Психіатрія Сонник
.pdfпричому реальний подразник сприймається поряд з уявним. Наприклад, хворий чує голоси в шумі мотора; коли шум припиняється, голоси зникають.
ГАЛЮЦИНОЗ (галлюциноз) — hallucinosis — психопатологічний стан, що характеризується постійною наявністю тих чи інших галюцинацій, частіше — слухових, при збереженні критичного ставлення до них.
ГЕРОНТОФІЛІЯ (геронтофилия) — gerontophilia — статевий потяг і задоволення його з чоловіками і жінками старечого віку.
ГІДРОФОБІЯ (гидрофобия) — hydrophobia — водобоязкість. ГІНЕКОФОБІЯ (гинекофобия) — gynaecophobia —хвороблива
боязкість жінок.
ГІПЕРБУЛІЯ (гипербулия) — hyperbulia — стан патологічного посилення вольової активності. У хворого спостерігається підвищене прагнення до діяльності, до рухового неспокою і мовної продукції. При загальному зниженні волі у нього виникає нескінченна кількість різноманітних бажань і безцільних дій (метушиться, кричить, бігає, співає тощо).
ГІПЕРЕСТЕЗІЯ (гиперестезия) — hyperaesthesia — підвищення інтепсивності відчуттів.
ГІПЕРМНЕЗІЯ (гипермнезия) — hypermnesia — короткочасне посилення, загострення пам'яті на тілі хворобливих станів, яке проявляється в легкості відтворення минулих вражень. З посиленням наочно-образної (механічної) пам'яті, логічно-смислова може навіть слабшати.
ГІПЕСТЕЗІЯ (гипестезия) — hypaesthesia — зниження сприйнятливоті зовнішніх подразників, сили відчуттів.
ГІПОБУЛІЯ (гипобулия) — hypobulia — ослаблення або зниження цілеспрямованої діяльності; виявляється у зниженні або цілковитій
.відсутності спонукань, у руховій і мовній загальмованості, обмеженості мімічних рухів при повній анатомічній цілості рухового центрального і периферичного апарату.
391
ГІПОМНЕЗІЯ (гипомнезия) — hypomnesia — ослаблення пам'яті, що виявляється насамперед у погіршенні вибіркової репродукції, утрудненому відтворенні того, що потрібне в даний момент, у зниженні здатності відтворення окремих подій, деталей минулого (дати, цифри, імена).
ГІПСОФОБІЯ (гипсофобия) — hypsophobia — нав'язлива боязкість висоти.
ГОМОСЕКСУАЛІЗМ (гомосексуализм) — homosexualismus — ненормальність статевого інстинкту, яка полягає в сексуальному потязі до осіб однойменної статі. Педерастія — прояв гомосексуалізму, що виявляється у статевому збоченні між чоловіками. Лесбійська любов — потяг до задоволення статевих потреб жінок з жінками.
ДЕБІЛЬНІСТЬ (дебильность) — debilitas — легкий ступінь розумового недорозвинення, природжене або набуте в ранньому дитинстві (до 3-х років) недоумство, що характеризується зниженим розвитком інтелекту, нездатністю до абстрагування і оперування поняттями.
ДЕМЕНЦІЯ (деменция) — dementia — набуте недоумство (після захворювань мозку або психічних хвороб), яке виявляється у стійкому зниженні пізнавальної діяльності. Деменція буває тотальною (дифузною, глобарною), лакунарною, концентричною, транзиторною.
ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (деперсонализация) — depersonalisatio — стан свідомості, при якому порушується самосвідомість, змінюється сприйняття власної особистості, свого «Я», втрачається єдність особи. Власні думки і дії сприймаються відчуженими від особистості.
ДЕПРЕСІЯ (депрессия) — depressio — пригнічення настрою, що характеризується нудьгою, інтелектуальним і руховим загальмуванням, фізично тяжкими відчуттями, зниженням потягів, тяжким суб'єктивним почуттям, що призводить до надто негативної оцінки дійсності. Все навколишнє хворий бачить у різко негативних тонах.
392
ДЕРЕАЛІЗАЦІЯ (дереализация) — derealisatio — порушення сприйняття, коли все навколишнє сприймається Зміненим, чужим, мертвим, тьмяним, застиглим, таким, що втратило реальність.
