microbiol_MR_sbornik

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Надзвичайна поширеність патогенних, умовнопатогенних і непатогенних варіантів кишкової палички, небезпечність захворювань, які спричиняються різними серогрупами E.coli, ураження людей будь-яких вікових груп (особливо дітей), здатність викликати госпітальні інфекції обумовлюють актуальність даної теми. Окрім цього, актуальність теми зумовлена і тим, що E.coli є складовою нормальної мікрофлори кишкового тракту людини і відіграє провідну роль в численних життєво важливих процесах організму. Як представник нормальної мікрофлори кишечника, E.coli виконує функції санітарно-показового мікроорганізму (показник фекального забруднення об’єктів навколишнього середовища).

Проблеми раціональної антибіотикотерапії, профілактика та лікування дисбактеріозу нерозривно пов’язані з біологічними властивостями E.coli, що підвищує значимість вивчаємої теми.

2.Навчальні цілі:

Знати , засвоїти: класифікацію та загальну характеристику родини Enterobacteriaceae, біологічні властивості роду Escherichia, роль кишкової палички як представника нормальної мікрофлори товстої кишки людини і тварини, а також її роль в патології людини, мікробіологічну діагностику ешеріхіозних інфекцій та принципи їх профілактики і терапії (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Забарвлення препаратів складним методом (забарвлення за Грамом ).

2.Виділення чистої культури аеробних мікроорганізмів, здійснення ідентифікації виділених культур за морфологічними, тинкторіальними, культуральними,біохімічними, антигенними властивостями.

3.Постановка, облік і оцінки реакції аглютинації на склі (α=ІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

322.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая вирусология.Киев,1989.

323.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

324.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 325.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

326.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

327.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

328.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

329.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 330. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

331.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 332.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 333. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

334.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою “Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою”.

(F+) і 2 -чутливий до стрептомицину прототроф (F -), Яке середовище слід вибрати для виділення рекомбінантів?

1)З лізіиом и стрептоміцином

2)3 лізином без стрсптоміцина

3)Без лізина зі стрептоміцином

4)Без лізина і без стрсптоміцина

5)З факторами F+ і F -

2.У відділенні для новонароджених відзначені випадки менінгиту, викликаного кишковою паличкою. При санітарно-бактеріологічному обстеженні приміщень також виявлена кишкова паличка. Яке дослідження слід провести для встановлення ідентичності виділених штамів?

1)Вивчення морфологічних властивостей

2)Вивчення культуральних властивостей

3)Вивчення біохімічних властивостей

4)Тести патогенності

5)Коліцинотипування

В. Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівень)

1.З випорожнень хворої дитини 6-місячного віку, яка знаходилась на штучному годуванні, виділена культура E. Coli серотипу О - 111. Який діагноз можна поставити?

1)Колі-ентерит

2)Гастроентерит

3)Холероподібне захворювання

4)Харчове отруєння

5)Дизентерієподібне захворювання

2.Хворого 55 років госпіталізовано у хірургічну клініку з підозрою на сепсис. Який матеріал для дослідження необхідно взяти від хворого і на яке середовище слід його засіяти?

1)Кров, цукровий бульйон

2)Ліквор, сироватковий агар

3)Сечу, м’ясопептонний агар

4)Гній, жовточно-сольовий агар

5)Пунктат лімфоузла, цистеїновий агар

4.Матеріали для самостійної роботи

4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1.Вивчити культуральні властивості мікроорганізмів з колоній, що виросли на середовищі Ендо та Левіна.

2.Приготувати препарат з лактозопозитивних колоній, що виросли на середовищах Ендо та Левіна, забарвити за Грамом, мікроскопіювати.

3.Поставити реакцію аглютинації на склі з бактеріями ізольованих колоній та сумішшю стандартних ешеріxіозних сироваток ( O26, 055, 0111). Замалювати. Зробити висновок.

4.Провести облік ферментативних властивостей чистої культури мікроорганізмів.

5.Враховуючи, морфологічні, тинкторіальні, культуральні, антигенні та ферментативні властивості ідентифікувати досліджувану культуру. 6.Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування ешеріхіозів.

7.Посіяти гемокультуру із жовчного бульйону на середовище Плоскірєва.

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.