Психіатрія Сонник

НІКТОФОБІЯ (никтофобия) — nyctophobia — нав'язливий страх людини перед темрявою.

НІМФОМАНІЯ (нимфомания) — nymphomania — підвищене статеве почуття у жінок, що проявляється у частих статевих зносинах або частою і тривалою мастурбацією (онанізмом).

НОЗОФОБІЯ (нозофобия) — nosophobia — нав'язливий стан, що виявляється патологічним страхом захворіти тяжкою невиліковною хворобою (сифілофобія — боязнь захворіти сифілісом, канцерофобія — боязнь захворіти злоякісними пухлинами тощо).

НООТРОПИ (ноотропы) — nootropa — різноманітні за хімічною структурою психотропні препарати з активуючою дією на вищі психічні функції. За допомогою ноотропів нормалізуються процеси тканинного метаболізму в центральній нервовій системі. Вони покращують перебіг кіркових нервових процесів, розумову діяльність, поліпшують інтегративну діяльність головного мозку, запам'ятовування, не викликаючи збудження центральної нервової системи.

ОБНУБІЛЯЦІЯ (обнубиляция) — obnubilatio — легка короткочасна форма розладу свідомості з моментами просвітління, коли до хворого на деякий час повертається ясна свідомість, а потім знову ніби закривається хмаркою.

ОГЛУШЕНІСТЬ (оглушенность)—obtusio mentis — симптомокомплекс, що характеризує порушення свідомості, при якому хворий реагує тільки на сильні (фізичні або психічні) подразники. Сприйняття навколишнього неясне, нечітке. Спогади різко обмежені або відсутні. Синтез утруднений. Орієнтування в місці, часі різко порушене або відсутнє. Емоції знижені. Рухова активність відсутня або ослаблена.

ОЛІГОФРЕНІЯ, НЕДОУМСТВО ПРИРОДЖЕНЕ (олигофрения, слабоумие врожденное) - oligophrenia — тип недоумства, що характеризується затримкою розвитку інтелекту внаслідок причин, які діяли

411

внутрішньоутробно або в ранньому дитинстві (до 3-х років). Див.

Дебільність. Імбецильність. Ідіотія.

ОНАНІЗМ, МАСТУРБАЦІЯ (онанизм, мастурбация) — onanismus, mastnrbatio — переживання статевого задоволення не при реалізації нормального статевого акту, а з допомогою механічного подразнення статевих органів (ерогенних зон).

ОНІХОФАЗІЯ (онихофазия) — onychophasia — нав'язливість, яка виявляється у звичці обкушувати нігті.

ОРГАЗМ (оргазм) — orgasmus — горіння пристрастю, момент найвищого статевого вдоволення, що настає під час злягання і супроводжується виділенням продуктів статевих залоз.

ОРІЄНТУВАННЯ (ориентировка) — orientatio — здатність людини усвідомлювати і відображати навколишній світ (місце, простір, людей, предмети, явища, час), а також свою особистість. Порушення орієнтування називається дезорієнтуванням.

ОРІЄНТУВАННЯ АЛОПСИХІЧНЕ (ориентировка аллопсихическая)

—orientatio allopsychotica — орієнтування в місці, просторі, інших людях, предметах і часі.

ОРІЄНТУВАННЯ АУТОПСИХІЧНЕ (ориентировка аутопсихическая)

—crientatio autopsychotica — орієнтування у своїй особі, усвідомлення власного тіла, виділення себе з навколишнього світу.

ОСОБИСТІСТЬ (личность) — personalitas — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського значущого та індивідуально-неповторного.

ПАЛІМПСЕСТ (палимпсест)— palimpsestos — розлад пам'яті, що характеризується втратою спогадів окремих подій після алкогольного сп'яніння. Палімпсест — ознака початку розвитку хронічного алкоголізму.

ПАМ'ЯТЬ (память) — memoria — психічна функція збереження у свідомості минулих вражень, відтворення минулого досвіду. Пам'ять — один

412

із феноменів розумової діяльності людини. В основі пам'яті лежать чотири процеси: запам'ятовування. збереження, відтворення і пізнавання.

ПАМ'ЯТЬ ОПЕРАТИВНА (память оперативная) — memoria operative

—особливий тип пам'яті, що грунтується на інформації, яка надходить із довгочасної і короткочасної пам'яті при розв'язанні певного завдання.

ПАНТОМІМІЧНІ РУХИ (пантомимические движения) - pantomimica

—виразні рухи всього тіла або окремих його частин.

ПАРАМІМІЯ (парамимия) — paramimia — потворні гримаси, мімічна гра, що не відповідає ні змістові висловлювань, ні його емоціям.