ДЕТАЛІЗАЦІЯ (детализация) — detalisatio — порушення мислення, яке полягає у патологічній ґрунтовності, коли хворий не може виділити головне, істотне, наводить дуже багато другорядних деталей, подробиць, які заступають основне, хоча воно й не випускається з уваги. Спостерігається при епілепсії.
ДІПСОМАНІЯ (дипсомания) — dipsomania — приступ запою, який проявляється у раптовому непереборному потягу до алкогольних напоїв і триває кілька днів, рідше — тижнів.
ДРОМОМАНІЯ (дромомания) — dromomania — нестримний потяг до бродяжництва, який позбавлений будь-якої мотивації.
ЕЙФОРІЯ (эйфория) — euphoria — психічний стан піднесеного настрою, що не виправданий реальністю, об'єктивними причинами (безпричинна радість, безтурботність, надмірна веселість).
ЕКМНЕЗІЯ (экмнезия) — ecmnesia — порушення пам'яті, при якому стирається межа між минулим і теперішнім (події минулого життя переносяться в сучасне).
ЕКСГІБІЦІОНІЗМ (эксгибиционизм) — exhibitionismus — одержання статевого збудження і задоволення шляхом оголювання і виставлення своїх статевих органів перед особами протилежної статі.
ЕМБРІОНАЛЬНА ПОЗА (эмбриональная поза) — position embryonalis
— симптом кататонічного ступору. Тулуб напівзігнутий, ноги зігнуті в колінах і підібрані до живота, руки зігнуті в ліктях і приведені до тулуба, толова—до грудей,
ЕМОЦІЙНА ІНЕРТНІСТЬ (эмоциональная инертность) — inertia emotionalis — надмірна стійкість емоцій, які немовби застряють у свідомості людини й існують незалежно від зміни зовнішніх подразників і ситуацій.
393
ЕМОЦІЙНА ЛАБІЛЬНІСТЬ (эмоциональная лабильность) — labilitas emotionalis—швидка зміна емоцій (іноді протилежного характеру) навіть без зміни діючого подразника.
ЕМОЦІЙНА СЛАБКІСТЬ (эмоциональная слабость) — asthenia emotionalis — різка, безпідставна зміна емоцій (від підвищеного настрою, що супроводжується сентиментальністю, до зниження його зі слізливістю).
«ЕМОЦІЙНА ТУПІСТЬ» («эмоциональная тупость») — obtusio emotionalis — обідніння почуттів, що проявляється у повній байдужості хворих до себе, стану свого здоров'я, долі рідних та близьких. Емоційне спустошення призводить до бездіяльності, втрати ініціативи (абулія), втрати проявів почуттів на різноманітні подразники. Введення розгальмовуючих ліків може призвести до безглуздого хаотичного рухового збудження, що відрізняє емоційну тупість від апатії.
ЕПІЛЕПТИЧНЕ НЕДОУМСТВО (эпилептическое слабоумие) — dementia epileptica — див. Недоумство концентричне.
ЕПІЛЕПТИЧНИЙ «СТАТУС» (эпилептический «статус») — status epilepticus — часті епілептичні припадки, в інтервалах між якими хворий не приходить до свідомості, йому необхідна термінова медична допомога (боротьба з набряком головного мозку та судорогами).
ЕХОЛАЛІЯ (эхолалия) — echolalia — патологічне явище, що проявляється в автоматичному повторенні хворим слів, запитань співрозмовника. Наприклад, замість відповіді на запитання, він повторює його.
ЕХОПРАКСІЯ (эхопраксия) — echopraxia — хворобливий стан, при якому індивід бездумно повторює, копіює дії інших людей, що є простим відлунням баченого в рухах їх.
ЗАЦІПЕНІННЯ (оцепенение) — stupor — психічний стан людини, що характеризується притупленням інтелекту, відчуттів і дій індивіда. Заціпеніння може настати внаслідок сильних подразників: страху, болю, здивування, несподіванки, нервово-психічного захворювання.
