пептонній воді

3.Хворому з підозрою на черевний тиф лікар-інфекціоніст призначив бактеріологічне дослідження крові. Доцільність цього призначення пояснюється тим, що в перший тиждень захворювання тифо-

паратифами спостерігається:

1)Септикопіемія

2)Бактеріемія

3)Токсинемія

4)Вірусемія

5)Септицемія

В.Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівнів).

1.При бактеріологічному дослідженні промивних вод хворого на харчове отруєння висіяли чисту культуру бактерій з такими властивостями: грамнегативна рухлива паличка, на середовищі Ендо росте у вигляді безбарвних колоній. Представником якого роду було зумовлене захворювання?

1)Salmonella

2)Shigella

3)Iersinia

4)Esherichia

5)Citrobacter

2.Хворий поступив в інфекційну клініку з попереднім діагнозом «Черевний тиф». Відчуває себе хворим протягом трьох днів. Використання якого методу дасть змогу підтвердити діагноз?

1)Виділення гемокультури

2)Виділення уринокультури

3)Постановка реакції Відаля

4)Біологічного методу

5)Виділення копрокультури

3.До лабораторії надійшла кров хворого на черевний тиф (15 день хвороби) для постановки реакції аглютинації. Вкажіть реактив, з яким очикується позитивна реакція.

1)Черевнотифозний Н- діагности кум

2)Черевнотифозний О-діагностикум

3)Дїагностикум черевнотифозний Vi-еритроцитарний

4)Сироватка діагностична аглютинуюча до Н-антигену S. typhi

5)Сироватка діагностична аглютинуюча до О-антигену S. typhi 4.До інфекційного відділення лікарні доставлений чоловік 37 років з клінічними ознаками черевного тифу, термін захворювання 5 днів.

Бактеріологічне дослідження фекалій хворого дало негативний результат. Який засіб діагностики виявиться найбільш доцільним для уточнення клінічного діагнозу?

1)Бактеріологічне дослідження крові

2)Бактеріоскопії ч це дослідження крові

3)Серологічне дослідження крові

4)Бактеріологічне дослідження сечі

5)Бактеріологічне дослідження жовчі

5.У жінки 32 років протягом тижня тримається висока температура, сильний головний біль, хвору морозить, печінка та селезінка збільшені, на шкірі живота помітні елементи розеольозного висипу. Лікар поставив діагноз "черевний тиф?". Який пат.матеріал необхідно відправити на дослідження для уточнення діагнозу?

1)Кров з ліктьової вени, 10 мл

2)Мазок крові з пальця

3)Сироватка крові

4)Жовч

5)Фекалії

6.Чоловік 57 років, який переніс черевний тиф 2 роки тому, відмовляється пройти обстеження на бактеріоносійство. Він стверджує, що ніяк не може бути носієм сальмонели тифу. Лікар переглянув його медичну картку і погодився з цим. На підставі чого було зроблено такий висновок?

1)Чоловік переніс легку форму черевного тифу

2)Чоловік отримав щеплення вакциною TABte

3)Черевнотифозне бактеріонсійство триває не більше півроку

4)У пацієнта підвищена кислотність шлункового соку

5)У пацієнта було видалено жовчний міхур

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

1.Вивчити культуральні властивості мікроорганізмів з лактозонегативних колоній, що виросли на середовищі Плоскірєва.

2.Приготувати препарат з лактозонегативних колоній, що виросли на середовищі Плоскірєва, забарвити за Грамом, мікроскопіювати, замалювати.

3.Поставити реакцію аглютинації на склі досліджуваної колонії та черевнотифозною і паратифозними А і В сироватками.

4.Пересіяти лактозонегативну колонію з середовища Плоскірєва на скошений агар з метою накопичення чистої культури

5.Провести облік реакції Відаля з сироваткою хворого та діагностикуми:ЧТ-О (черевнотифозний О-діагностикум), ПТА-О (паратифозний А О-діагностикум), ПТВ-О (паратифозний В О- діагностикум), ЧТ-Н, ПТА-Н, ПТВ-Н (відповідні Н-діагностикуми).

4.2. Професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо опанування навичками та вміннями

Завдання

Вказівки

Примітки

Провести

Виконувати у такій послідовності:

На

практичному

виділення чистої

1.Вивчити культуральні

занятті

проводиться

культури

 

вивчення

 

аеробних

мікроорганізмів (ІІ етап)

Провести облік та оцінити результати серологічної реакції (розгорнутої реакції аглютинації)

Визначити

напрямки

застосування

імунобіологічних

препаратів

(вакцин, сироваток) при даній інфекційній патології

властивості мікроорганізмів (їх ізольованих колоній), що виросли на середовищі Плоскірєва.

2.Із вивчених лактозонегативних ізольованих колоній приготувати препарати, забарвити за Грамом, мікроскопіювати, відзначити морфологічні та тинкторіальні властивості виявлених бактерій.

3.Поставити реакцію аглютинації на склі досліджувальних колоній з черевнотифозною та паратифозними А і В діагностичними сироватками. Зробити облік та оцінити результати.

4.Зробити пересів вивчених лактозонегативних колоній з середовища Плоскірєва на скошений МПА з метою накопичення чистої культури.

5.Всі одержані результати занести до протоколу практичного заняття (завдання 1-4).

Виконувати у такій послідовності: 1.Вказати головні інгредієнти реакції Відаля; дати їм коротку характеристику.

2.Вказати етапи одержання сироватки хворого.

3.Зазначити етапи постановки реакції Відаля.

4.Провести облік поставленої реакції Відаля.

5.Оцінити результати реакції Відаля і зробити висновок.

6.Висновок занести до протоколу практичного заняття.

Виконувати у такій послідовності: 1.Визначити тип кожного імунобіологічного препарату. 2.Визначити складові кожного конкретного препарату. 3.Вказати мету застосування кожного імунобіологічного препарату.

4.Вказати направленість відтворюємого імунітету.

гемокультури.

Препарат мікроскопіювати за допомогою світлового мікроскопа з імерсійним об’єктивом.

Постановка, облік та оцінка розгорнутої реакції аглютинації наведені в практикумах і розглядались при вивченні розділу “Загальна мікробіологія”.

Характеристика складу та інші особливості імунобіологічного препарату наводиться в інструкції, яка додається до нього

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]