ПАРАМНЕЗІЯ (парамнезия) — paramnesia — хворобливий психічний стан, який виявляється у розладі пам'яті, що виникає внаслідок амнезії, коли прогалини пам'яті заповнюються несправжніми спогадами. Парамнезії поділяються на конфабуляції, псевдоремінісценції і фантами.

ПАРАНОЙЯ (паранойя) — paranoja — психічне захворювання, що характеризується систематизованими маячними ідеями без видимих порушень інтелекту, але й без критичної оцінки свого стану.

ПАРАПРАКСІЯ (парапраксия) -— parapraxia — потворна зміна рухів, що мають карикатурний характер.

ПАРАТИМІЯ (паратимия) — parathymia — неадекватні емоції. Хворий, розповідаючи про смерть близької людини, сміється; він сумний, коли слід було б радіти; виявляє раптом агресію проти людини, до якої добре ставиться, без відповідного пояснення.

ПАРЕЙДОЛІЯ (парейдолия) — pareidolia — явище, коли у фігурах, що мають невизначену форму (плями на стіні, складки завіски, орнамент шпалер, килима і т. д.), вбачаються люди, тварини, чудовиська тощо.

ПАТОЛОГІЧНИЙ БРЕХУН (патологический лгун) — pseudologus — тип людини, яка знає про недостовірність і недоцільність брехні, але не може її загальмувати на відміну від фантазмів.

ПАТОПСИХОЛОГІЯ (патопсихология) — pathopsychologia — розділ медичної психології, що вивчає закономірності розладу психічної діяльності і

413

властивості особистості при захворюванні. Аналіз патологічних змін здійснюється на основі порівняння їх з характером перебігу психічних процесів, станів і рис особистості в нормі.

ПЕДОФІЛІЯ (педофилия) — paedophilia – сексуальний потяг до дітей із спробами здійснити з ними статевий акт.

ПЕЙРАФОБІЯ (пейрафобия) — peiraphobia — виникнення нав'язливого страху у зв'язку з публічним виступом, відповіддю на екзамені тощо.

ПЕРСЕВЕРАЦІЯ (персеверация) — perseveratio — патологія мислення, що виявляється у тривалому домінуванні однієї думки чи уявлення, у повторенні одних і тих самих слів, відповідей.

ПЕРЦЕПЦІЯ (перцепция) — perceptio — відображення у свідомості людини речей і явищ за допомогою органів чуття.

ПІРОМАНІЯ (пиромания) — pyromania — психічний розлад, який виявляється без будь-якої мотивації у пристрасті до підпалювання.

ПІРОФОБІЯ (пирофобия) — pyrophobia — психічний розлад, який виявляється у боязкості вогню.

ПОВЕДІНКА (поведение) — категорія для позначення сукупностей дій і вчинків людини.

ПОДРАЗЛИВІСТЬ (раздражимость) — jrritatio — здатність живого організму відповідати на вплив зовнішнього середовища.

ПОНЯТТЯ (понятие) — одна з основних форм абстрактного мислення, відображення істотних ознак досліджуваного об'єкта.

ПОТАТОР (потатор) — potator — хворий хронічним алкоголізмом. ПОТЯГ (влечение) — стан організму, в якому безпосередньо

виявляється чуттєве відображення потреби. Потяг — філогенетичне стара, успадкована рефлекторна (інстинктивна) реакція (їжа, самозбереження, розмноження), спрямована на досягнення життєвих цілей. Потяг динамізує поведінку людини, виступає джерелом її активності. Потяг може

414

посилюватись, послаблюватись і спотворюватись при психічних захворюваннях.

ПОЧУТТЯ (чувства) — emotio — психічні стани, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій і емоційне ставлення до навколишньої дійсності, власне відношення до вдоволення або невдоволення своїх потреб.

ПОЧУТТЯ АСТЕНІЧНІ (чувства астенические) — emotions asthenicae

—почуття, що пригнічують життєдіяльність, людини, зменшують її силу і енергію, розслаблюють (страх, тривога тощо).

ПОЧУТТЯ СТЕНІЧНІ (чувства стенические) — emotions sthenicae — почуття, що підвищують, активізують життєдіяльність людини, збільшують її силу, посилюють її енергію, спонукають до діяльності (любов, радість).

ПРИСМЕРКОВИЙ СТАН СВІДОМОСТІ (сумеречное состояниє сознания) — confusio conscientiae — див. Синдром присмерковий та паморочного стану свідомості.

ПРИСТРАСТЬ (страсть) — cupiditas — стійке емоційне ставлення людини до певного об'єкта.

ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ (проективные методики) — testa projectiva — тестові методики, що використовуються для дослідження особистості. До найбільш поширених проективних методик належать тест Роршаха, тематичний апперцепційний тест (ТАТ), тест Розенцвейга та ін.