394
ЗООФІЛІЯ, СОДОМІЯ (зоофилия, содомия) — zoophilia sodomia — сексуальний потяг до тварин, одержання задоволення у статевому акті з ними.
ЗООФОБІЯ (зоофобія) — zoophobia — симптом нав'язливості, патологічне надприродне почуття страху, який виникає при зустрічі з тваринами або навіть при згадці про них.
ІДІОТІЯ (идиотия) — idiotia — важкий, крайній ступінь природженого або набутого в дитинстві (до 3-х років) недоумства, при якому немає процесів мислення, обмежене сприйняття навколишнього світу, мовлення зведено до окремих звуків. Недоумкуваті особи не здатні до засвоєння життєвого досвіду.
ІЛЮЗІЯ (иллюзия) — illusio — хибне сприйняття об'єктивного світу, що виникає під впливом зовнішнього подразника або хворобливого стану. Ілюзії, на відміну від галюцинацій, виникають при наявності реальних подразнень.
ІЛЮЗІЯ АФЕКТИВНА (иллюзия аффективная) — illusio affectiva — ілюзія, яка виникає у стані напруженого чекання, страху, тривожнопригніченого настрою.
ІЛЮЗІЯ ВЕРБАЛЬНА (иллюзия вербальная) — illusio verbalis — перекручене, хибне сприйняття змісту реальної розмови оточуючих.
ІЛЮЗІЯ ПАРЕЙДОЛІЧНА (иллюзия парейдолическая) — illusio pareidolica — спотворене сприйняття, при якому у сприйнятий об'єкт вносяться елементи фантазування: наприклад, шпалери, килими, ліплення на стелі, тріщини на стіні сприймаються як фантастичні пейзажі, чудовиська, казкові герої тощо.
ІМБЕЦИЛЬНІСТЬ (имбецильность) — imbecilities — затримка у психічному розвитку, середній ступінь природженого недоумства. Мова розвинута краще, ніж при ідіотії, хоча хворі починають говорити лише на 3— 5 році життя, запас слів у них дуже бідний, рахують у межах 10—20, можуть засвоїти літери алфавіту, але не в змозі оволодіти читанням, письмом; чужу
395
мову, інколи міміку, жести розуміють в межах повсякденного життя; нову ситуацію не осмислюють і потребують допомоги; прості навички засвоюють, але виконують їх неохайно.
ІМПУЛЬСИВНА ДІЯ (импульсивное действие) — actus impulsivus — несвідома, проста, поодинока, не зв'язана із ситуацією дія, часто руйнівного характеру, Р основі механізму виникнення якої лежить слабкість кіркової діяльності, недостатність активного гальмування, яка здійснюється без певного вольового рішення.
ІНТЕЛЕКТ (интеллект) — intellectus — сукупність і цілісність пізнавальних функцій, рівень здатності користуватись операціями мислення. Інтелект — це розум, здібність, мисленнялюдини, здатність її до ефективної переробки інформації, до виконання різноманітних операцій логічного мислення.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЕМОЦІЇ (ПОЧУТТЯ) (интеллектуальные эмоции, чувства) — emotiones intellectuales — вищі почуття, які пов'язані з діяльністю мислення: знаттєлюбність, зацікавленість, здивування, інтерес.
ІНТРАВЕРСІЯ (интраверсия) — introversio — спрямованість психічних процесів людини (уваги, сприйняття, мислення тощо) переважно на власний внутрішній світ, на відміну від екстраверсії, при якій психічні процеси особистості направлені на зовнішній світ.
ІНФАНТИЛІЗМ ОСОБИСТОСТІ - (инфантилизм личностный) — infantilismus personalitatis — збереження у психіці та поведінці дорослого особливостей, притаманних дитячому віку. При нормальному або навіть прискореному фізичному і розумовому розвитку індивід відрізняється незрілістю емоціонально-вольової сфери, що проявляється у несамостійності рішень і дій, почутті незахищеності, у зниженні критичності до себе, у підвищених вимогах до інших про піклування за себе.
ІПОХОНДРІЯ (ипохондрия) — hypochondria — хворобливий стан людини, що характеризується занепокоєнням, надмірним страхом про своє здоров'я; нерідко супроводжується маячними ідеями.
