microbiol_MR_sbornik

1.Хворому на дифтерію необхідно терміново ввести антитоксичну сироватку. Як запобігти виникненню анафілактичного шоку, якщо алергічна проба на сироватку позитивна?

1)Сироватку треба вводити лише після десенсибілізації по Безредьці.

2)Сироватку вводити не можна взагалі.

3)Сироватку треба вводити лише довенно.

4)Сироватку треба вводити лише дом’язево.

5)Сироватку слід вводити лише разом з дифтерійним анатоксином. 2.Дитині 9 років з тяжкою токсичною формою дифтерії зіву ввели кінську антитоксичну сироватку. Стан дитини покращився, але через 10 днів на шкірі з’явився висип, свербіння, відзначена припухлість і болісність суглобів, в сечі виявлений білок. Яка найбільш імовірна причина цих явищ?

1)Вторинна інфекція

2)Інфекційна алергія

3)Лікарська алергія

4)Анафілактичний шок

5)Сироваткова хвороба 3.У чоловіка 27 років, що отримав травму в автомобільній катастрофі,

через 7 днів з'явилися симптоми правця, в зв'язки з чим йому призначили курс лікування протиправцевою сироваткою. Хворий почав одужувати, однак через 2 тижні у нього підвищилася температура тіла до 38.5, збільшилися лімфовузли, з'явився набряк суглобів, висип типу "кропивниці", порушення з боку серцево-судинної системи. Яка найбільш імовірна причина цих явищ?

1)Анафілактичний шок

2)Вторинна інфекція

3)Лікарська алергія

4)Сироваткова хвороба

5)Терапевтичнії шок 4.У чоловіка 42 років з відкритим переломом кісток правої гомілки через

10 днів після травми з'явилися судорожні скорочення жувальних та мімічних м'язів, і йому був введений лікувальний препарат. Через декілька хвилин після введення препарату з'явилася задишка, частий пульс, впав артеріальний тиск, дихання стало ускладненим. Який препарат міг бути найбільш імовірною причиною виниклого ускладнення?

1)Сульфаніламід

2)Антибіотик

3)Анатоксин

4)Донорський гама - глобулін

5)Антитоксична сироватка 5.Для лікування хворого, який тривалий час страждає на стафілококову

піодермію, була використана аутовакцина. Однак замість очікуваного

лікувального ефекту в місці введення вакцини виникло гнійне запалення. Який з етапів приготування аутовакцини найбільш певно був пропущений?

1)Виділення чистої культури

2)Ідентифікація збудника

3)Стандартизація кількості мікробних тіл на 1 мл

4)Прогрівання суспензії мікробів

5)Перевірка аутовакцини на стерильність

6.Юнаку 20 років з профілактичною метою було введено анатоксин. Проти якого з вказаних захворювань проводилося щеплення?

1)Менінгіт

2)Туберкульоз

3)Скарлатина

4)Дифтерія

5)Коклюш

7.Для екстреної профілактики правця після травми пацієнту необхідно ввести 3000 МО протиправцевої сироватки за ме_тодом Безредки. Механізм десенсибілізації при дробовому введенні гетерологічної [кінської]сироватки пояснюється:

1)*поступовим зв’язуванням антитіл, що є в організмі, з кінським білком без вираженої алергічної реакції;

2)накопиченням антитіл до кінського білку внаслідок дробового введення антигену;

3)формуванням штучної імунологічної толерантності до кінського білку;

4)формуванням несприйнятливості до кінського білку внаслідок імунізації

5)розвитком імунологічного паралічу;

4. Матеріали для самостійної роботи 4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1.Провести облік та оцінити результати реакції флокуляції (РФ). За ініціальною флокуляцією визначити кількість імуногенних одиниць (ІО) в 1 мл анатоксину, користуючись схемою титрації анатоксину антитоксичною сироваткою відомої сили (800 АО в 1 мл).

