Психіатрія Сонник
.pdfСЕКСОПАТОЛОГІЯ (сексопатология) — sexopathologia — розділ медицини, що вивчає хворобливі розлади статевого життя і засоби їх лікування.
СЕНЕСТОПАТІЯ (сенестопатия) — senestopathia — різноманітні неприємні відчуття, що локалізуються у різних ділянках тіла, внутрішніх органах і мають невизначений, але дуже важкий характер (відчуття паління, стягування, перевертання і т. д.).
СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (сенсибилизация) — sensibilisatio — підвищена чутливість органів чуття до подразника під його дією (гіперестезія).
СЕНСИТИВНІСТЬ (сенситивность) — sensitivitas — своєрідна чутливість людини.
СЕНСОРНИЙ (сенсорный) — sensorius — чуттєвий, пов'язаний з відображенням дійсності за допомогою відчуттів і сприймань.
СИЛЬНИЙ ТИП ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (сильный тип высшей нервной деятельности) — typus psychosthenicus systematis nervosi supremi — тип нервової системи, що характеризується сильними процесами збудження і гальмування або принаймні першого з них.
СИМВОЛ (символ) – symbolum - цілісна образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища.
СИМПТОМ (симптом) — symptoma — характерний вияв, ознака певного захворювання, явища.
СИМПТОМ «ПОВІТРЯНОЇ ПОДУШКИ» (ДЮПРЕ) (симптом «воздушной подушки» (Дюпре) — symptoma Dupre — стан при кататонічному ступорі, коли хворий у положенні на спині не торкається потилицею до подушки, голова висить над подушкою.
СИМУЛЯЦІЯ (симуляция) —- simulatio — удаване вираження почуттів або певного фізичного стану (захворювання) з метою введення когось в оману.
СИНДРОМ (синдром) — syndromum (syndioma) — сукупність симптомів, що мають патогенетичну спільність.
421
СИНДРОМ АБСТИНЕНТЦІЇ (синдром абстинентный) — syndromum abstinentiae — стан, що характеризується соматовегетативними та психічними розладами, які виникають внаслідок припинення введення наркотичних речовин, алкоголю або медикаментів, до яких сформувався патологічний потяг. Розвиток синдрому починається з вазомоторновегетативних та астенічних розладів: гіперемія обличчя, тахікардія, підвищення артеріального тиску, неприємні відчуття або біль у ділянці серця, запаморочення голови, головний біль, пітливість, мерзлякуватість, тремтіння кінцівок, біль у м'язах, суглобах, диспепсичні розлади, сухість та неприємний присмак у роті, жага, зниження апетиту, нудота, понос, біль у ЖРІВОТІ, найчастіше в області печінки, розлад нічного сну, кволість. Фізичні компоненти абстиненції доповнюються психічними симптомами: пригніченим настроєм, боязкістю, тривогою, страхом, підозрілістю, депресивною самооцінкою. Хворий не може заснути, якщо засинає — сон поверхневий, з частими пробудженнями і. кошмарами, Найбільшої інтенсивності абстинентний синдром досягає на 3—4 день після припинення п'янства. Виникнення цього синдрому свідчить про те, що інтенсивність потягу до алкоголю (наркотиків) досягла ступеня вітального потягу.
СИНДРОМ АМБУЛАТОРНОГО АВТОМАТИЗМУ (синдром амбулаторного автоматизма)—syndromum automatismi ambulatorii — стан зміненої свідомості (звуження поля свідомості), що характеризується автоматичним виконанням складних дій. Наприклад, повертаючись додому, хворий потрапляє у протилежний бік від свого дому, навіть може опинитися у іншому місті. Прийшовши до свідомості, він не пам'ятає, як тут опинився (амнезія). Незважаючи на розлад свідомості, хворий зовні не виявляє своєї дивної поведінки.
СИНДРОМ АМЕНТИВНИЙ (синдром аментивный) — syndromum amentiae — потьмарення свідомості, що супроводжується грубим порушенням сприйняття, орієнтації, галюцинаціями переважно слуховими, уривчастими маячними ідеями, фрагментарністю відображення
422
навколишнього, агентивною мовною безладністю, руховим збудженням, почуттям страху. безпорадності, розгубленості, а також порушенням синтезу. Хворий не може осмислити обстановку. Після аментивного синдрому настає повна амнезія, рідше фрагментарні спогади.