396
ІСТЕРІЯ (истерия) — hysteria - нервово-психічне захворювання (невроз), що характеризується підвищеною збудливістю і емоційністю, афективними станами, самонавіюванням тощо.
КЕЙФ (КАЙФ) (кейф (кайф) — keif - відчуття блаженства, що супроводжується ілюзіями приємного змісту та фантазіями, які виникають на початку наркотичного сп'яніння.
КАТАМНЕЗ (катамнез) — catamnesis — сукупність відомостей, зведення всієї інформації про хворого.
КАТАТОН1ЧНЕ ЗБУДЖЕННЯ (кататоническое возбуждение) — excitatio catatonica — стан, що характеризується відсутністю цілеспрямованості рухів, їх некоординованістю і дисгармонійністю: вони химерні й немовби умисні, позбавлені сенсу і не відповідають ні характерові подразнень, ні загальній ситуації.
КАТАТОНІЧНИИ СТУПОР (кататонический ступор) — stupor catatonicus — стан, який виявляється у скутості рухів, руховому заціпенінні. Хворий знаходиться в одній позі протягом багатьох годин, днів, місяців.
КЛАУСТРОФОБІЯ (клаустрофобия) — claustrophobia —нав’язлива боязкість перебування у тісному, закритому приміщенні (у кімнаті з закритими дверима, вікнами), на території, обмеженій стінами, огорожею і т. п.
КЛЕПТОМАНІЯ (клептомания) — kleptomania — прагнення красти без будь-яких стимулів і зацікавленості.
КОМА (кома) — сома — повна втрата свідомості, відсутність реакцій на зовнішні та внутрішні подразники, зникненнярефлексів. При комі порушується дихання, серцево-судинна діяльність, функція вегетативної нервової системи. Після коми залишається повна амнезія на період втрати свідомості.
КОНФАБУЛЯЦІЯ (конфабуляция) —- confabulatio —порушення пам'яті, що характеризується заповненням прогалин пам'яті вигаданими спогадами та переживаннями фантастичного змісту.
397
КРИПТОМНЕЗІЯ (криптомнезия) — cryptomnesia — порушення пам'яті, при якому прочитане, почуте, побачене уві сні здається пережитим насправді, а факти, думки, запозичені в інших або вичитані з книжки, вважаються власними. Криптомнезія зумовлена помилками пам'яті, її не слід ототожнювати з навмисним вигадуванням, свідомим плагіатом.
ЛАБІЛЬНІСТЬ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ (лабильность психических состояний) — labilitas statuum psychicorum — здатність до швидких змін психічних станів, що дає можливість, з одного боку, швидко і порівняно легко переключати психічні функції людини з одного об'єкта на інший, а з другого, — ускладнює вивчення психічного життя саме завдяки його багатоякісності.
ЛЕГКОВАЖНІСТЬ (легкомыслие) — levitas — психологічна риса людини, яка виявляється у полегшеному, спрощеному її ставленні до своїх висловлювань, дій, поведінки.
ЛЕГКОДУХІСТЬ (малодушне) — психологічна риса особистості, яка виявляється у боязкості труднощів, зниженні здатності до опору негативним життєвим обставинам. Легкодуха людина відступає перед життєвими труднощами.
ЛЕСБІЙСЬКА ЛЮБОВ, САФІЗМ (лесбийская любовь, сафизм) — lesbiamsmus, sapphismus — див. Гомосексуалізм.
ЛЕТАРГІЯ (летаргия) — lethargia — тривала втрата притомності, хворобливий стан людини, схожий на сон.
ЛУНАТИЗМ (лунатизм) — lunatismus — різновидність сомнамбулізму, пов'язана нібито з впливом місячного світла на людину.
МАЗОХІЗМ (мазохизм) — masochismus — одна із форм ненормальності у статевих стосунках, при якій статеве збудження виникає при відчутті болю, завданого сексуальним партнером.
МАНІРНІСТЬ (манерность) — стан, коли прості дії викривляються, стають химерними.
398
МАНТИЗМ, МЕНТИЗМ (мантизм, ментизм) -- mantismus, mentismus
— мимовільний, безперервно виникаючий і некерований потік думок, спогадів, «вихор ідей», в якому хворий неспроможний розібратися. Мантизм іноді спостерігається при шизофренії.
