microbiol_MR_sbornik

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічна діагностика дизентерії.

Тема: Мікробіологічна діагностика дизентерії.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми:Бактеріальна дизентерія (шигельоз) досить поширене гостре антропонозне інфекційне захворювання з фекальнооральним механізмом передачі. Значну небезпеку для оточуючих являють хворі з легкими, стертими та атиповими формами.

Сприйнятливість загальна, проте частіше хворіють діти (від 2 до 7 років). Насьогодні все більшого значення набув харчовий шлях перпдачі збудника, відбулась зміна етіологічної структури дизентерії, значно ускладнилась її диференціальна діагностика, що звісно вимагає від фахівця високої професійної підготовки і вміння свідомого вибору напрямку мікробіологічного дослідження з метою підтвердження попереднього клінічного діагнозу. У зв’язку з особливостями перебігу дизентерії особливу значимість має питання раціональної антибіотикотерапії, а також корекція або лікування дисбактеріозу за допомогою компенсаторної замісної терапії (еубіотики, пробіотики).

2.Навчальні цілі:

Знати , засвоїти: загальну характеристику шигел та їх класифікацію; біологічні властивості збудників дизентерії, їх роль в патології людини, методи мікробіологічної діагностики та принципи лікування і профілактики дизентерії (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Виділення чистих культур аеробних бактерій, ідентифікація виділених культур.

2.Постановки обліку і оцінки реакції аглютинації на склі (α=ІІІ).

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття “Мікробіологічна діагностика дизентерії”.

Род Shigella

Загальна характеристика роду

Класифікація роду

Біологічні властивості збудників дизентерії

Епідеміологія дизентерії Патогенез дизентерії

Клінічні прояви дизентерії Імунітет

Мікробіологічна діагностика дизентерії

Бактеріологічний метод

Серологічний метод

Алергічний метод

Профілактика дизентерії

Лікування дизентерії

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна):

335. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

336.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

337.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46;

63.

338.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

339.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

340.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

341. Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 22.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна

мікробіологія. Харків,2002.

7. Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990. 342.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник.

Минск,1986.

343.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989.

344.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая вирусология.Киев,1989.

345.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

346.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 347.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

348.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

349.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

350.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

351.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 352. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

353.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 354.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 355. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

356.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

“Мікробіологічна діагностика дизентерії”.

часті хибні позиви на дефекацію. Вкажіть найбільш імовірного збудника.

1)Ентеропатогенна Eschеriсhia coli

2)Salmonella enteritidis

3)Shigella flexneri

4)Entamoeba dysenteriae

5)Yersinia enterocolitica

4.З метою діагностики бактеріальної дизентерії біологічним методом, культуру мікроорганізмів, що її було виділено від хворого, внесли у кон'юнктивальпий мішок морської свинки. Результат виявився позитивним - у тварини розвинувся гнійно-серозний кон'юнктивіт. Наявність якого фактора патогенності дизентерійної палички було виявлено таким чином?

1)Ентеротоксин

2)Цитотоксин

3)Ендотоксин

4)Капсула

5)Фімбрії

5.При розтині померлої дитини, що страждала діареєю, виявлений ексикоз і розлитий фібринозний коліт. У мазку-відбитку слизової оболонки виявлені грам-негативні палички. Який найбільш імовірний діагноз?

1)Стафілококова кишкова інфекція

2)Холера

3)Сальмонельоз

4)Дизентерія

5)Черевний тиф

В.Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівнів).

1.Від хворої дитини з гострою кишковою інфекцією виділений збудник дизентерії. які морфологічні та тинкторіальні ознаки характерні для збудника?

1)Грамнегативні, нерухомі монобактерії

2)Грамнегативні, рухомі монобактерії

3)Грампозитивні, монобацили

4)Грампозитивні, стрептобацили

5)Грамнегативні, вібріони

2.У бактеріологічній лабораторії складено заявку на придбання препаратів для діагностики кишкових інфекцій. Який з названих нижче препаратів було внесено до списку помилково?

1)Сироватка холерна аглгатинуюча О1

2)Бактеріофаг холерний ель-тор

3)Люмінесцуюча черевнотифозна сироватка

4)Дизентерійний полівалентний бактеріофаг

5)Діагностикум еритроцитарний з шигел Флекснера

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті.

1.Вивчити культуральні властивості лактозонегативних бактерій, що виросли на середовищі Плоскірєва.

2.Приготувати препарат з ізольованої лактозонегативної колонії, що виросла на середовищі Плоскірєва, забарвити за Грамом мікроскопіювати та замалювати.

3.Поставити реакцію аглютинації на склі безбарвних колоній з діагностичними видовими аглютинуючими дизентерійними сироватками: 1- S. dysenteriae; 2 - S. sonnei; 3 - S. flexneri; 4 - S. boydii; K- Контроль. Зробити висновок.

4.Пересіяти досліджувану лактозонегативну колонію з середовища Плоскірєва на скошений МПА з метою накопичення чистої культури.

5.Провести облік біохімічних властивостей культур шигел. 6.Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування тифу та паратифів А і В.

4.2. Професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо опанування навичками та вміннями.