2.Провести облік та оцінити результати реакції флокуляції (РФ). За ініціальною флокуляцією визначити активність антитоксичної сироватки (кількість АО в 1 мл), користуючись схемою титрації антитоксичної сироватки.

3.Розглянути і описати конкретні імунобіологічні препарати, призначені для специфічної профілактики та лікування інфекційних хвороб. Зробити опис вакцин та сироваток.

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: XXІ століття знаменує подальше ускладнення взаємовідносин між людиною і навколишнім середовищем (негативний вплив різних антропогенних факторів, погіршення екології, техногенні катастрофи тощо), тому питання про умови виникнення інфекційного процесу, форми інфекцій, формування ланок епідеміологічного ланцюга та можливість їх розриву не втрачає своєї актуальності. Значну роль у розумінні механізмів взаємодії мікроорганізмів з макроорганізмом відіграє біологічний метод дослідження. Вивчення теми дозволяє зрозуміти засоби і механізми захисту організму від генетично чужерідних субстанцій (антигенів) екзогенного чи ендогенного походження з метою збереження гомеостазу, структурної і функціональної цілосності організму, індивідуальної та видової самостійності. Знання з цього розділу навчальної програми формують свідоме розуміння важливіших проблем клінічної і профілактичної медицини: боротьба з інфекційними і онкологічними хворобами, алергією; трансплантація органів і тканин; усунення дії несприятливих екологічних чинників на

організм, тощо.

ення дії імунобіологічних медичних препара-

тів (вакцини, фаги, імунні сироваткові препарати, імуномодулятори) дозволить в подальшій практичній діяльності правильно їх використовувати для профілактики, лікування та діагностики інфекційних і тих неінфекційних хвороб, в генезі яких значну роль відіграє імунна система.

Вивчення теми передбачає ознайомлення з традиційними і новітніми методами імунодіагностики, а також надбання студентами навичок постановки і обліку серологічних реакцій, що необхідно в лабораторній діагностиці тих захворювань, чкі спричинені мікрорганізмами різних систематичних груп.

2. Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: основи вчення про інфекційний процес, основи імунології, імунопрофілактики та імунотерапії, а також біологічний метод дослідження (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: експериментального зараження та розтину лабораторних тварин, вміння оцінювати результати дослідження факторів патогенності мікроорганізмів; визначати функціональний стан специфічних і неспецифічних факторів імунного захисту організму людини; вміти ставити, проводити облік і оцінювати результати серологічних реакцій; визначати активність антитоксичних сироваток та кількість імуногенних одиниць в певному об’ємі анатоксину (α=ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття “ Вчення про інфекційний процес. Біологічний метод дослідження. Імунологія. Імунопрофілактика і імунотерапія інфекційних хвороб (підсумковий контроль знань).”

Підсумкове заняття

Інфекційний процес

Питання № 1-9

Біологічний метод дослідження

Питання № 10-11

Імунологія

Питання № 12-27, № 34-41

Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб

Питання № 28-33

3.3. Рекомендована література: Основна (навчальна):

182.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

183.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

184.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

185.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

186.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

187.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

188. Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 15.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.

189.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.

190.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 191.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

192.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

193.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 194.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

195.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

196.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

197.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

198.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 199. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

200.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 201.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 202. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

22.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

:

“ Вчення про інфекційний процес. Біологічний метод дослідження. Імунологія. Імунопрофілактика і імунотерапія інфекційних хвороб (підсумковий контроль знань).”

3.5. Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Визначення поняття “інфекція”, “інфекційний процес”, “інфекційна хвороба”.

2.Умови виникнення інфекційного процесу.

3.Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність, вірулентність. Одиниці вірулентності.

4.Фактори патогенності мікроорганізмів: адгезини, інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини бактерій, що пригнічують фагоцитоз, ендотоксини, білкові токсини (екзотоксини).

5.Роль макроорганізму, зовнішнього оточення та соціальних умов у виникненні та розвитку інфекційного процесу.

6.Ланки епідемічного ланцюга.

7.Поширення мікробів та їх токсинів в організмі.