ПРОСОНКОВИИ СТАН (просоночное состояние) — status semisomni

—легка форма розладнаної свідомості, яка нагадує стан, що буває у здорової людини, коли її раптом розбудити вночі і коли «Я» повернулося, але орієнтування в часі, місці і навколишньому середовищі ще немає. У здорової людини такий стан короткочасний (секунди, хвилини), а у психічно хворих він тривалий.

ПСЕВДОГАЛЮЦИНАЦІЯ (псевдогаллюцинация) — pseudohallucinatio — розлад сприйняття, що характеризується відсутністю екстрапроекції галюцинаторного образу: об'єкт, що несправжньо

415

сприймається, локалізується в тілі людини, наприклад, голос чується в голові «внутрішнім вухом», образ бачиться «внутрішнім зором». Патологія характеризується не стільки тілесністю, скільки образністю і має суб'єктивний характер. Псевдогалюцинація не пов'язується з реальністю.

ПСЕВДОДЕМЕНЦІЯ (псевдодеменция) — pseudodementia — синдром, при якому глибина присмеркового стану свідомості значно менша, ніж при синдромі Ганзера. У поведінці хворого проявляється дурість, безглуздість. Він неправильно відповідає, помиляється при виконанні простих дій. Настрій частіше пригнічений, інколи веселий. Вираз обличчя безглуздий. Див.

Синдром псевдодементний.

ПСЕВДОРЕМІНІСЦЕНЦІЯ (псевдореминисценция) pseudoreminiscentia — несправжні спогади реального змісту про події, яких не було у відрізок часу, згадуваний хворим, але вони мали місце чи могли бути в минулому. Псевдоремінісценції нерідко заповнюють у хворого прогалини пам'яті. Їх не завжди легко можна відрізнити від конфабуляцій.

ПСИХАСТЕНІЯ (психастения) — psychasthenia — психічне захворювання, яке характеризується психічною астенією, пригніченим настроєм. Виникає психастенія у особистості боязливої, нерішучої, сором'язливої, невпевненої у собі під впливом зовнішніх психічних чинників. На цьому тлі виникають різні нав'язливі стани.

ПСИХІАТРІЯ (психиатрия) — psychiatria— клінічна медична наука, яка вивчає психічні (душевні) хвороби, їх етіологію, патогенез, клініку, розпізнавання, перебіг, лікування, запобігання та експертизу.

ПСИХІКА (психика)— psychica— функція мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших образів об'єктивного світу.

ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ (психические процессы) — processus psychici

— різні форми єдиного, цілісного відображення суб'єктом об'єктивної дійсності за допомогою центральної нервової системи. Психічні процеси —

416

це відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уявлення, інтелект, почуття, воля, увага. Психічні процеси називають також психічними функціями.

ПСИХОГЕНІЇ (психогении) — psychogeniae — нервово-психічні захворювання, які виникають внаслідок важких, травмуючих психіку подій. Психогенії можуть виникнути при гострих одномоментних переживаннях обставин, що загрожують здоров'ю, життю людини або його близьким. Клінічна картина і перебіг визначаються характером психогенної травми і особливостями особистості. До психогеній відносять реактивні психози та неврози.

ПСИХОГІГІЄНА (психогигиена) — psychohygiena — галузь медицини, яка вивчає закономірності організації міжлюдських взаємин та психогенного середовища. Психогігієна — система заходів, спрямованих на запобігання нервово-психічних та психосоматичних захворювань. Завданням психогігієни є забезпечення, збереження і зміцнення психічного здоров'я людини. Спеціальними завданнями психогігієни є допомога людям у кризових ситуаціях сімейного, навчального або виробничого характеру.

ПСИХОДІАГНОСТИКА (психодиагностика) — psychodiagnostica — галузь психології, спрямована на всебічний аналіз особистості з метою виявлення і подолання недоліків у її розвитку, підвищення рівня її навчальної або професійної діяльності.

ПСИХОЗ (психоз) - psychosis – захворювання всього організму з провідними порушеннями функцій головного мозку, при якому спотворюється правильне відображення об’єктивної дійсності і здібність цілеспрямовано діяти на неї (порушення свідомості)

ПСИХОЛОГІЯ (психология) — psychologia — наука про закономірності виникнення і діяльності психіки у людини, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей.

ПСИХОМЕТРІЯ (психометрия) — psychometria — розділ психології, пов'язаний із вимірюванням психічних властивостей

417

людини. Основними об'єктами психометрії є відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, мовлення, інтелект, увага.

ПСИХОПАТІЯ (психопатия) — psychopathia — патологічна форма психічної діяльності, що характеризується дисгармонією в емоційно-вольовій сфері й у сфері потягів, але не призводить до прогресуючих змін у психічній діяльності.