СИНДРОМ АМНЕСТИЧНИИ (синдром амнестический) — syndromum amnesticum — порушення здатності до запам'ятовування і відтворення, антероградна, і, рідше, ретроградна амнезія у сукупності з несправжніми спогадами (псевдоремінісценціями і конфабуляціями).
СИНДРОМ АНАНКАСТИЧНИЙ (синдром ананкастический) — syndromum anancasmi — симтомокомплекси, які включають нав'язливі страхи, думки та дії, неадекватні, необґрунтовані, часто безглузді, коли хворий не може побороти їх.
СИНДРОМ АПАТИКО-АБУЛІЧНИИ (синдром апатико-абулический)
— syndromam apatho-abulicum — зниження емоцій і вольових спонукань до цілеспрямованої діяльності. Хворий байдужий до навколишніх подій, до своїх близьких, їх радощів і незгод, до власної дслі тощо. Поряд з емоційною недостатністю характерними є млявість, пасивність, відсутність спонукань до діяльності. Цілі дні хворі лежать у ліжку.
СИНДРОМ АСТЕНІЧНИЙ (синдром астенический) — syndromum asthenicum — стан, при якому хворий виявляє надмірну збудливість з незначного приводу, особливо в емоційній сфері; супроводжується різкою стомлюваністю, виснажуваністю, схильністю до сліз. Спостерігається соматична кволість, неприємні відчуття та інші явища дискомфорту.
СИНДРОМ ГАЛЮЦИНАТОРНО-ПАРАНОЇДНИЙ (синдром галлюцинаторно-параноидный) — syndromum hallucinatorio-paranoidale — складний синдром, що включає в себе галюцинації та маячні ідеї. Галюцинації бувають переважно слухові. зорові, рідше нюхові, смакові. Маячні ідеї несистематизовані, різні за змістом: переслідування, стосунку, впливу, ревнощів, шкоди, величності тощо. Вони пов'язані з галюцинаціями. Маячні ідеї несистематизовані.
423
СИНДРОМ ГАНЗЕРА (синдром Ганзера) — syndromum Ganseri — один із варіантів істеричного присмеркового (паморочного) стану свідомості: повне дезорієнтування, зорові, рідше слухові галюцинації. Галюцинаторні образи ахроматичні (чорно-білі або сірі). Розігруються цілі сцени, серед яких хворий відіграє головну роль. Виявляються маячні ідеї впливу, стосунку, переслідування. Характерними є безглузді відповіді на прості запитання (мимомовлення). Поведінка хворого безглузда. Складається враження про симуляцію психічного захворювання.
СИНДРОМ ГЕБЕФРЕНІЧНИЙ (синдром гебефренический) — syndiomum hebephrenicum — інертна ейфорія, що проявляється у химерній, неадекватній веселості, придуркуватості, «пустотливості», часом «дитячій поведінці». У хворого іноді спостерігається манірність, театральність, безглуздість жестів, поз, міміки, своєрідне вимовляння слів тощо.
СИНДРОМ ДЕЛІРІОЗНИЙ (синдром делириозный) — syndromum deliriosum — потьмарення свідомості з порушенням орієнтування в навколишньому середовищі. Спостерігаються множинні, рухомі, сценічні, сюжетні галюцинації, переважно зорові, такгильні. Маячні ідеї стосунку, переслідування нестійкі, пов'язані з галюцинаціями, ілюзіями, метаморфопсіями. Емоційний стан і поведінка хворого відповідають змістові галюцинацій. Після деліріозпого стану зберігаються досить яскраві, але не завжди зв'язані спогади. Хворобливі переживання залишаються в пам'яті чіткіше, ніж реальні події.
СИНДРОМ ДЕПРЕСИВНИЙ (синдром депрессивный) — svndromurn depressivum — стан, що характеризується зниженим настроєм, почуттям туги, яка досягає відчаю, безнадії, пригніченості, а також сповільненням плину уявлень, загальмованістю рухів і прикованістю уваги до своїх переживань. У хворих іноді виникають маячні ідеї самообвинувачення і самоприниження.