МАРАЗМ (маразм) — marasmus — ослаблення фізичних та психічних функцій організму людини, зумовлене атрофічними змінами кори головного мозку.
МАЯЧЕННЯ (МАЧНЯ, МАЯЧНІ ІДЕЇ) (бред, бредовые идеи) - delirium - симптом порушення мислення, при якому помилкове, неправильне судження, що спотворено відображає дійсність, повністю оволодіває свідомістю і не піддається корекції. З точки зору хворого, маячна ідея суб'єктивно сприймається як щось достовірне, в чому він не сумнівається і через що є недоступним виправленню ні за допомогою переконування, ні за допомогою наочних доведень.
МАЯЧЕННЯ ВЕЛИЧІ (бред величия) — delirium grandiosum — порушення мислення, коли хворий переконаний у своїх особливих якостях, здібностях, можливостях, багатстві, суспільному становищі. Маячні ідеї виникають на тлі піднесеного настрою.
МАЯЧЕННЯ ВИНАХОДУ І ВІДКРИТТЯ (бред изобретательства и открытия) — paranoja inventoria — порушення мислення, коли особа, яка не має спеціальної освіти і досвіду, «винаходить» апарати, двигуни, ліки, «відкриває» закони руху Всесвіту, застосування яких, на його погляд, сприятиме прогресу і ощасливить людство.
МАЯЧЕННЯ ВИСОКОГО ПОХОДЖЕННЯ (бред высокого происхождения) — delirium nobilitatis — твердження хворого, що він за походженням із знатного роду, має родинні зв'язки з відомими всьому світу людьми, які займають провідне місце у політиці, мистецтві, науці.
МАЯЧЕННЯ ВПЛИВУ (бред воздействия) — твердження хворого, що причина змін в його організмі залежить від сторонньої навмисної дії. Він
399
вважає, що на нього впливають за допомогою гіпнозу, електричного струму, на відстані навіюють йому думки тощо.
МАЯЧЕННЯ ВТРАТИ, ШКОДИ, (бред ущерба) — delirium noxae — переконання хворого в тому, що невідомі злочинці хочуть обікрасти або обкрадають його, розорюють, позбавляють квартири, заробітку, завдають шкоди його майну.
МАЯЧЕННЯ ЕРОТИЧНЕ (бред эротический, любовный) - delirium eroticum — різновид маячення стосунку, впливу, якеї іноді поєднується з маячними ідеями переслідування: певна особа протилежної статі кохає хвору (хворого), почуває сильну-пристрасть до неї (нього) і тому різними методами старається привабити до себе, привернути їх симпатію. |
МАЯЧЕННЯ ІНДУКОВАНЕ (бред индуцированный) - delirium inductum — маячні ідеї, що розвиваються у людей, які неспроможні критично поставитися до маячних висловлювань психічно хворого і вважають їх за істину. Виникає у осіб із слабким інтелектом або високою навіюваністю.
МАЯЧЕННЯ ІПОХОНДРИЧНЕ (бред ипохондрический) - delirium hypochondricum — стійка впевненість хворого, що в нього важка невиліковна хвороба і він має скоро померти. Для доведення цього він наводить ряд аргументів, що ґрунтуються на його відчуттях, поглядах навколишніх, клінічних аналізах, хоча останні без відхилень. Особам, що намагаються його пepeконати, у тому числі лікарям, хворий не вірить.
МАЯЧЕННЯ КВЕРУЛЯНТСЬКЕ, СУТЯЖНИЦТВО (бред кверулянтский, сутяжничество) — delirium querulans — непереборна схильність відстоювати обмежені, на думку хворого, інтереси, права шляхом багаточисленних скарг, позовів, заяв до суду, в прокуратуру, місцеві та центральні органи влади. Кверулянтські тенденції більше всього виявляються у психопатичних особистостей, які мають схильність до утворення над цінних ідей.
МАЯЧЕННЯ МЕГАЛОМАНІЧНЕ (бред мегаломанический) — megalomania — химерні, безглузді маячні ідеї грандіозного характеру, що
400