ПСИХОПАТОЛОГІЯ (психопатология) — psychopathologia — галузь медицини, яка вивчає хвороби психіки, їх причини, патогенез, клініку, перебіг, лікування та запобігання. Загальна психопатологія вивчає окремі симптоми, синдроми психічних розладів (патологію сприйняття, пам'яті, мислення тощо), механізми їх виникнення, загальні закономірності розвитку, їх діагностичну цінність. Спеціальна психопатологія вивчає окремі психічні хвороби на основі загальноклінічних категорій.

ПСИХОСОМАТИКА (психосоматика) — psychosomatica — галузь психології, що вивчає вплив психіки на перебіг матеріальних процесів в організмі (вегетативних, трофічних тощо), а також зворотний вплив органічних процесів на психічний тонус.

ПСИХОТЕРАПІЯ (психотерапия) — psychotherapia — лікування за допомогою психічного впливу на хворого.

ПУЕРИЛІЗМ (пуэрилизм) — puerilismus — синдром, клінічна картина якого проявляється у дитячій поведінці, міміці, жестах, мові, характері суджень та емоційних реакціях. Хворі грають в іграшки, роблять ляльки, вередують, як малі діти, плачуть, називають себе дитячими іменами. При виконанні простих дій роблять помилки. Спостерігається цей симптомокомплекс при реактивних психозах. Див. Синдром пуерильний.

РАДІСТЬ (радость) — gaudium — одна із основних емоцій. Радість є психічним станом підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності.

РЕАБІЛІТАЦІЯ (реабилитация) — reabilitatio — повернення хворого до нормального життя і праці в межах його психофізичних можливостей.

418

РЕАКЦІЯ (реакция) — reactio — дія у відповідь на будь-які впливи, подразнення, що є основною формою взаємодії організму з навколишнім середовищем.

РЕВНОЩІ (ревность) — rivalitas — психічний стан, який виявляється у безпідставній підозрі до об'єкта кохання, сумніві щодо його вірності. Почуття ревнощів піддається контролю з боку інтелекту та волі і є притаманним коханню.

РЕЗОНЕРСТВО (резонерство) — logopathia — порожні, безплідні міркування, позбавлені конкретного, практичного змісте жі мають правильну мовну форму, але в них багато химерних висловів. Резонерство спостерігається переважно у хворих на шизофренію.

РЕЛАКСАЦІЯ (релаксация) — relaxatio — перехід системи у стан рівноваги, розслаблення. Релаксація — компонент регуляції глибинних психофізіологічних процесів, засіб зняття нервово-психічної напруги, психогігієнічне очищення.

РЕМІНІСЦЕНЦІЯ (реминисценция) — reminiscentia - особливість пам'яті, яка полягає у неточності відтворення вивченого матеріалу при спробах згадати його одразу після заучування, запам'ятовування.

РЕФЛЕКСІЯ (рефлексия) — reflexio — осмислення людиною предметів, закономірностей і механізмів власної діяльності, соціального й індивідуального способів існування, самоаналіз.

РОЗУМ (рассудок) — mens —- вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань, ідей та теорій. Розум аналізує й оцінює як дані органів чуття, так і діяльність мислення, а також сам себе.

РОЗУМІННЯ (понимание, соображение) — розумовий процес, спрямований на виявлення (з'ясування) істотних рис, властивостей і зв'язків предметів, явищ, подій.

419

РОЗЩЕПЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ (расщепление личности) — ataxia intrapsychica — хворобливий психічний стан, роздвоєння свідомості суб'єкта.

Див. Синдром «інтрапсихічної атаксії».

САДИЗМ (садизм) — sadismus — статеве збочення, що виявляється у намаганні заподіяти біль партнерові під час статевих зносин. Одержання сексуального задоволення тільки за умови завдання болю сексуальному партнерові. Патологічна пристрасть до жорстоких вчинків, катування. Завдаючи фізичних мук іншим, садист дістає насолоду.

САМОЗБЕРЕЖЕННЯ (самосохранение) — ttiitio — діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Самозбереження може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством у ході суспільного життя.

САМОНАВІЮВАННЯ (самовнушение) — autosuggestio — психічний вплив людини на саму себе, внаслідок чого у неї виникають різні психічні і соматичні стани.

дині і здійснюється за допомогою розуму.

САМОСВІДОМІСТЬ (самосознание) — усвідомлення людиною себе самої як особистості: своєї діяльності, стосунків з іншими людьми, рис характеру, власних дій та вчинків, їх мотивів, цілей, розумових, моральних, фізичних якостей тощо.

СВІДОМІСТЬ (сознание) — conscientia — функція головного мозку людини, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються у ньому, своїх дій, у попередньому накресленні і передбаченні наслідків їх, у регулюванні взаємозв'язків людини з природою і соціальною дійсністю.

СЕКСОЛОГІЯ (сексология) — sexologia — галузь комплексних наукових досліджень статевого життя людини.

420