СИНДРОМ ДИСМОРФОФОБІЇ, ДИСМОРФОМАНІЇ (синдром дисморфофобии, дисморфомании) — syndromum dysmorphophobiae,
424
syndromum dysmorphomaniae— хворобливі переживання, що характеризуються появою думок про вигадане, уявне каліцтво (виродливість). Вони можуть мати характер нав'язливих, надцінних та маячних ідей. Дисморфофобія проявляється нав'язливим страхом невротичного характеру. Дисморфоманія є хворобливою впевненістю у наявності якого-небудь уявного або наявного, але дуже переоціненого фізичного дефекту, частіше всього стосовно видимих частин тіла (форми та розмірів носа, вуха, зубів, рук, ніг тощо).
СИНДРОМ ЗВУЖЕНОГО ПОЛЯ СВІДОМОСТІ (синдром суженного поля сознания) — syndromum constrictionis conscientiae — стан, що починається раптово і характеризується звуженим колом уявлень, переживань за рахунок обмеження кількості асоціативних зв'язків. Хворий дезорієнтований у навколишньому, реальність зовсім не сприймається або ж сприймається «вибірково». Спостерігається повна амнезія. Синдром включає амбулаторний автоматизм, транс та сомнамбулізм.
СИНДРОМ «ІНТРАПСИХІЧНОЇ АТАКСІЇ» (синдром «интрапсихической атаксии» — за Странським) — syndromum ataxiae intrapsychicae — психопатологічний стан, при якому порушується логічне відображення об'єктивної реальності за рахунок розладу асоціативних зв'язків між психічними процесами, наслідком чого є незлагодженість понять, суджень з почуттями та діями, а також розщеплення окремих процесів свідомості: мислення — атактична мовна безладність почуттів — амбівалентність волі — амбітендентність. Цей синдром характерний для шизофренії.
СИНДРОМ ІПОХОНДРИЧНИЙ (синдром ипохондрический) — syndromum hypochondricum — синдром, що включає три елементи: 1) різні відчуття, що йдуть з різних частин тіла і не мають у своїй основі будь-яких соматичних порушень; 2) іпохондричні ідеї різного змісту (хворі вважають, що у них є різні захворювання: сифіліс, туберкульоз, рак, твердять, що у них хворе серце, нирки, кров і т. п.; 3) зниження настрою, зосередженість уваги
425
на своєму захворюванні й у зв'язку з цим зниження інтересу до всього навколишнього.
СИНДРОМ ПСИХІЧНОГО АВТОМАТИЗМУ КАНДИНСЬКОГОКЛЕРАМБО (синдром психического автоматизма Кандинского-Клерамбо)
— syndromum automatismi psychici Clerambault-Kandinski— психопатологічний стан, який полягає у тому, що хворий почуває, ніби він мислить, переживає і діє не самостійно, а ним хтось керує (безіменна або відома йому людина). Він відчуває несвободу своїх думок (примусове мислення, розкритість думок, управління ними тощо), своїх емоційних переживань («примушують» злитися, радіти), дій («мною хтось говорить», «мною ходять» і т. п.). При цьому мають місце псевдогалюцинації.
СИНДРОМ КАТАТОНІЧНИЙ (синдром кататонический) — syndromum catatonicum — симптомокомплекс психічних розладів, переважно у руховій сфері, який складається з кататонічного ступору (воскоподібна гнучкість, каталепсія, симптом «повітряної подушки», активний і пасивний негативізми, мутизм тощо), або кататонічного збудження (стереотипія рухів, ехолалія, ехопраксія, парамімія, мимомова, імпульсивні дії).
СИНДРОМ КОРСАКОВА (синдром Корсакова) — syndromum Korsakovi — психопатологічний стан, який характеризується розладом пам'яті на теперішні події (фіксаційна амнезія) При Збереженні пам'яті ,на події минулого (до початку хвороби). Хворі не орієнтуються у місці, часі, навколишньому середовищі (амнестичне дезорієнтування). Вони не можуть знайти свою палату, ліжко, не пам'ятають, що їли тільки що, про що з ними говорили. Мають місце різні форми амнезій. Прогалини пам'яті заповнюються несправжніми, вигаданими спогадами (конфабуляції, псевдоремінісценції).
СИНДРОМ МАНІАКАЛЬНИЙ (синдром маниакальный) — syndromum maniacale — психопатологічний стан, що проявляється у ейфорії, патологічно піднесеному настрої, іноді з компонентом дратівливості, а також
426
у прискореному плині уявлень, у підвищенні цілеспрямованої діяльності, при наявності відверненої уваги. Можливі маячні ідеї величності.
