microbiol_MR_sbornik

4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ – ІІІ рівнів), що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали (інструкції з методиками по вивченню імунного статусу людини, підручники і посібники з клінічної імунології).

1.У хворої з клінічними ознаками імунодефіциту з незміненою кількістю та функціональною активністю Т- і В-лімфоцитів при обстеженні виявлений дефект на молекулярному рівні, при якому порушена функція антигенпрезентації імунокомпетентним клітинам. Дефект структур яких клітин є можливим?

1)*Макрофаги, моноцити

2)Т-лімфоцити, В-лімфоцити

3)NK-клітини

4)Фібробласти, Т-лімфоцити, В-лімфоцити

5)0-лімфоцити

2.У дитини 5 міс,, яка надійшла до інфекційного відділення з приводу рецидивуючої вірусної респіраторної інфекції, лікар запідозрив, що причиною є аплазія тимуса. Які порушення в імунній системі дитини можуть виявитися при цьому з найбільшою імовірністю?

1)Зниження гуморального імунітету

2)Зниження клітинного імунітету

3)Зниження кількості комплемента в сироватці

4)Аутоімунні процеси

5)Пригнічення фагоцита

3.У дитини 2 років, яка постійно страждає на вірусні та грибкові інфекції, виявлено відсутність паращитовидних залоз. Який етап формування імунокомпетентних клітин був порушений у зв'язку з цим?

1)Проліферація та диференціація макрофагів

2)Проліферація стовбурних клітин червоного кісткового мозку

3)Перетворення клітин-попередників на Т-лімфоцити

4)Утворення клітин імунної пам'яті

5)Диференціація Т- та В-клітин у периферичних органах імунної системи

4.При асептичній травмі яєчка пацієнту Д. був призначений преднізолон як імунодепресивний засіб, однак хворий вважав за краще відмовитися від цього лікарського розпорядження. Імовірність розвитку якого ускладнення зросла в зв'язку з відмовою пацієнта від призначення лікаря?

1)*аутоімунного запалення обох яєчок з розвитком неродючості

2)посилення запальної реакції в ділянці травми

3)інфікування місця ушкодження стафілококом

4)ослаблення запальної реакції в ділянці травми

5)розвитку правцю

5.Морфологічні дослідження селезінки виявили активізацію імунних реакцій в організмі. У яких структурах даного органу починається антигензалежна проліферація Т-лімфоцитів?

1)Центральна зона білої пульпи

2)Червона пульпа

3)Мантійна зона білої пульпи

4)Периартеріальна зона білої пульпи

5)Маргінальна зона білої пульпи

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Тема науково-дослідної роботи студентів: “Визначення концентрації імуноглобулінів класу А, М і G у дітей підліткового віку, які проживають на теріторії БВК”.

Теми учбово-дослідної роботи студентів:

1.“Імунітет і стрес”. 2.“Імуномодулююча дія вірусів”.

3.“Принципи імуномодулюючої терапії”. 4.”Імунодепресанти і їх застосування”.

5.”Принципи виявлення людей з порушеннями імунної системи”. 6.”Генетичні маркери імунної реактивності”.

7.”Імунна реактивність і біологічні ритми”.

Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема:”Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб”.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Імунопрофілактика та імунотерапія є головною ланкою у ланцюгу міроприємств по запобіганню виникнення у населення інфекційних хвороб та їх лікування. Теоретичне вивчення

дії імунобіологічних препаратів (вакцин, сироваток, імуномодуляторів та інше) дозволить в подальшій практичній діяльності адекватно їх використовувати для профілактики, лікування та діагностики інфекційних і тих неінфекційних хвороб, в генезі яких провідну роль відіграє функціональний стан імунної системи.

Знання вакцин різних поколінь і класифікації імунних сироваток за ступенем очищення дасть змогу майбутнім фахівцям свідомо застосовувати ці імунобіологічні препарати в кожній конкретній ситуації (вакцинопрофілактика, вакцинотерапія, серотерапія, серопрофілактика) і запобігти можливих ускладнень у будь-якої вікової групи людей чи окремої людини. Раціональному використанню імунобіологічних прапаратів сприяє ознайомлення з протипоказаннями при проведенні вакцинопрофілактики і вакцинотерапії.

2. Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: характеристику вакцин і сироваток, типи вакцин і класифікацію сироваток, їх одержання; поняття про ад’юванти. Такі заходи як вакцинопрофілактика і вакцинотерапія, серотерапія і серопрофілактика; ускладнення та їх запобігання при здійсненні цих заходів (α=І-ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій з метою визначення кількості імуногенних одиниць (ІО) в певному об’ємі анатоксину, а також визначення активності антитоксичної сироватки (α=ІІ-ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття ”Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб”.

Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб

Активна імунопрофілактика та імунотерапія

Пасивна імунопрофілактика та імунотерапія

Вакцини

Типи вакцин

Одержання вакцин

Оцінка ефективності та контроль вакцин

Ад’юванти

Вакцинопрофілактика і вакцинотерапія

Протипоказання

Ускладнення

Запобігання ускладнень

Сироватки

Класифікація сироваток

Принципи одержання сироваток

Принципи очистки і контролю сироваток та імуноглобулінів

Серопрофілактика і серотерапія

Ускладнення

Запобігання ускладнень

3.3. Рекомендована література

1.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

2.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

3.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

4.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

5.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

6.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

7.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8.Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002.

9.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

12. Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

13.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998. 14. Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

15.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

16.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

17.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

18.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990. 19.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник.

Минск,1986.

20.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 21.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

22.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

23.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 24.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

25.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000. 26.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

27.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

28.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 29.Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

30.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 31.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 32.Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

33.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 34.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: ”Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб”.

3.5.Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Активна і пасивна імунопрофілактика та імунотерапія. 2.Вакцини: типи, одержання, оцінка ефективності та контроль. Ад’юванти.

3.Вакцинопрофілактика та вакцинотерапія. 4.Протипоказання та ускладнення, що спостерігаються при

вакцинопрофілактиці та вакцинотерапії. Запобігання ускладнень. 5.Сироватки: класифікація, принципи одержання, очистки і контролю сироваток та імуноглобулінів.

6.Серопрофілактика і серотерапія.

7.Ускладнення при серотерапії та серопрофілактиці. Запобігання ускладнень.

Б. Тести 1.У місті епідемія грипу. Який препарат можна порекомендувати людям

для неспецифічної профілактики захворювання?

1)Лейкоцитарний інтерферон.

2)Протигрипозну вакцину.

3)Пеніцилін.

4)Протигрипозний бактеріофаг.

5)Протигрипозну сироватку.

2.До якої групи відноситься вакцина, застосовувана для профілактики правця

1)*Анатоксин

2)Атенуйована вакцина

3)Хімічна вакцина

4)Інактивована вакцина

5)Генноінженерна вакцина

10.Для терапії ряду бактеріальних інфекцій можуть бути використані

1)*Аутовакцини

2)Хімічні вакцини

3)Анатоксини

4)Атенуйовані вакцини

5)Інактивовані вакцини

4.Імунні діагностичні сироватки використовуються для:

1)*Серологічної ідентифікації

2)Лікування вірусних інфекцій

3)Серологічної діагностики

4)Антитоксичної терапії

5)Профілактики сепсиса

5.Антитоксична сироватка, яка використовується для лікування:

1)Дифтерії

2)Кашлюку

3)Дизентерії

4)Гонореї

5)Туберкульозу

6.Дня отримання вакцин—анатоксинів спочатку необхідно накопичити екзотоксин при вирощуванні токсигснних бактерій на рідкому поживному середовищі, а після нього звільнити середовище від бактерій. Який засіб стерилізації найбільш раціонально використати для цього?

1)Автоклавування

2)Пастеризація

3)Тиндалізація

4)Фільтрування

5)Кип'ятіння

7.У геном вірусу вісповакцини було інтегровано ген вірусу гепатиту В, який відповідає за утворення HBsAg, Рекомбінантний вірус планується використовувати у якості препарату для щеплення. До якого типу належить отримана таким чином вакцина?

1)Генно-інженерна

2)Комбінована

3)Асоційована

4)Синтетична

5)Хімічна

В.Задачі