СИНДРОМ ОБСЕСИВНИИ, СИНДРОМ НАВ’ЯЗЛИВИХ СТАНІВ (синдром обсессивный, синдром навязчивых состояний) — syndromum obsessivum — психопатологічний стан, що характеризується наявністю різних нав'язливих ідей, емоцій (фобій), потягів і дій. Незважаючи на розуміння безглуздя і необґрунтованості згаданих ознак, хворий все ж таки підкоряється їм і вони впливають на зміст його психіки, на всю його поведінку. Хворий не в силі подолати хворобливі переживання
СИНДРОМ ОКУЛОСТАТИЧНИЙ (синдром окулостатический) — syndromum oculostaticum — синдром, що проявляється порушенням статики при рухах очей, яке супроводжується головним болем, болем в очах, гіпергідрозом, нудотою, запамороченням голови, паданням хворого. Спостерігається при струсах мозку та контузіях головного мозку.
СИНДРОМ ОНЕЙРОЇДНИЙ (синдром онейроидный)—syndromum oneiroideum—синдром з неглибоким потьмаренням свідомості, для якого характерні малочислені галюцинації фантастичного, надприродного змісту, в котрих хворий .не бере участі, але відчуває особливу відповідальність за все, що відбувається. Може бути подвійне орієнтування. Реальність, як правило, знижена у своєму значенні або зовсім не сприймається хворим. Спостерігається ілюзорно-галюцинаторне сприйняття навколишнього світу, емоційне напруження (страх, чекання). Поведінці хворого властиві онейроїдний ступор, цілеспрямоване, безглузде збудження. Спогади після одужання мають фрагментарний характер.
СИНДРОМ ПАРАНОЇДНИЙ (синдром параноидный) — syndromum paranoidale — стан, що характеризується несистематизованими маячними ідеями різного змісту: переслідування, стосунку, впливу, самообвинувачення, величності, ревнощів тощо, або обмежується ідеями одного вияву, наприклад, тільки маячними ідеями переслідування. Маячні ідеї розрізнені, уривчасті. Маячення у своєму формуванні та змісті не зв’язане з якою-небудь
427
«реальною» основою, а є неправдоподібним, часто фантастичним, безглуздим.
СИНДРОМ ПАРАНОЙЯЛЬНИЙ (синдром паранойяльный) — syndromum paranojale — маячення щодо тих чи інших осіб, подій або обстановки, яке починається з надцінних ідей. Синдром розвивається після емоційно неприємного переживання, конфлікту. Переважають маячні ідеї величності, впливу, стосунку, переслідування, вони пов'язані між собою і утворюють певний маячний сюжет — систематизоване маячення.
СИНДРОМ ПРИСМЕРКОВИЙ, ПРИСМЕРКОВИЙ СТАН (синдром сумеречный, сумеречное состояние) — syndromum semisomni — синдром потьмарення свідомості, що раптово виникає і швидко припиняється. Характерним для нього є глибоке дезорієнтування у навколишньому, спотворене сприйняття його, зорові та інші галюцинації, уривчасті маячні ідеї стосунку, впливу, переслідування, афективні реакції страху і гніву, рухове збудження. Такий стан може привести хворого до немотивованих вчинків, агресивних дій. Синдром закінчується глибоким сном і амнезією.
Див. Синдром паморочного стану свідомості
СИНДРОМ ПСЕВДОДЕМЕНТНИЙ, ПСЕВДОДЕМЕНЦІЯ (синдром псевдодеметный, псевдодеменция) — syndromum pseudodementiae, pseudodementia — несправжнє недоумство, у клінічній картині якого є дезорієнтування у навколишньому. Хворий не може, наприклад, правильно назвати найпростіші предмети, не знає свого імені, скільки йому років, скільки в нього рук, дає безглузді відповіді, але в площині поставленого запитання. Хворий в'ялий, загальмований, перебуває в одноманітній позі, вираз обличчя безтямний, дивиться перед собою. Складається враження, начебто хворий навмисне демонструє порушення поведінки та недоумство. Спостерігається при істеричних психозах.
СИНДРОМ ПСИХООРГАНІЧНИЙ (синдром психоорганический) — syndromum psychoorganicum — психопатологічний стан, що характеризується звуженням кола інтересів, пасивністю афективною лабільністю,
428
експлозивністю, грубістю. Чітко виявляється астенія, підвищена втомлюваність, подразливість. Хворих турбує самотність, вони тягнуться до людей, але, спілкуючись з ними, швидко дратуються, втомлюються. У тяжких випадках має місце зниження критики, пам'яті, безпечність, ейфорія, афективна нестримність, гнівливість, плаксивість.
СИНДРОМ ПУЕРИЛЬНИЙ, ПУЕРИЛІЗМ (синдром пуэрильный, пуэрилизм) — syndromum puerilismi, puerilismus — хворобливий психічний стан, при якому поведінка дорослої людини не відповідає вікові, нагадує поведінку дитини і характеризується безглуздістю, безтурботністю, веселістю, наївністю суджень, відмінністю інтонації мови (шепелявить, сюсюкає). Хворі грають у ляльки, гірко плачуть, якщо у них забирають іграшку, починають стрибати з радощів, плескати в долоні, побачивши нову іграшку. Себе називають зменшувальними іменами. Пуерильний синдром спостерігається при істеричних формах реактивних психозів.
СИНДРОМ ХОРЕАТИЧНИЙ, СИНДРОМ «ГОСТРОГО МАЯЧЕННЯ» (синдром хореатический, синдром «острого бреда» — syndromum choreaticum, syndromum «delirium acuty» - глибоке потьмарення свідомості, що супроводжується повним дезорієнтуванням, хореатичною мовною безладністю. Контакт з хворим неможливий, він промовляє або викрикує лише окремі слова, звуки. Рухове збудження вузько локалізоване (в межах ліжка): окремі рухи кінцівками, перебирання, натягування або скидання постільної білизни, ковдри тощо (яктація). Загальний стан хворого важкий: риси обличчя загострені (обличчя Гіппократа), шкіра суха, наявність на ній петехій, синяків, на губах — тріщин, смаги, герпесу. Язик сухий, покритий сіро-коричневим нальотом. Температура тіла висока (39°—40°). Тахікардія, дихання прискорене, артеріальний тиск понижений тощо.
СИНЕСТЕЗІЯ (синестезия) — synaesthesia — невідповідність появи відчуттів при подразненні аналізаторів (іррадіація збудження з одного аналізатора на інший), коли подразнення одного аналізатора викликає
429
відчуття, що повинно виникнути від подразнення іншого. Наприклад, кольоровий слух.
СИНТЕЗ (синтез) — synthesis — уявне або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв'язків для пізнання чи конструювання цього предмета як цілого.
СЛАБКИЙ ТИП ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (слабый тип высшей нервной деятельности) — typus psychoasthenicus systematis nervosi supremi — тип нервової системи, що характеризується слабкістю процесів збудження і гальмування.
СОМНАМБУЛІЗМ (сомнамбулизм) — somnambulismus — стан зміненої свідомості, властивий амбулаторному автоматизму, який настає під час сну, коли хворий встає вночі з ліжка, виконує у квартирі або на вулиці ряд складних дій, проявляючи при цьому рухову спритність, у ряді випадків недоступну в нормальному стані, а потім засинає знову.
СОМНОЛЕНТНІСТЬ (сомнолентность) — somnolentia — синдром загального порушення свідомості. Контакт з хворим можливий. Відповіді на питання даються не зразу, частіше «так» або «ні». До свідомості доходять дуже сильні подразники. Орієнтація в оточуючому неповна. Після виходу з цього стану має місце часткова амнезія.
СОПОР (сопор) — sopor — синдром загального порушення свідомості. Хворі вербальному контакту не доступні, нерухомо лежать, іноді спостерігаються безладні рухи. Із зовнішніх подразників сприймаються тільки дуже сильні, наприклад, біль. Знижена рефлекторна діяльність. Можуть бути патологічні рефлекси, вегетативні порушення. Спогади на період сопору не зберігаються.
СПРИЙНЯТТЯ (восприятие) — perceptio — рівень чуттєвого пізнання, вищий, порівнюючи з відчуттям, відображення предметів і явищ у сукупності їх властивостей при безпосередній дії їх на аналізатори. Цілісний образ предмета або явища. Фізіологічною основою сприйняття є взаємодія багатьох аналізаторів, синтезу багатьох відчуттів.
430